Видатні політики Румунії: Йонел Бретіану (1864-1927 рр.)

Відомий можновладець Й.Бретіану вважається головною політичною фігурою діячем Румунії перших трьох десятиліть ХХ століття. Саме він, завдяки своїй далекоглядності, зумів поставити Румунію на правильний шлях історії та надати їй нового державного виміру.

Steliu Lambru, 23.10.2017, 08:04

Відомий можновладець Йонел Бретіану вважається головною
політичною фігурою Румунії перших трьох десятиліть ХХ століття. Саме він, завдяки своїй далекоглядності, зумів, разом з Королем Фердинандом та
Королевою Марією, поставити Румунію на правильний шлях
історії та надати їй нового державного виміру.

Йонел
Бретіану був першим сином активного діяча революційного руху 1848-49 років
Весна націй, Йона Бретіану, який відігравав вирішальну роль у народженні
сучасної Румунії. Він народився в 1864 році й за прикладом батька обрав фах
інженера. Навчався у Франції, де отримав диплом інженера з будівництва мостів і
доріг. Політикою він почав займатися з 35-річного віку, коли вступив в ряди
Націонал-ліберальної партії та був прем’єр-міністром п’ять разів, найбільше в
історії Румунії. Переконаний франкофіл, він був одним з найзапекліших
прихильників вступу Румунії до Першої світової війни на боці
французько-британської Антанти.

В архівах Центру усної історії Румунського
радіо ми знайшли розповідь відомого румунського правознавця і дипломата
Александра Данєлополя, який ще з дитинства добре знав Йонела Бретіану. Інтерв’ю
було записано в 1995 році: Я належу до родини Бретіану і пишаюся цим. Мене
виховали в дусі Бретіану, тому що главою цієї родини був не Йонел Бретіану, а
Сабіна Кантакузіно, старша дочка Йона Бретіану, яка була дуже розумною та, в
той же час, дуже авторитетною людиною, до якої всі прислуховувалися. Крім того,
двічі на рік Сабіна Кантакузіно запрошувала всіх на сімейний обід, на який
незалежно від роботи, завжди приходив Йонел Бретіану, приходили й його брати
Діну та Вінтіле. Йонела Бретіану я знав з дитинства. Він і мій батько дуже
поважали один одного, а мій батько намагався примирити його зі старшим сином
Георгієм Бретіану, але не зумів.

Після 1918 року, тобто
після утворення Великої Румунії Йонел Бретіану мав колосальний капітал довіри.
Александру Данієлополь запам’ятав ілюстративний епізод. Йонел Бретіану був
людиною, яка максимально покладалася на свої здібності. Я розповім вам цікавий
епізод, за яким спостерігав з вікна свого будинку. Одного разу до нас прийшли
страйкарі, що рідко можна було побачити в ті часи. Вони почали кричати, вигукувати
різні гасла. Потім підійшли поліцейські, які виглядали трохи як в сатиричних
творах румунського драматурга Йона Караджале, мали кийки і все
необхідне спорядження, проте демонстранти нічого не робили. Вони просто стояли
у дворі, півколом аж до вхідних дверей
Бретіану і вигукували гасла. Зненацька двері відкрилися і звідти виходить Йонел
Бретіану одягнений в шубу з хутра та з капелюхом. Не кажучи ні слова, тільки
жестом показав: «Пропустіть мене!». Раптом натовп розсунувся й утворив
прохід, як у Біблії перед Мойсеєм розступилися води Червоного моря. Бретіану
пройшов до воріт, а потім повернувся до протестувальників і сказав їм: «А тепер
йдіть, ви мені вже набридли!» Він не сказав їм ні слова більше, не спитав чого
вони хочуть або, що він може для них зробити, нічого. Він пройшов поміж них і
ніхто не сказав йому жодного слова. Він був наче святий, наче привид! Сказав, що
сказав, повернувся в хату і демонстративно грюкнув дверима. Протестувальники не
знали як швидше розійтися, не знадобилася допомога поліції, на цьому все завершилося.
Таким був Йонел Бретіану!

Водночас Йонел Бретіану був
дуже освіченою людиною, а в наші дні в його колишньому будинку в Бухаресті діє
Будинок культури Бретіану. Розповідає Александру Данієлополь. Йонел Бретіану
був інженером і, треба сказати, дуже хорошим інженером. Перш ніж піти у політику він, як молодий інженер брав участь у будівництві знаменитого мосту через Дунай біля містечка Чернаводи. Проте у Парижі він багато часу проводив у Національній бібліотеці. Він брав книги звідти, маючи знайомих, і читав ночами, мав фантастичну загальну культуру. Це
була культура переплетена з його любов’ю до Румунії. Він прагнув повернути в румунсько-французьку дружбу румунські теми. Ми завдяки йому воювали на фронті поряд з французами, а він казав, що про Румунію, про історію Румунії написано замало. Він знайшов у Національній бібліотеці Франції
кілька рукописів, я не пам’ятаю кого, але там була інформація про те, що Людовик XIV-й зв’язався з Волощиною. І він всюди показував цей рукопис. У нього була майже повна бібліотека всього, що він знайшов під час студентства,
будучи в Парижі він знаходив час ходити в бібліотеки, музеї тощо. Він був людиною
мистецтва, любив гарні речі, дуже любив румунське народне
мистецтво. В його будинку були цікаві книги, гарні картини відомих художників. Але хочу сказати вам, що в його кімнаті були лише маленькі речі.
Наприклад, він мав хрест з написом кирилицею, що висів біля ліжка, він
помер, дивлячись на цей хрест, це мені сказав мій батько.

Йонел Бретіану відіграв особливу роль і зумів передбачити напрямок, в який змінюється світ. Він був
політиком, якого б хотіла мати будь-яка країна, людиною сьогодення, але й майбутнього.