Панаїт Істраті: людина, яка заблукала в комунізмі
Панаїт Істраті, який народився 1884 року в місті Бреїла, був одним з найкомплексніших румунських письменників. Його творчість містить сильний соціальний підтекст та зосереджується на світі пролетаріату і знедолених.
Steliu Lambru, 12.10.2015, 12:00
Панаїт Істраті, який народився 1884 року в місті Бреїла, був одним з найкомплексніших румунських письменників. Він вважається
в рівній мірі і французьким письменником. Його творчість
містить сильний соціальний підтекст та зосереджується на світі пролетаріату і знедолених.
Істраті приєднався до комунізму
в молодості, але одним з перших розчарувався в ньому після
відвідання Радянського Союзу.
Професор Йон Станомір пояснює політичні та інтелектуальні погляди Панаїта Істраті: «Панаїт Істраті прийшов до комунізму дорогою, що була знайома багатьом європейським інтелектуалам, зокрема по шляху соціального невдоволення і повстання. Не треба забувати, що Істраті, переконаний соціаліст, був близьким другом Християна Раковського, став свідком перших робітничих страйків у Румунії початку ХХ-го століття і походив із бідних прошарків населення, що стикалися з
великими матеріальними труднощами. Усе це залишило сильний відбиток на Панаїті Істраті. Є ще один фактор, який треба враховувати: його утвердження у французьких
колах, де його вважали балканським «Максимом Горьким» і сприймали як виразника
пригноблених верств населення. Я не випадково згадав про його порівняння з Горьким, тому що Панаїт Істраті
та Максим Горький мають, на перший погляд різні долі, але в дійсності вони
принципово схожі. Істраті був палким прихильником комунізму, в якому потім
розчарувався і пішов по шляху просвітлення. Горький був другом більшовиків, їх
прихильником, другом Леніна, йде у вигнання на першому етапі більшовицької
влади, потім повертається і зближується зі Сталіним. Істраті та Горький мають
щось спільне: європейську популярність та ідеологічні прихильності, вважаються
письменниками, уповноваженими представляти і захищати тих, з рядів яких
походять.»
У 1927 році Панаїт Істраті
відвідав Москву і Київ. У 1929 році він знову здійснив поїздку до Радянського
Союзу, під час якої раптом його осяяло, що комуністичний режим був далекий
від того, що утверджується в теорії. Він написав книгу «До іншого полум’я,
сповідь для переможених», в якій засуджує зловживання комуністичного режиму, що
стає справжнім шоком. Проти Істраті почалася широка та масована кампанія з його
дискредитації, його звинуватили у «фашизмі», внаслідок чого письменник опинився
в глибокій ізоляції. Розповідає Йон Станомір. «Треба сказати, що поїздка до Радянського Союзу не є обов’язково моментом
пробудження, а навпаки ще більшим заглибленням у темряву. Винятки підтверджують
правило, тому що було дуже мало мандрівників, які відвідуючи Радянський Союз
зуміли опустити завісу, яку вони самі підняли перед власними очима. Згадаймо
Беатріс і Сідні Уебб, які відвідали СРСР і повернулися з дифірамбічними,
маревними текстами про Радянський Союз. Згадаймо про Герберта Джорджа Уеллса,
який відвідав Радянський Союз, але ця поїздка не мала ніякого впливу на його бачення на світ і життя. Лише дві особи усвідомили реальну сутність
комунізму: Панаїт Істраті та Андре
Жід. Обидва відвідали Радянський Союз і обидва написали книги, що поставили
їх в дуже неприємне становище у відносинах зі своїми товаришами по боротьбі.
Треба підкреслити, що після того як Істраті опублікував книгу «До іншого полум’я», його звинуватили
передусім в тому, що він зрадив справу антифашизму і демократії та паплюжить
Радянський Союз. В уяві багатьох провідних комуністів тих часів СРСР був
головним оплотом антифашистської і демократичної боротьби.»
Але Паніаїт Істраті
виступив проти сталінських злочинів, а не проти комуністичної ідеології. Як
шанувальник Троцького, він пише, що не «приєднається до революції доти, доки
вона не буде здійснена «з чистою, дитячою душею». Йон Станомір вважає, що
насправді Істраті прокинувся від ленінізму. «Троцький був озброєним пророком,
озброєним проти свого народу. Червона Армія, яку створив Троцький стала
знаряддям для пригноблення передусім російського народу. Червона Армія знищила
селянство під час громадянської війни. Троцький був антибюрократичною та
антитоталітарною альтернативою з точки зору ліворадикалів. Істраті прокинувся з
ленінізму, точніше, помічає фундаментальну розбіжність між тим, що ліві загалом
сприймали як ленінізм і тим, що антисталінські ліві сприймали як сталінізм.
Істраті ніколи не змінив свої ліворадикальні переконання, він тільки зробив
крок назад і помітив, що в сталінській Росії спостерігається тенденція до
порушення принципів ленінізму. Панаїт Істраті, як і інші інтелектуали став
жертвою страшних ілюзій, що ленінізм відрізняється від сталінізму і, що
ленінізм не є тоталітаризмом.»
Як скористався румунський
комуністичний режим Панаїтом Істраті? Розповідає Йон Станомір: «Панаїта
Істарті реабілітували після 1960 року. Це сталося, зовсім не випадково в
період зміцнення співпраці між Румунією та Францією. Був знятий
румуно-французький фільм «Кодін» за мотивами роману Панаїта Істраті, та ще один
– «Береганські будяки». Цілком очевидно, що Панаїт Істраті став важливим
козирем в руках румунського комуністичного режиму, в момент відновлення
зв’язків з Францією. Істраті є дитиною Франції, в духовному сенсі, вважався
«балканським Максимом Горьким» у французьких крайньолівих літературних колах, а
французькі комуністи приїхали в Румунію, щоб зняти фільм і закласти основи
румунської народно-демократичної кінематографії. Потім була хвиля перекладів,
тому що частину своїх творів Панаїт Істраті написав французькою мовою. Якщо
подивитися на колекцію «Бібліотека для всіх», в якій є біобібліографічні
покажчики, то можна помітити особливу увагу до епізоду відступництва Істраті,
яке кваліфікується як «помилка», яка була відкуплена величезною користю, яку
Панаїт Істраті приніс робітничому руху».
Панаїт Істраті, як історія пізніше остаточно підтвердила, став переможеним. Переможеною
людиною, яка, як і багато інших, шукала щастя для пригноблених, але врешті-решт
лише зробила свій внесок у набагато більш глибоке нещастя.
