ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Картонні човни

1 червня 1942 року режим маршала Йона Антонеску почав депортацію ромів у Придністров'я. Колективна трагедія румунських ромів породила і міфи, одним з яких є той про картонні човни.


Warning: Trying to access array offset on null in /home/web/rri.ro/public/wp-content/themes/rri/template-parts/content.php on line 53
Картонні човни
Картонні човни


Warning: Trying to access array offset on null in /home/web/rri.ro/public/wp-content/themes/rri/template-parts/content.php on line 98
, 03.02.2014, 06:25

1 червня 1942 року режим маршала Йона Антонеску почав депортацію ромів у Придністровя. Кількість циган, депортованих на примусові роботи через Дністер коливається від 25 до 38 тисяч осіб, з яких близько 1500 вижили до кінця війни. Умови проживання і праці були дуже важкими, а дизентерія та тиф були основними причинами високої смертності серед увязнених. Незважаючи на протести короля Михая І-го і королеви-мати Елени, уряд Антонеску не звільнив циган і не покращив їх умови проживання. Офіційним поясненням цього було те, що кочові цигани являють собою суспільну небезпеку.



Колективна трагедія румунських ромів породила і міфи, одним з яких є той про картонні човни. Ходили чутки, що цигани нібито були переправлені через річку Буг на картонних човнах, які промокши в середині річки, потонули, а всі люди втопилися. Адріан Ніколає Фуртуне очолив дослідницьку групу, яка продемонструвала, що картонні човни це лише міф. «У жодному архівному документі не згадується цей епізод, а особи, котрі залишилися в живих, з якими ми мали розмови, і не тільки ми, ніхто з тих, хто розповів історію з картонними човнами, не був очевидцем. Згідно з цією розповіддю цигани були завантажені у відповідні човна, що пустили на воду дрейфувати поки човен розвалювався, а всі цигани йшли на дно. Розповідь містить певну іронію, якщо порівняти її з трагічною загибеллю євреїв у Придністровї. Історія картонних човнів викликає багато запитань. З нашого дослідження, походження цього міфу тісно пов’язане з історією судна «Струма»*, яке було потоплене в лютому 1942 року. Цигани перейняли цю історію і пристосували її відповідно до їх власної культури. Цьому посприяло й ряд елементів. Одним із них був план маршала Антонеску депортувати циган спочатку по воді. Напередодні депортації було проведено перепис циганів, жандарми казали прямо, хто буде депортований. Є документи, які свідчать, скільки циган і скільки возів мали явитися в кожне портове місто на Дунаї. А цигани думали, що на них чекає доля євреїв, що й вони, як і євреї будуть втоплені.»



На жаль Геноцид циган втихає в памяті молодих ромів. Адріан Ніколає Фуртуне продемонстрував як діє ланцюг спогадів і перейняття з інших трагедій в процесі створення міфу. «Ми намагалися вийти за межі міфу і подивитися, що охоплює ця історія. Більшість молодих людей не мають конкретних даних про депортацію ромів у Придністровя, не знають в якому році сталася депортація, не знають ключових слів, такі як «Буг» і «Придністровя», але знають історію про картонні човни. Повязують цю історію з Голокостом, що стався на Заході. Це тому, що єврейський Голокост ширше висвітлювався. Багато молодих ромів кажуть, що депортовані цигани були знищені у газових камерах придністровських таборів. Але такого не було в дійсності. Ми вирішили подивитися, як історія передається з покоління в покоління. Цигани мають власний спосіб збереження спогадів минулого, тому що вони передають від одного покоління до іншого міфи й історії. Цигани, які традиційно займаються обробкою дерева і виробництвом дерев’яного посуду стверджують, що члени Королівського дому використовували деревяні ложки і деревяні ванни і завдяки цьому вони не були депортовані. Але й ці цигани були депортовані.»



Міф про картонні човни має роль, однак, збереження памяті про геноцид циган, навіть якщо й по-іншому ніж зазвичай. Адріан Ніколає Фуртуне. «Я провів розмову з 90-річною жінкою. Вона не була депортована, але, з огляду на її вік, ми сподівалися отримати конкретну інформацію про загальну ситуацію в той період. Її племінник, під час розмови, підійшов сказавши їй розповісти як Антонеску перевозив їх на картонних човнах. І сказав це сміючись. Коли ми йдемо в циганські громади, робимо це в складі чисельних команд, які привертають увагу ромів, котрі знають, що ми шукаємо вцілілих і намагаються якось привернути до себе увагу. Це демонструє те, як цигани відносяться до відповідних подій. Історія показала, що депортація здійснювалася за соціальними критеріями. Були депортовані переважно цигани, які не мали помешкання або роботи. Мова йшла про соціальну чистку.»



Навіть якщо епізоду з картонними човнами в дійсності не було, факт депортації цих бідних людей заперечувати не можна. А проекти будівництва нового суспільства ціною знищення певних груп людей є огидними.




*На судні «Струма» у грудні 1941 року єврейські біженці з Румунії намагалися евакуюватися до Палестини, що перебувала в той час під британським управлінням. 24 лютого 1942 судно було потоплено радянським підводним човном. Усі 790 пасажирів судна (з них 103 – діти), за винятком одного, загинули.

Сторінки історії
Сторінки історії Понеділок, 31 Березня 2025

Генерал Георге Аврамеску

В історії румунської армії були генерали, які з честю командували військами у...

Генерал Георге Аврамеску
Тімішоара, 1989 рік (Фото: Radio Timisoara)
Сторінки історії Понеділок, 24 Березня 2025

35 років з часу Прокламації в Тімішоарі

Місяці, що настали після румунської революції в грудні 1989 року, були заплутаними,...

35 років з часу Прокламації в Тімішоарі
Георге Георгіу-Деж та Петру Гроза
Сторінки історії Понеділок, 17 Березня 2025

80 років з часу встановлення прокомуністичного уряду Грози

Однією з глибоко негативних дат у сучасній румунській історії є 6 березня 1945 року....

80 років з часу встановлення прокомуністичного уряду Грози
Програма «Рефлектор»
Сторінки історії Понеділок, 10 Березня 2025

Програма «Рефлектор»

Історія румунських засобів масової інформації в комуністичні роки також має...

Програма «Рефлектор»
Сторінки історії Понеділок, 03 Березня 2025

Аюдська в’язниця

Сумну славу місто Аюд, з населенням близько 22 000 осіб, здобуло завдяки тамтешньої...

Аюдська в’язниця
Сторінки історії Понеділок, 24 Лютого 2025

Руйнування релігійної спадщини Бухареста

Історія релігійної спадщини Бухареста у 20-му столітті, особливо у другій...

Руйнування релігійної спадщини Бухареста
Сторінки історії Понеділок, 17 Лютого 2025

Століття Румунського Православного Патріархату

У 2025 році Румунська Православна Церква відзначає дві віхи у своїй історії. Перша...

Століття Румунського Православного Патріархату
Сторінки історії Понеділок, 10 Лютого 2025

Румунсько-японські дипломатичні відносини

Незалежно від фізичних відстаней, люди, громади та суспільства об’єднуються,...

Румунсько-японські дипломатичні відносини

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company