Недобудований Бухарест
Міста сучасної Румунії, в тому числі Бухарест, почали розвиватися за європейським зразком після 30-х років XIX-го століття.
Стеліу Ламбру and Василь Каптару, 27.01.2025, 06:28
Міста сучасної Румунії почали розвиватися за європейським зразком після 30-х років XIX-го століття. У той час деякі положення Органічного регламенту стосувалися містобудівних заходів, які необхідно було вжити для підвищення рівня життя їхніх мешканців. Містом, яке задало тон змінам, став Бухарест, що експериментував з ідеями різних періодів і вплинув на інші провінційні міста. Міська мікроісторія Бухареста – це значною мірою міська макроісторія Румунії, з часто суперечливим баченням того, яким має бути життя людей, поєднанням інерції та консервативного менталітету з інноваційними амбіціями та перетвореннями.
З нотаток тих, хто відвідував Бухарест у різні періоди його сучасного існування, ми дізнаємося, що це було мінливе місто, де Схід зустрічався із Заходом. Це було місто, яке дивилося на великі європейські метрополії і намагалося йти в ногу з ними і з мінливими часами. Серед тих, хто обіймав посаду мера румунської столиці, є кілька відомих імен: революціонер 1848 року Дімітріє К. Бретіану, журналіст і політик Константін Александру Росетті, письменник Барбу Штефенеску Делавранча, політик Вінтіле Бретіану. Однак, два імені виділяються, два імені, які керували найбільш послідовним розвитком столиці: юрист і політик, ліберал Паке Протопопеску, мер столиці у 1888-1891 роках, і юрист і політик від Націонал-селянської партії Дем І. Добреску, мер Бухареста у 1929-1934 роках. Обидва вони, міські голови за часів правління короля Кароля І та короля Кароля ІІ, монархів, з іменами яких пов’язані основні напрямки розвитку Бухареста, зуміли згуртувати ресурси для реалізації великих проєктів міського розвитку. Це були мережі вулиць, водопроводу, каналізації та громадського транспорту, а також систематизація річок Димбовіца і Колентина.
Після 1945 року комуністичний режим також прийшов з проєтами міського розвитку. За час його правління відбулися масштабні перетворення, але також і проєкти, які можна навіть вважати антиурбаністичними. Місто розширювалося і набирало висоту, здійснювалося переважно вертикальне будівництво і збільшився приплив сільського населення, привабленого розвитком промисловості, особливо в 1970-х роках. Два лідери соціалістичної Румунії, Георге Георгіу-Деж (1945-1965 рр.) та Ніколає Чаушеску (1965-1989 рр.), також залишили свій вирішальний відбиток на румунській столиці.
Жодне місто ніколи не буває завершеним, воно розвивається впродовж життя тих, хто його населяє і Бухарест не є винятком. Історик Бухареста та працівник Бухарестського муніципального музею Чезар Буюмач, є захопленим урбаністом та досліджувачем пам’яток архітектури. Він є автором останньої книги «Недобудоване місто» про глибокі трансформації румунської столиці в роки соціалістичного режиму між 1945 і 1989 роками. «”Недобудоване місто” – це незавершена робота, незавершена в тому сенсі, що існує так багато аспектів складових міста, трансформацій, що автор повинен в якийсь момент поставити крапку в дослідженні. Я почав дослідження, тому що особисто хотів зрозуміти, що сталося з цим містом. Це була суміш розрізненої інформації в різних книжках і статтях, жодна з яких по-справжньому і об’єктивно не стосувалася комуністичного періоду, а також спогади людей, зіпсовані певними впливами, особливо плином часу.»
З часів коли був густонаселеним містом на околиці османського простору, столицею Волощини наприкінці XVIII-го – початку ХІХ-го століть, і до наших днів, Бухарест, за 225 років, зазнав багато перетворень. Він пережив природні катастрофи, такі як землетруси, пожежі, епідемії, але також і штучні, такі як революції, війни, військові окупації та систематизація 1980-х років. Чезар Буюмач дослідив історію столиці сьогоднішньої Румунії і присвятив цьому окрему книгу. «Що сталося з цим містом? З його районами, з новим містом, яке оточує старе місто? Як так сталося, що у нас є квартали Мілітарь, Друмул Таберей, Крингашь тощо, спальні райони, які оточують старе місто? На ці запитання я спробував відповісти і виклав всю інформацію тут, щоб кожен міг зрозуміти, чому місто недобудоване і що сталося з плином часу в Бухаресті. Історик Резван Теодореску казав, що на розвиток Бухареста найбільше вплинули три лідери: Кароль І, Кароль ІІ та Чаушеску. Я не згоден цим і кажу, що третім є не Чаушеску, а Георге Георгіу-Деж. Чаушеску не розвинув це місто, він є тим, хто його зруйнував, спотворив так, що його неможливо відновити. Більше того, не було ніякої послідовності і жоден проєкт не був доведений до кінця, жоден проєкт систематизації, навіть проєкт знесення старих будівель не був доведений до кінця. Місто є незавершеним у багатьох відношеннях.»
Сучасний Бухарест – це місто, в якому перетворення відбулися як у старому центрі, так і на окраїнах. Назви старих кварталів, таких як Котрочень, Ватра Луміноасе, Дудешть, Ферентарь, Букурештій Ной, входять до лексикону мешканців Бухареста, як і назви кварталів часів соціалізму, таких як Титан, Берчень, Друмул Таберей, і тих, що з’явилися після 1989 року, таких як Бранкуш, Латинський, Французький, Космополіс тощо.
