Видатні постаті румунського підприємництва – Думітру Мочорніца

Економіка Румунії набрала обертів після того, як румунська держава стала суверенною та незалежною, починаючи з другої половини 19 століття.

Steliu Lambru, 17.08.2020, 06:30

Економіка Румунії набрала
обертів після того, як румунська держава стала суверенною та незалежною,
починаючи з другої половини 19 століття. Зовнішні позики допомогли створити румунську банківську систему та систему кредитування,
яка пропонувала кредити тим, хто мав підприємницькі
навички для розвитку продуктивних секторів економіки. Зокрема, промисловість користувалася пільговим режимом, будучи економічною
галуззю, завдяки якій створювалася висока додана вартість. Так розвинувся клас румунських підприємців, сміливих та розумних
людей, які вклали всі свої здібності у створення промислових та споживчих
товарів. Великими іменами румунського підприємництва були Макс Аушнітт, Іон Джугурту, Ніколае Малакса, Арістід Бланк, і список
продовжується. З цього списку не може бракувати Думітру Мочорніца, один з найталановитіших
підприємців, яких Румунія мала на початку ХХ-го століття.

Мочорніца народився в 1885 році в сім’ї простих людей. Його блискуча кар’єра
– приклад того, що соціальне походження має менше значення, коли уроджені навички
поєднуються з освітою та підтримкою інших сильних людей. Це рецепт успіху з
будь-якого місця та в будь-який час. У 1997 р. Центр усної історії Румунського товариства радіомовлення записав
інтерв’ю з адвокатом Іонелом Мочорніца, сином Думітру Мочорніца, в якому він підсумував
умови, які його батько виконав у побудові успішного бізнесу: Мій батько,
Думітру Мочорніца, син бідного селянина з села Цінтя, повіт Прахова, після
закінчення чотирьох початкових класів втік з дому і повернувся до Румунії як
випускник Hautes Etudes Commerciales в Парижі, перший з 400 випускників. Він
приїхав побачити свою родину і з цієї
нагоди познайомився з моєю матір’ю, дочкою промисловця Грігоре Александреску,
який є засновником шкіряної та взуттєвої промисловості Румунії, створивши
фабрику в 1862 році. Він одружився з матір’ю, співпрацював з моїм дідом до 1923 року, а потім відчувши в ньому силу
творіння, він позичив гроші у Генерального банку Волощини, за допомогою Вінтіле
Бретяну та його тестя Гаргарана, і купив два гектари землі на околиці Бухареста.
Там побудував свої заводи, які називались Думітру Мочорніца з різними філіями,
взуттям, одягом, поясами, предметами для подорожей та багато іншого».

У 1923 році Думітру Мочорніца створив фабрику взуття, яку він назвав своїм ім’ям, на ділянці, що знаходилась на околиці
Бухареста. З придбаним в лізинг з Німеччини та Великобританії обладнання, Мочорніца
утвердився за порівняно короткий час як найважливіший виробник взуття в Румунії
між двома світовими війнами. Бізнес був сімейним, і Moчорніца готував своїх
синів ще з дитинства, щоб після нього управляли заводами. Йонель Мочорніца:
Від 11 років я з моїм братом почали вчитися бізнесу з нуля. Кожен день з 2
години після обіду до 6-ої вечора, поки ми не повертались додому, ми виконували
домашні завдання на наступний день у середній школі, і саме так ми знали роботу
від початку до кінця. У тата було гасло, ти не можеш вимагати від людини, чого сам не знаєш. І я думаю, він
мав рацію. Це означає, що у нас не було дитинства, тим більше, що влітку
замість того, щоб відпочивати на курортах у Предял чи Ефоріє, де у нас була
вілла, він відправляв нас за кордон на шкіряні заводи, і тому ми працювали у
Фрайбурзі, побували в Греноблі, щоб вдосконалювати себе. Я пройшов усі кроки професії,
а також склав офіційний іспит перед профспілками, щоб отримати диплом кваліфікованого
робітника.

Шкіряні вироби марки Мочорніца високо цінили ті, хто їх купував. У 1945
році з приходом комуністичного режиму все змінилося і для Румунії, і для
Думітру Мочорніца. 11 червня 1948 року його фабрику було конфісковано після
років, коли його атакувала комуністична
преса та звинувачувала в тому, що він був
прихильником легіонерів. Іонель Мочорніца
хотів відкинути звинувачення, і в цьому сенсі він нагадав епізод під час правління легіонерського уряду:
«Промисловець Мочорніца був лібералом і не займався політикою, хоча І. Г. Дука і Георге Тетереску
так само багато разів пропонували йому бути міністром. Він був оголошений законним
сенатором королем Каролем II, в 1938 р. коли була створена перша румунська диктатура.
Він не міг нічого робити, але нам заборонили в будинку згадувати ім’я цього короля.
Його поважали легіонери, і, мушу зізнатися, що Корнеліу Кодреану в своїх виступах
наводив приклад мого батька і сказав, що ми будемо вільною і румунською
країною, коли будемо схожими на промисловця Думітру Мочорніца. Мій батько не
знав Кодреану особисто, він ніколи з ним не розмовляв. Коли легіонери прийшли
до влади разом з Антонеску, до нього прибув інженер з міста Сібіу, який сказав
йому: Пане Мочорніца, мене легіонерський рух посилає румунізувати завод. І перед усіма, 40 чиновниками, мій
батько схопив його за плечі і викинув за двері. Це були його зв’язки з
легіонерами».

Думітру Мочорніца відмовився залишати країну, коли комуністи прийшли до
влади. З конфіскованим майном, з двома ув’язненими синами, серйозно хворий, він помер у 1953 році у віці
68 років.