Математична газета
За свою майже 250-річну історію румунська преса також зафіксувала найдовшу безперервну появу видання. Це «Математична газета», спеціалізоване видання для любителів математики, що виходить у Бухаресті у 1895 році з ініціативи групи математиків та інженерів.
Стеліу Ламбру and Василь Каптару, 16.12.2024, 06:35
За свою майже 250-річну історію румунська преса також зафіксувала найдовшу безперервну появу видання. Це «Математична газета», спеціалізоване видання для любителів математики, що виходить у Бухаресті у 1895 році з ініціативи групи математиків та інженерів. П’ятьма засновниками були інженери Віктор Балабан, Васіле Крістеску, Іон Іонеску, Міхаїл Роко та Іоан Зотту. Після передчасної смерті Балабана до групи приєдналася математикиня Констанца Помпіліан. Незабаром до цієї першої групи приєдналися інженери Танкред Константінеску, Емануїл Давідеску, Мауріціу Кінбаум і Ніколає Нікулеску, а також математики Андрей Йоакімеску і Георге Ціцейка.
Протягом 129 років свого безперервного видання Математична газета була агорою, на якій висловлювалися найкращі румунські математики, дослідники, професори, інженери, економісти, студенти, школярі та інші любителі математики. На сторінках журналу зустрічаються також імена зарубіжних математиків. Математична газета виховала багато поколінь ентузіастів та організовувала олімпіади. На початку журнал мав 16 сторінок і тираж 144 примірники, які продавалися за передплатою. З часом кількість покупців зростала, а найбільший тираж припав на 1980-ті роки, коли один номер розходився накладом 120 000 примірників.
З такою традицією Математична газета також є джерелом досліджень про еволюцію освіти в Румунії. Математик і письменник Богдан Сучаве відзначив багатство, яке пропонує Математична газета в цьому відношенні. “Той факт, що існує база даних, в якій є так багато завдань, що охоплюють 129 років, означає, що можна подивитися на різні історичні шари, різні способи мислення про освіту, про пошук завданm для певного вікового діапазону. Ці моделі є в Математичній газеті. За більш ніж століття є достатньо прикладів, достатньо стратегій було випробувано і при цьому ми побачили цікаву реакцію населення. Той факт, що ми маємо так багато прикладів, так багато способів мислення у Математичній газеті, дозволяє нам побачити, наскільки саме цей досвід є цікавим у більш широкому контексті.”
Протягом своєї багаторічної історії, яка триває і донині Математична газета мала високі стандарти і постійно заохочувала творче мислення. Богдан Сучаве пригадав один з таких епізодів оригінального мислення. “Цікавим випадком був Себастьян Кауфман, який забув якісь формули тригонометрії на усному іспиті. Його розкритикували в редакційній статті, цього не можна було залишити. Тож Кауфман вивчив тригонометрію і в кінцевому підсумку провів дослідження, використовуючи методи, пов’язані з полярною системою координат. Його робота була опублікована за кілька місяців до вступу Румунії в Першу світову війну. У чому була її суть? Подібно до того, як ми маємо степiнь точки вiдносно кола, поняття, введене Якобом Штайнером у 1826 році, ми можемо мати степінь точки відносно плоскої алгебричної кривої. Він пропонує записати її в полярних координатах і подивитися, що з цього вийде. Це була надзвичайна робота видатного старшокласника. Таким було середовище Математичної газети. Учень готується до змагання, до конкурсу Математичної газети, він зустрічається з оцінювачами, але далекий від досконалості. Його критикують, він вдосконалюється і завдяки цьому середовищу з’являється щось творче. Так само й проблема Кауфмана була досліджена після Другої світової війни, і в інших джерелах, я не думаю, що можна знайти щось опубліковане до 1956 року. Той факт, що старшокласник займався чимось подібним у Бухаресті, є надзвичайним досягненням.”
Математична газета також пов’язана з Міжнародною математичною олімпіадою, найстарішою з міжнародних наукових олімпіад школярів. Румунія виграла 78 золотих медалей, 146 срібних медалей, 45 бронзових медалей і 6 відзнак. Це ставить її на 6 місце в загальному рейтингу. Румунія провела Міжнародну математичну олімпіаду шість разів – у 1959, 1960, 1969, 1978, 1999 та 2018 роках. Богдан Сучаве. “Ініціатива проведення Міжнародної математичної олімпіади належала Румунському товариству математичних і фізичних наук, обговорення тривало між 1956 і 1959 роками. Перше видання було в 59-му році. У той час президентом товариства був Грігоре Мойсіл, віце-президентами – Каюс Якоб і Ніколає Теодореску. Це було в досить складний період і з політичної точки зору організувати міжнародний захід в той час було нелегко, існувало чимало обмежень. По-перше: отримати всі необхідні дозволи. По-друге: були потрібні міжнародні контакти та особливий престиж, щоб розпочати міжнародний проєкт такого масштабу. Їхнє покоління мало приклад конкурсу Математичної газети і, якщо порівнювати формат, то спочатку ідея була такою: їм давали не багато завдань, які потрібно було вирішити за дуже короткий час, а завдання, які вимагали багато часу на роздуми, близько півтори години на кожне завдання. Такою була початкова ідея і вона була дуже схожа на те, що намагалися зробити перед Першою світовою війною в Румунії. Ініціатори ідеї вважали, що модель Математичної газети може становити міжнародний інтерес, це варто відзначити і порівняти з іншими змаганнями, які існували на той час.”
Математична газета – є взірцевим виданням румунських математиків, румунської математичної школи. У ній є математика, але й освіта, історія, колективний менталітет і зміна поколінь. І, перш за все, це традиція, яка продовжується.
