Продаж людей у комуністичній Румунії
Комуністична держава, економіка якої була зруйнована війною, воєнними відшкодуваннями СРСР та систематичним грабежем, забезпечувала досить важко мінімальний стандарт життя. Одним із засобів придбання валюти був продаж людей.
Steliu Lambru, 09.06.2014, 11:29
Комуністична держава, економіка якої була зруйнована війною, воєнними відшкодуваннями СРСР та систематичним грабежем, забезпечувала досить важко мінімальний стандарт життя. Однак, винахідливість колишньої політичної поліції Секурітаті, яка присвоїла собі і економічні посади, щодо придбання іноземної валюти була безмежною. Одним із засобів придбання валюти був продаж людей, які бажали покинути Румунію, зокрема людей, які належали до єврейської та німецької національних меншин. У 1970-1980 роках продаж людей був доброю нагодою покинути Румунію, й навіть громадян румунської національності купували їх рідняіз-закордону.
Джерміна Нагец науковий дослідник Національної Ради з вивчення архівів колишньої політичної поліції розповідає про початки продажу людей румунською владою: “В одній із справ Служби зовнішньої розвідки за номером 2871, знаходимо розповідь про епізод, який, на мою думку, можемо вважати початком цього явища. У травні 1958 року Румунська резидентура Секурітаті в Лондоні повідомила Бухарест про досягнення домовленості щодо прокату літака для транспорту 11 свиней породи ландрас, куплених за посередництвом британського продавця Генрі Якобера, відомого під конспіративним ім’ям Краус. Ми можемо вважати його важливим персонажем, якому належить започаткування і поширення “оперативної комбінації”, за допомогою якої органи державної безпеки продали сотні тисяч людей, більшість з яких належали до єврейської та німецької меншин. Якобер 1900 року народження, за походженням з Моравії, що знаходилася на території колишньої Габзбурзької імперії, іммігрував у 1930 –ті роки в Англію. Цей успішний бізнесмен, добрий знавець Румунії ще до Другої світової війни, у 1958 році займав посаду директора компанії Oil Cakes & Doyle Seeds. Він мав тісні торговельні стосунки з Міністерством сільського господарства та Міністерством торгівлі та численними підприємствами колишньої Румунської Народної Республіки. Якобер говорив погано румунською, однак він її дуже добре розумів. У вільних розмовах з бухарестськими партнерами, переважна більшість яких були офіцери Секурітатті під підкриттям, він наголошував, що є анти-монархістом та переконаним прихильником політичних змін, що мали місце в Румунії. У першу чергу він обіцяв румунам постачати не лише тварин, а й генетичний матеріал з Данії, отже у травні 1958 року була здійснена перша прихована купівля свиней породи ландрас.”
Шлях від купівлі тварин до продажу людей був подоланий досить швидко, винахідливість комерсанта поєдналася з винахідливістю Секурітаті. Джерміна Нагец: ”Через рік, у травні 1959 року, у звіті Першої Дирекції відмічалося, що англійський депутат Джон Поац звернувся до представників румунської влади з пропозицією сприяти виїзду з країни однієї єврейської родини. Спочатку Якобера, який вів переговори від імені англійського депутата, повідомили, що ця проблема знаходилася поза межами уповноважень Міністерства торгівлі, однак, зацікавлені особи будуть повідомлені у свій час. У вересні 1959 року, румунський громадянин Бері Бернард (Марку) звернувся до Міністерства внутрішніх справ з пам’ятною запискою, тобто з проханням звільнити його батька з тюрми, засудженого у 1954 році на каторгу внаслідок торгівлі іноземною валютою. У цій памятній записці Бернард висловив згоду сплатити державі, як компенсацію десять тисяч американських доларів, й уточнив, що ці гроші походять від закордонних родичів, які бажають визволення особи з тюрми і одержання візи на виїзд з Румунії та еміграцію до Ізраїлю. Пропозиція Бернарда була схвалена. Його повідомили, у якому банку він може покласти гроші. Здається це була перша віза одержана коштами людини, що домагалася вийти з країни, внаслідок схвалення на високому рівні, яка на мою думку, була важлива подробиця, дозволом не лише на одержання паспорта, але й дозволом звільнення з тюрми.”
Потенціал бізнесу був досить значний, отже Бухарестський режим не мав наміру втратити цю зручну можливість. Джерміна Нагец: ”Після декількох інших вдалих імпортів свиней, курей, рогатої худоби, тощо у квітні 1960 року органи Секурітаті зауважують щодо Якобера, внаслідок переговорів у Лондоні було прийняте наступне рішення: у момент прибуття нового транспорту рогатої худоби або овець, Менцеру, батьку Бері, буде вручена віза на виїзд з Румунії, у противному разі товар, поставлений Якобером не одержить плату до виїзду Манцера з Румунії. У момент постачання в Румунію овець коррвідельської породи, родичі Бері мали відкритий шлях для еміграції. В той час Бері звільнили з тюрми після постачання в Румунію биків породи “Зебу”. Вищезгадані документи відмічають момент початку, ніби між справжніми торговцями, торгу щодо ціни кожної людини, як і тварин. Торгові переговори стосовно худоби, овець, свиней велися спочатку одночасно з переговорами щодо звільнення людей, про що свідчать спільні документи. Після договорів щодо тварин, які передбачали й собак породи “Коллі”, органи Секурітаті висловили бажання, щоб Якобер постачав корм для худоби, обладнання для доїння коров, апаратуру необхідну для виробництва ліків тощо. У листопаді 1961 року розрахунки пов’язані з торговими операціями здійснювалися переважно готівкою. Румунська влада, що прагнула придбати спеціальні товари, набути якомога більше грошей, почала без вагання видавати візи, необхідні цитую “для поновлення нормальних стосунків з Якобером та здійснення нових можливих комбінацій.”
Незважаючи на те, що у певний момент бухарестська влада ніби намагалася відмовитися від цих комбінацій, вони були досить спокусливими, щоб ця дія не припинилася. У 1980 році людина з вищою освітою, яка належала до німецької меншини і яка бажала емігрувати до Німецької Федеральної Республіки, коштувала 11.0000 німецьких марок. Ще досить важко встановити загальну суму одержану від людей, які практично купували ці візи. Лише у випадку людей німецького походження цифра становила від 350.000 до 400.000 .