ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

На кораблі з Відня до Константинополя

Розвиток річкового транспорту по Дунаю між Віднем і Константинополем розширив просторовий горизонт після того, як комерційні перевезення великою річкою почали приносити значні прибутки.

На кораблі з Відня до Константинополя
На кораблі з Відня до Константинополя

, 22.11.2021, 06:08




Під впливом Османської імперії протягом кількох
століть румунські землі шукали та знайшли новий шлях у першій половині ХІХ-го
століття. Це був шлях до модернізації та європеїзації. Геополітична історія
Європи першої половини ХІХ-го століття призвела до того, що західні ідеї та
рішучість еліт сприяли утворенню Румунської держави. Одним з найбільш важливих задумів
було розміщення річки Дунай у центр європейського транспорту та розширити Захід
на Схід. Розвиток річкового транспорту по Дунаю між Віднем і Константинополем розширив
просторовий горизонт після того, як комерційні перевезення великою річкою почали
приносити значні прибутки.




Історик Констатін Арделяну є автором книги «Круїз
з Відня до Константинополя. Мандрівники, простори, образи, 1830-1860 рр.». Це
книга історії очима тих, хто мандрував водним шляхом між двома великими
імперіями, Габсбурзькою та Османською. Як румунське суспільство сприймало
зміни, що приходили із Заходу, технологічні інновації, запитали ми історика Константіна
Арделяну: «Я б сказав, що це сприймалося з великою відкритістю. І зі страхом,
спочатку, але також з добрим розумінням корисності цих сучасних технологій.
Простір Румунії знаходився на роздоріжжі маршрутів подорожей по Європі після
впровадження парового судноплавства по річці. Це відбулося з 1830-х років і
символічним моментом є квітень 1834 року, коли перший пароплав, перший піроскаф,
що належав першому австрійському пароплавству, причалив у румунських портах. Було
організоване приймання, а румунська еліта швидко прийняла інновації, про які її
представники знали з подорожей за кордон, і повною мірою користувалися ними для
подорожей на захід, у Відень, а звідти у Західну Європу, у Константинополь, на
схід і до Святої землі, до Єгипту та до східного Середземномор’я. З іншого
боку, звичайно, для звичайних людей цей жахливий винахід був не зовсім зрозумілим,
але вони його помічали. Це пояснюється тим, що корабель і його сучасна техніка
мають специфічну форму територіальності. Ти його бачиш, чуєш, відчуваєш його
запах, відчуваєш його так, що його неможливо забути.»





Дунай став безперечною віссю модернізації румунів.
Так вважалося тоді і хоча з того часу минуло майже два століття, він залишається
не менш важливим, – каже Константін Арделяну. «Ці відносини з Дунаєм дуже
важливі, це була перша природна магістраль, яка з’єднала нас зі світом. Без
сумніву, вона потребувала певних трансформацій. І вони були зроблені як в
районі Залізних воріт, так і в районі дунайської дельти, щоб виконувати функцію
загальноєвропейської транспортної артерії. Австрійська компанія DDSG
(Donau-Dampfschiffahrts-Gesellschaft) мала запровадити ці рейси між Віднем і
Константинополем як частину інвестицій у сполучення південно-східної Європи. Як
я вже сказав Дунай став головною артерією, що з’єднала румунів зі світом,
звідси походить і назва, яку отримали ці землі – Дунайські князівства. На
початку цей термін стосувався й Сербії, але пізніше, під час Кримської війни
1853-1856 років, назва Дунайські князівства вживалася майже виключно щодо
Волощини та Молдови.»





Константін Арделяну обрав 1830-1860 рр. як найкращий
проміжок часу для подорожей по Дунаю від
Відня до Константинополя. «Вибір охоплює початок та апогей цього дунайського
шляху між Віднем і Константинополем. 1830 рік – це рік, коли австрійська
компанія в партнерстві з Великобританією запроваджує маршрут на Дунаї між
Віднем і Будапештом. Так починається розширення Габсбургського простору по
Дунайській артерії. Потім було започатковане пароплавство по Дунаю, яке, як я
вже казав, досягло румунського простору в 1834 році. 1860-й став роком, коли
залізниця почала створювати все більшу конкуренцію. Маршрут занепадає паралельно
з будівництвом залізниць у Габсбургському просторі. Починаючи з цього десятиліття
1860-х років, те саме відбувається в румунському просторі. У 1860 році була
побудована перша залізниця в районі дунайських гирл Румунії. Йшлося про
залізницю від Чернаводи до Констанци, яка певним чином замикає дунайський
маршрут. Не потрібно було об’їжджати Бреїлу та Галац, заощадивши таким чином
кілька днів. Після скорочення часу в дорозі між Віднем і Константинополем та
іншими напрямками починається новий порив до прискорення процесу перевезень.»




Хто подорожував по Дунаю? Було кілька типів мандрівників.
Перш за все, купці та військові, найдавніші мандрівники, особи найбільш схильні
до авантюризму. Потім шукачі країв світу і релігійні паломники, які йшли на
Афон і до святих місць в Єрусалимі та Палестині. Але з’явилася і нова категорія
– туристи. Люди з багатих прошарків населення, які хотіли відкрити для себе
нові куточки світу і сідали на кораблі, що перевозили їх по Дунаю у широкий
світ. Круїз по Дунаю з Відня до Константинополя в ХІХ-му столітті привабив і румунів,
які одразу перейняли тенденції сучасності.



Сторінки історії
Сторінки історії Понеділок, 31 Березня 2025

Генерал Георге Аврамеску

В історії румунської армії були генерали, які з честю командували військами у...

Генерал Георге Аврамеску
Тімішоара, 1989 рік (Фото: Radio Timisoara)
Сторінки історії Понеділок, 24 Березня 2025

35 років з часу Прокламації в Тімішоарі

Місяці, що настали після румунської революції в грудні 1989 року, були заплутаними,...

35 років з часу Прокламації в Тімішоарі
Георге Георгіу-Деж та Петру Гроза
Сторінки історії Понеділок, 17 Березня 2025

80 років з часу встановлення прокомуністичного уряду Грози

Однією з глибоко негативних дат у сучасній румунській історії є 6 березня 1945 року....

80 років з часу встановлення прокомуністичного уряду Грози
Програма «Рефлектор»
Сторінки історії Понеділок, 10 Березня 2025

Програма «Рефлектор»

Історія румунських засобів масової інформації в комуністичні роки також має...

Програма «Рефлектор»
Сторінки історії Понеділок, 03 Березня 2025

Аюдська в’язниця

Сумну славу місто Аюд, з населенням близько 22 000 осіб, здобуло завдяки тамтешньої...

Аюдська в’язниця
Сторінки історії Понеділок, 24 Лютого 2025

Руйнування релігійної спадщини Бухареста

Історія релігійної спадщини Бухареста у 20-му столітті, особливо у другій...

Руйнування релігійної спадщини Бухареста
Сторінки історії Понеділок, 17 Лютого 2025

Століття Румунського Православного Патріархату

У 2025 році Румунська Православна Церква відзначає дві віхи у своїй історії. Перша...

Століття Румунського Православного Патріархату
Сторінки історії Понеділок, 10 Лютого 2025

Румунсько-японські дипломатичні відносини

Незалежно від фізичних відстаней, люди, громади та суспільства об’єднуються,...

Румунсько-японські дипломатичні відносини

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company