Портрет Ніколає Чаушеску
У період з 1945 по 1989 роки, життя комуністичної румунської аристократії було таємницею для пересічної людини.
Steliu Lambru, 13.03.2017, 03:33
У період з 1945 по 1989 роки, життя комуністичної румунської аристократії було таємницею для пересічної людини. Не було відомо, які пристрасті мали ті люди, якими були їхні турботи, про що вони розмовляли, і які рішення застосовували. В настільки непрозорому режимі відкриття було синонімом з державною таємницею, новини за зачиненими дверима, які доходили до пересічної людини були зазвичай чутками, а не інформацією, яку можна було перевірити.
Після падіння комуністичного режиму Чаушеску в 1989 році, люди були в змозі сформувати думку про те, якою людиною був Чаушеску поза телевізійними камерами, зборами та публічними виступами. Поза перебільшеннями і неминучими плітками, які супроводжують життя лідера, особливо такого, котрий не дозволяв так багато років людям, якими керував знати його, можна помітити, що він був амбітною людиною з невеликою кількістю знань і низьким рівнем освіти, але в стані зрозуміти, і приймати рішення.
Інженер Штефан Бирля був особистим секретарем Чаушеску в 1980-х роках, і має багато спогадів про найсильнішу людину соціалістичної Румунії в період з 1965 по 1989 рік. У 2002 році він розповів Центру усної історії Румунського Товариства радіомовлення про зустріч в 1956 році, коли він познайомився з Чаушеску, який займав високу посаду секретаря ЦК партії, на зустрічі активу партії університетського середовища: Ми зайшли в красивий зал, який подобався Чаушеску, подібний до тих, що були в ЦК. Я стояв і побачив, як підходить до мене чоловік невеликого росту зі схвильованим поглядом, дивиться на нас і питає: Прийшли всі товариші?» І він заходить в бюро, а за ним також зайшли два партійні активісти. Він подав кожному з них руку. І сказав: «Товариші! Керівництво партії доручило мені скликати вас на нараду, тому що ми вважаємо, що робота у вищих навчальних закладах повинна покращитись. Ми згодні з тим, що ви працюєте, що у вас є хороша діяльність, але ми не в ногу з тим, що вимагає партія!» Він подивився на нас і продовжив. Ми плануємо створити асоціацію студентів. Я скликав вас тут, щоб ви висловили свою думку, і якщо ви згідні зробити це, звичайно ви це зробити. Оскільки не партія повинна створити таку організацію. Він коротко пояснив нам, що містить матеріал, а потім сказав:Я повинен сказати вам відверто. Я відразу відчув у його промові брак освіти. Ми не можемо, товариші, будувати соціалізм, ми не можемо розвивати країну, не маючи сильну інтелігенцію, яка підтримує робітничий клас.
Враження, яке молодий Чаушеску справив на Бирлю було дуже хороше. Пізніше він погодився стати співробітником верховного лідера: Він мене зачарував! Він був молодий, говорив дуже відверто. Був дуже доброзичливим, коли він потиснув мені руку подивився дружньо на мене, як і на інших. Потім, перед тим, як піти він зробив типовий жест, який характеризував його, піднявши руки. Я жив з почуттям, що він мені дуже подобається, не знаю, якщо ви мене зрозуміли. Він залишив дуже хороше враження, як мені, так і всім іншим. Я відчував, що згодом був намір наблизити інтелігенцію до партії, що і сталося пізніше.
Чаушеску покладався на пам’ять, але також мав і маленький блокнот, який зробив його знаменитим, і який допомагав йому не забувати те, що було важливо. Штефан Бирля розповів і про роль блокнота щодо способу Чаушеску взаємодіяти з іншими людьми: Взагалі це був чорний блокнот, але не обов’язково повинен бути лише чорним. Був чорним, іноді був синім або червоним. Це був такий простий кишеньковий блокнот з дуже тонкого паперу. Він його використовував один рік. Оновлював його щороку. Він записував різні подробиці. Наприклад, дані про Румунію і деякі міжнародні дані. Були статистичні дані, в тому числі про деякі країни. Це був так сказати невеликий статистичний огляд міжнародних і внутрішніх подій, плюс інші нотатки. Іноді, коли він слухав виступи на з’їздах або конференціях робив різні позначки на папері. Але в блокноті ні. Там були імена, дата і місце події, що відбулась десь там, якийсь випадок або захід де він зустрів когось. Кого він записував в блокноті, шукав його упродовж часу і залучав його до різних партійних заходів для просування. Відповідний блокнот він тримав в піджаку, з яким він зазвичай був одягнений. Оскільки деколи піджак залишав у кабінеті, ми йому нагадували, щоб він не забув блокнот. Не завжди брав його за кордон, але в країні завжди носив з собою. Він мав добру пам’ять пригадував різні деталі, людей яких бачив на різних зборах чи конференціях, їхні прізвища та зовнішні риси.
Портрет Ніколає Чаушеску домінували негативні риси, а його стиль був проявом жорстокості і агресивності. Все завершилось його кривавим покиненням керівництва Румунії в грудні 1989 року. Але його портрет слід бачити у рамках великої виставки режиму, встановленого по всій Центральній і Східній Європі в період з 1945 по 1989 рік.
