Комікси в соціалістичній Румунії
Комікси, форма західної міської народної культури, постраждали під час комуністичного режиму через цензуру.
Steliu Lambru, 10.11.2014, 11:00
Комікси, форма західної міської народної культури, постраждали під час комуністичного режиму через цензуру. У соціалістичній Румунії, найбільш популярним був журнал “Кутезеторій”, пропагандистський журнал цього режиму серед дітей до 14 років, це будучи максимальним віком для членів піонерських організацій. Таким чином, його інтелектуальна і естетична вишуканість була дуже обмеженими.
Напевно французький журнал “Піф Гаджет” був тим, хто відкрив апетит для коміксів багатьох поколінь румунських дітей, підкреслив Іоан Станомір, історик коміксів: “Піф Гаджет має одну з найбільш дивних і звивестих історій періоду Холодної війни. Це журнал, який виник на руїнах журналу Вайан. Це журнал, який має, подібно журналу “Кутезеторій”, двоїстий характер: комікси як розвага та пропагандистський журнал Французької комуністичної партії. Проникнення журналу “Піф Гаджет” в простор комуністичної Румунії, зокрема, стало можливим саме з перспективи близьких відносин між Румунією і Францією, після 1965-1968 років. Це відносини, які розвивалися на декількох рівнях, а саме відносини з офіційною Францією Шарля де Голля, але й з комуністичною субкультурою і контркультурою. Так можна пояснити наявність у тому періоді спільної кінопродукції. До нашої країни проникнули кішенькові книги з Франції, французькі фільми, а також цей журнал, який, ймовірно, був одним з найбільш незвичайних новизн у нас. Завдяки цьому журналу люди входили в контакт як з французькою культурою, так зі західною народною культурою, опосередкованою цим журналом. По-третє, люди входили в контакт з культурою, яка була досить незвичною для нас — культурою коміксів. Цілі покоління дітей навчилися по-французьки, читаючи комікси, наївно і спонтанно, і ознайомлювалися, свого часу, з персонажем на імя Супермен, що був втілений Крістофером Рівом. Пізніше, коли Супермен був показаний на румунських кіноекранах, діти та підлітки вже знали його з журналу “Піф Гаджет”.
Іншим важливим персонажем коміксів у Румунії був Рахан. Іоан Станомір: “З Раханом румунські прихильники коміксів ознайомилися тим же шляхом. Цей персонаж можна розглядати з перспективи американської і західної народної культури. Рахан уособлював первісну людину. Це персонаж, який забезпечує звязок між людьми, які ще не були людьми, і тими, які стануть людьми. Він дуже схожий на сучасний персонаж американських фільмів. Цей персонаж бореться з печерними тиграми, мамонтами, це людина, яка вчить інших виявляти людяність. Це свого роду Прометей, який не знає своєї суті. Рахан є одним з культових фігур, і сьогодні, якщо ми подивимося на сайти прибічників коміксів, особливо румунів, ми запримітимо, що у нас є ціла когорта раханофілів. Рахан повязаний з памяттю Тарзана. Тарзан є одним із персонажів, який зник з памяті Заходу. Очевидно, Тарзан є білошкірою людиною, яка нехтує своєю суттю на континенті чорношкірих. Йдеться про патерналізм білошкірої людини порівняно з тими, хто є чорношкірими, і перебувають на початку цивілізації. Піф не був, однак, расистським журналом, тому що ідеологія західної лівої течії не могла йти в ногу з расизмом. З цієї точки зору, журнал допоміг румунським дітям зрозуміти, що є у світі такі діти, які розмовляють французькою і живуть вони в Кот-дІвуар, Марокко, Франції. Румунські діти могли переписуватись за допомогою журналу з дітьми з інших французькомовних країн. Я думаю, що боротьба проти расизму є шляхетною боротьбою, і це здорово, коли дитина з Румунії може переписуватися з дитиною з Марокко або Сенегалу. І цим посередництвом займався журнал Піф”.
Ми запитали Іоана Станоміра, чому не було румунських героїв коміксів?: “Ми, коли отримували в школі журнал “Кутезеторїй”, закручували його і билися ним між собою. Я не любив журнал “Кутезеторїй”. Можу вам розповідати про персонажів журналу Піф. Це ціла когорта персонажів, починаючи з Піфом та Еркюлем. Багато з цих героїв ми самі уособлювали. Ми не розуміли все написане у журналі, утім знали, що є десь на цьому світі є таке місце, звідки висилають до нас, красиво загорнуті, з чудовими сюрпризами, журнали, які роблять нас щасливими. Румунські діти не хотіли бути піонерами. Навіть якщо їх робили піонерами, їхньою мрією не було бути піонерами. Вони мріяли мати ті сюрпризи, що насправді, приходили із Заходу. Вони не хотіли піонерської червоної краватки, а смачних західних цукерок. Західна культура споживання проникла до нас й тому що, то був світом із кольорами і смаком. Можливо, сьогодні більшість молодих людей не розуміють цього. Але смак зіграв важливу роль у процесі повалення комунізму. Ми жили в світі клонів позбавлених смаку. Журнал “Піф”, химерно і ненавмисно, служив справі капіталізму в Румунії, а не справі комунізму.”
Історія румунських комісків в соціалізмі завершилася у 1989 році.