Жіночі постаті у румунській історії
Національний банк Румунії ввів в обіг банкноту номіналом 20 леїв, близько 4 євро, із зображенням молодшого лейтенанта Екатерини Теодорою, героїні, яка віддала своє життя під час Першої світової війни.
Steliu Lambru, 10.01.2022, 07:22
1 грудня 2021 року Національний банк Румунії ввів в обіг банкноту номіналом 20 леїв, близько 4
євро, із зображенням молодшого лейтенанта Екатерини Теодорою, героїні, яка віддала своє життя під час Першої світової війни. Теж у грудні 2021 року уряд Румунії запропонував
закон, згідно з яким 2022 рік присвячений Смаранді Бреєску, першій
жінці-парашутистці в Румунії. Ці дві постаті є яскравим відображенням жіночої
історичної спадщини Румунії та тієї данини, яку жінки заплатили разом з
чоловіками в минулому. Екатерина Теодорою та Смаранда Бреєску були двома
жінками, життя яких було аж ніяк не легким, але вони не відмовилися від своєї
пристрасті та покликання.
Екатерина Теодорою на прикладі особистої самопожертви стала
героїнею-символом Першої світової війни. Вона була жінкою-солдатом, яка не хотіла залишатися позаду військових дій, а вирішила бути там,
де велися запеклі бої. Екатерина
Теодорою народилася 1894 року в Горжанському повіті в селянській сім’ї. Вона була працьовитою
ученицею і, перед вступу до ліцею в Бухаресті, щоб стати вчителькою, вона навчалася у німецькій
школі в місті Тиргу-Жіу. Вона також закінчила школу для медсестер. Вступ Румунії у війну у серпні 1916 році було з ентузіазмом сприйняте населенням, і багато молодих людей пішли добровольцями. Екатерина Теодорою також була однією з тих
молодих осіб, які обрали суворий варіант військового досвіду. За її участь у битвах, Екатерина Теодорою або Кетеліна була нагороджена медаллю та отримала звання молодшого лейтенанта. 22 серпня о 21.15 годині на її полк
напала німецька армія, румуни будучи змушені відступати. Молодший лейтенант Екатерина Теодорою померла
через поранення в голову двома кулями, випущеними з кулемету.
Історик Йоан
Скурту стверджує, що з того часу вона
стала найсильнішим жіночим символом Першої світової війни: «Ще з 1917-1918 років Екатерина
Теодорою стала легендою, ті, хто воював
поряд з нею, розповідали про її поведінку, її
мужність та героїзм. Те, що
дівчина, жінка, фактично брала участь у бою, вже мало символічне значення. Після того, як її виписали із лікарні, Екатерину вмовляли залишитись і працювати у рамках Червоного Хреста разом з іншими жінками, на чолі з королевою Марією, але вона відмовилася.
Вона сказала, що її місце на фронті, воювати
з рушницю в руках. У 1921 році,
до 100-річчя революції під керівництвом Тудора Владіміреску, було організовано транспортування її останків
з могили в місті Мерешешть до міста Тиргу-Жіу, де скульптор Міліца Петрашку побудувала для неї саркофаг.
Король Фердинанд, королева Марія, історик Ніколає Йорга та маршал Александру Авереску, а також всі ті, хто мав певну роль у керівництві Румунії зі створення
символу 800.000 румунських солдатів, які загинули на
війні, прагнули підкреслити особистість Екатерини Теодорою.»
Смаранда Бреєску народилася 1897 року в повіті Текуч на сході Румунії. Вона була
першою жінкою-пілотом, першою жінкою-парашутисткою та першою жінкою-інструктором військових льотчиків
у Румунії. Смаранда виявила дуже сильний характер і з надзвичайною завзятістю
слідувала своєму захопленню. Вона стала чемпіонкою Європи з парашутного спорту в 1931 році, на 34 році життя, коли стрибнула з 6000 метрів і встановила
європейський рекорд, і чемпіонкою світу в 1932 році, коли стрибнула з 7400 метрів на змаганнях у Сакраменто, США та встановила світовий рекорд, який протримався понад 20 років. Смаранду Бреєску було нагороджено орденом
«За авіаційну доблесть» класу «Золотий хрест». Наскільки Смаранда завзято займалася своїм хобі, настільки витонченою була в неї інтелектуальна
підготовка. Смаранда Бреєску була випускницею Бухарестської академії витончених
мистецтв, відділу декоративно-прикладного мистецтва та кераміки.
Ана Марія Сіретяну,
правнучка великої чемпіонки, згадала, що цілісного характеру Смаранди Бреєску не зламала навіть дуже серйозна травма: «У
місті Сату Маре, після стрибка з парашутом, вона отримала серйозні поранення на
обидвох ногах. І це може бути відмінною ознакою для тих, хто б розкрив її могилу. Можна б побачити дуже серйозну травму ніг. Вона пробула п’ять місяців у лікарні, де надзвичайний лікар прооперував її, і вона
змогла оздоровитися. А через ще 7 місяців,
Смаранда Бреєску, яка була так важко поранена, здобула два рекорди, один європейський, а інший світовий, у
1931 і, відповідно, 1932 роки. Це є
доказом надзвичайної волі та бажання
принести славу для своєї країни.»
Під час війни Смаранда була активним пілотом знаменитої Білої
ескадрильї санітарних літаків на Східному фронті, а потім на Західному
фронті в Трансільванії, Угорщині та Чехословаччині. Разом із одинадцятьма іншими особистостями
вона підписала меморандум,
який засуджував фальсифікацію виборів у листопаді 1946 року. Будучи переслідувана комуністичною владою
Смаранда Бреєску пропала безвісті. Здається, що вона знайшла собі притулок у жіночому
монастирі, де і була похована під іншим ім’ям, тоді коли померла 2 лютого 1948
року, на 51 році життя.
