Палеоліт в румунському просторі
Найстарші археологічні знахідки на румунських землях, датовані палеолітом, були виявлені в басейні річки Арджеш, у Сібіуській низовині та південніше Південних Карпат.
Steliu Lambru, 11.11.2013, 03:05
Доісторична доба є частиною історії, що здається періодом пригод, адреналіну і бунтарського духу. У дійсності доісторичний період є однією з найскладніших вправ з реконструкції найдавнішого періоду в історії людства. Під час “дитинства людства”, як метафорично називають доісторичну добу, не було писемності, а вивченням цього періоду займається передусім антропологія. Водночас дуже корисними є дослідження фахівців з геології, палеозоології, мікрофауни та датування.
Найстарші археологічні знахідки на румунських землях, датовані палеолітом, були виявлені в басейні річки Арджеш, у Сібіуській низовині та південніше Південних Карпат. Археолог Адріан Добош, спеціаліст Інституту археології імені Василя Пирвана, що діє при Академії наук Румунії вводить нас у світ палеоліту, що характеризувався поширенням примітивних знарядь переважно з каменю. “Етимологічно палеоліт є давньою камяною добою, що відрізнялася від великої епохи неоліту тим, що в період палеоліту використовувався виключно грубо оброблений камінь для виготовлення знарядь. У період неоліту зустрічалися знаряддя як з розколотого каменю, так і шліфовані. Всупереч досить поширеному враженню все, що ми робимо набагато точніше ніж здається. Різні спекуляції виникають тому, що ми маємо справу зі знаряддями із колотого каменю, людські залишки зустрічаються досить рідко, іноді є й рештки фауни. На розкопках стоянок доби палеоліту залишки фауни є дуже важливими і корисними, тому що окрім визначення видів можна отримати інформацію про клімат у період виникнення даної стоянки.”
У Кучулаті Селажського повіту, що на північному заході Румунії, були виявлені печери з настінними зображеннями тварин епохи палеоліту. Йдеться про зображення коня та іншої тварини, можливо пантери чи іншого ссавця родини котових. Але Адріан Добош входив до групи археологів, які винайшли найдавніше в Румунії поселення періоду палеоліту. Це сталося в 2009 році в місцевості Дялул Гуран на півдні країни. “Дялул Гуран це стоянка, яку ми виявили в 2009 році в рамках спільного проекту за участі нашого Інституту археології, лейпцизького Інституту імені Макса Планка та Майнцського Римо-німецького музею. Розкопки тривали шість тижнів, але ми продовжили дослідження і в 2010 – 2011 роках. Ми знайшли багато знарядь з кремнію, в цьому районі багато кремнію, хоча область характеризується вапняковими породами. Найнижчий шар належить до епохи 390.000 років до н.е. На даний момент вона є найдавнішою археологічною памяткою на території Румунії. Були ще знахідки віднесені до нижнього палеоліту, але більшість з них знаходили в руслах річок. Для Румунії це надзвичайно, і навіть для Європи, де подібних археологічних памяток близько 15-20.”
Як виглядала людина в епоху палеоліту? Які риси наближували її до нас? Хто мешкав на території сучасної Румунії? На ці запитання відповідає Адріан Добош: “Були гомініди, які робили знаряддя, звідси і назва homo habilis – Людина уміла, яка свідомо виготовляла знаряддя праці та мисливства. Обєм мозкової порожнини у Людини умілої є іншим критерієм: понад 600 кубічних сантиметрів, що дає підстави включити її в наш родовід. Останнім часом здатність двоногого пересування стала іншим критерієм. Найстаріші залишки кісток представників анатомічно сучасної людини були знайдені у так-званій Печері з кістками, і відносяться до епохи 36.000 років до н.е.. Це найдавніші людські останки в Європі. Але Печера з кістками не є місцем археологічних розкопок, людські рештки там були виявлені спелеологами. З археологічної точки зору там не знайшли нічого. Решток неандертальців, на жаль, у нас не було виявлено. Ми припускаємо, що вони тут мешкали, але до цих пір нічого не знайшли. Найдавнішою людською істотою у нас є «Гейдельберзька людина», рештки якої датовані від 600 до 300 тис. років тому. «Гейдельберзька людина» була низького росту з досить виразними мавпячими рисами. Вона мала великі очноямкові западини, досить розвинений сагітальній гребінь по середині черепа. Ми не знаємо чи вона була міцнішою або слабшою за своїх наступників тому що знайшли дуже мало решток.”
Археологічна памятка в місцевості Буджулешть є найбільш репрезентативною для румунського палеоліту. Багато часу вважалося, що тут мешкали найдавніші гомініди. Адріан Добош. “Це дуже важливе місце з погляду палеонтології. На території села було зафіксовано близько 10 точок інтересу. Наприкінці 50-х років минулого сторіччя були виявлені рештки давністю до двох мільйонів років. Вони в основному являють собою скупчення кісток тварин на краю озера. Тоді були знайдені рештки знарядь, які ми припускаємо, були зроблені гомінідами, зокрема австралопітеками.”
Доісторична доба людства є надзвичайно цікавою і завжди викликала великий інтерес сучасної люди, яка прагне більше знати про своїх предків.
