Початки сучасної румунської медицини

У другій половині XIX -го століття, румунські лікарі, які навчалися у західних країнах, заснували медичні установи та започаткували медичну освіту для боротьби з хворобами та для підготовки лікарів.

Steliu Lambru, 19.02.2018, 11:55

У другій половині XIX-го століття, румунські лікарі, які навчалися у західних країнах, заснували медичні установи та започаткували медичну освіту для боротьби з хворобами та для підготовки лікарів. З ім’ям Ніколая Крецулеску або Кароля Давіла а також з ім’ям окремих боярів та благодійників пов’язане покоління, яке модернізувало румунську медицину та довело її до майже найвищих стандартів тих часів.

Медицина як наука з’явилася в епоху Відродження, а перші наукові інформації в румунському просторі з’являлися в кінці XVII-го століття під час правління Костянтина Бринковяну (1688-1714). До його князівського двору прибули лікарі грецького походження, але і два лікарі з Алсачії та Венеції, які почали застосовувати методи лікування, які заклали основи майбутньої вакцинації. З інституційної точки зору, в господарських академіях практикувалася так звана ‘ятрософія, тобто поєднання між філософськими знаннями та емпіричним лікуванням. Слід уточнити, що господарські академії заклали підвалини медичної освіти XIX століття.

Лікар Октавіан Буда, професор історії медицини Медичного університету імені Кароля Давіли здійснив екскурс в історію сучасної румунської медицини, яка починаючи від XIX століття мала безпосередні зв’язки зі західними країнами: Аргумент навчання в західних країнах не є джерелом примусу, а зміни навіть державної політики. Цікавим є порівняння, яке румуни, які жили у другій половині XIX століття, робили з Бельгією. Румуни запропонували, щоб вони були призначені представниками Бельгії на Сході, головним мотивом не була латинська складова Бельгії, а той факт, що Бельгія була в 1830 вже об’єднаною країною, в той час як румунські князівства об’єдналися відносно пізніше. Румуни робили інтенсивні порівняння між установами, враховуючи швидкість створення нових установ, як це сталося у випадку першого інституту фізіології, який був заснований в 1892 році Александру Віцу, батьком фізіологічних і медично-біологічних досліджень. Він був ініціатором біомедичного науково-дослідницького методу. Слід уточнити, що Александру Віцу проводив біомедичні експерименти і в Бельгії.

Імпульс модернізації охопив все румунське суспільство, від найпростішого селянина до великого боярина. У медичній сфері, освіта посідала привілейоване місце і першим великим ім’ям румунської медичної освіти був Кароль Давіла, який мав французьке походження. Октавіан Буда пояснює: Ефективна модернізація на інституційному рівні почалася після впровадження Органічних регламентів, після впливу зі Заходу на тодішню царську владу. Був заснований Коледж лікарів а також три великі медичні установи: Колця, Пантелімон та Філантропіа. Фінансова приватна діяльність боярів почала розвиватися, покладаючи підстави для системи медичної практики. Ідея організації університетської медичної освіти була ще дуже далекою. Кароль Давіла прибув до Бухареста у цікавих обставинах. Існує запис одного з найвидатніших хірургів того часу Константіна Думітреску Северяну, який пояснив як в 1852 році Паризький Медичний факультет оголосив той факт, що дві особистості шукають лікарів для своїх країн. Перше прохання належало господарю Волощини Барбу Штірбею, який шукав лікаря для румунської армії, а інше прохання зробив шах Ірану. Константін Думітреску Северяну додав, що декан Паризького медичного факультету, син якого був головою французької дипломатичної місії у Бухаресті, переконав молодого та працьовитого Кароля Давілу працювати у румунських князівствах. Кароль Давіла прибув до Бухареста де поклав основи сучасної румунської медицини та медичної освіти. Константін Думітреску Северяну належав до групи перших румунських лікарів, які отримали державні стипендії, що надавалися починаючи від 1860 року. До речі, він належав до перших поколінь випускників медичної та фармацевтичної школи, яка стала національною у 1858 році.

Зміни у сучасній медицині були настільки значними, що вони замінили
навіть мову. Октавіан Буда пояснює: Багато цьому посприяв Ніколає
Крецулеску, який навчався у Парижі, та належав до кола близьких
осіб господаря Йоана Кузи. Він був сильною особистістю Румунії тих часів, багатогранною людиною, займав
посади прем’єр-міністра, міністра
закордонних справ, міністра внутрішніх справ та був послом Румунії в Росії. У сучасній медицині Ніколає Крецулеску відіграв велику
роль, він створив медичну мову. У ті часи відбувся перехід до латинського алфавіту, а встановлення ряду медичних виразів було терміново необхідним. У період 1840-1850 роки з’явилися
перші спроби у цьому сенсі, завдяки перекладам з французької. Ніколає Крецулеску докладає
великих зусиль в цьому напрямку та в 1842 році він сам перекладає підручник анатомії з французької мови. Таким чином, румунська мова раптово змінює весь мовний запас по
спеціальності. Медичні терміни, які раніше походили з грецької мови були замінені
медичними термінами латинського походження. Це було важливим досягненням тодішнього
політичного діяча. Соціальна еліта тих часів вважала, що не
годиться політичному діячу займатися медициною, яка тоді вважалася не дуже
почесною роботою.

Сучасна румунська медицина зазнала великого розвитку, результати будучи значними. Одну з
Нобелівських премій, яку здобула Румунія належить Джордже Емілю
Палади у галузі медицини.