Домашня сторінка » Панорамний огляд Румунії » Сторінки історії » Бомбові удари по місту Плоєшть

Бомбові удари по місту Плоєшть

Steliu Lambru, 12.07.2021, 05:40

Місто Плоєшть, розташоване в 60 кілометрах на північ від Бухареста, є адміністративним центром Праховського повіту. Найважливішим
ресурсом повіту є нафтові
родовища, ресурс, за допомогою якого
ця частина Румунії розвинулася
з другої половини ХІХ
століття. Коли вступила у Другу світову війну як союзник Німеччини в червні
1941 року, Румунія значною мірою покладалася на експлуатацію нафти для
підтримки військових зусиль. Однак, будучи союзником Німеччини, Румунія вела
війну з країнами, з якими не мала до
тоді суперечок, такими як США та Великобританія.

Однак ці
нафтові родовища означали
також перетворення Праховсього
регіону на мішень для ворожих
бомбових ударів.
Починаючи з літа 1941 року, коли війна велася проти СРСР, радянські ВПС мали перші спроби бомбардування плоєштських нафтопереробних заводів. Історик Лучіан Васіле є автором
монографії про місто Плоєшть, в якій аналізує наслідки бомбових ударів між 1941 і 1944
роками. Про радянські бомбові удари,
Лучіан Васіле каже, що вони мали незначні наслідки: «Радянські бомбові удари були незначними, якщо
порівняти їх з американськими бомбовими ударами, що відбулися кілька років потому. Радянські рейди були незначними з точки зору руйнівної
сили. Йшлося про кілька
десятків досить зачаткових
літаків, порівняно з тими кількома
сотнями американських бомбардувальників
у супроводі сотень винищувачів. Радянські бомбові удари від 1941 року були як
подряпина для міста Плоєшть.
По периметру міста впали кілька десятків бомб, в результаті чого зафіксовано кілька жертв серед цивільного населення та незначні пошкодження деяких
нафтопереробних заводів. Вони і так були нетривалими, протягом кількох тижнів
фронт перемістився, а Плоєштьвийшов поза зоною радянської
авіації».

У грудні 1941 року, після нападу Японії на Перл-Харбор,
Румунія оголосила війну США, а увага американської армії також була зосереджена
на знищенні запасів палива Німеччини та її союзників з Плоєшть. Перший американський повітряний наліт на
Плоєшть відбувся в червні 1942 р. і був здійснений літаками з Північної Африки, з Бенгазі. Лучіан Васіле
нагадав про той перший епізод протистоянь між американською авіацією та
обороною міста Плоєшть: «Перший американський рейд у 1942 році був денним.
Американці завжди бомбардували протягом дня саме тому, що воліли ризикувати
додатково але отримати вигоду з набагато більшої точності атак. Це була
тактика, діаметрально протилежна британській. Британці воліли атакувати вночі,
навіть якщо ефективність була набагато нижчою, ніж під час денних бомбових
ударів».

Німці
побудували міцну оборону навколо міста, що складалася з сотень зенітних
артилерійських одиниць та кількох десятків винищувачів. Послідувала згодом операція
Припливна хвиля в серпні 1943 р., в якій взяли участь 170 важких
бомбардувальників B-24 Liberator з метою
знищення нафтопереробних заводів. Місія зазнала фіаско, румунсько-німецька зенітна оборона збила 53 літаки,
440 американських солдатів було вбито та ще 220 взято в полон. Приливна
хвиля вважалася однією з найбільших невдач американської авіації у Другій
світовій війні. Але навесні 1944 року американські ВПС помстились. Лучіан Васіле:
«Бомбові удари 1944 року фактично зруйнували місто. Вся промисловість міста
глибоко постраждала, житлові райони зазнали руйнівних наслідків бомбардування.
Кожен восьмий будинок повністю зник, а кожен третій зазнав значних пошкоджень.
Центр міста був, принаймні, під час бомбових ударів від травня 1944 року, фактичною
мішенню. Метою цього повітрянного нападу було саме розповсюдження терору, щоб
зруйнувати моральний дух міських жителів і змусити їх повстати або вдаватися до
диверсійних дій, які послабили би румуно-німецький військовий потенціал захисту
міста».

І як
завжди стається під час війни, трапляються не лише героїчні вчинки, але й
помилки та вразливості, і місто Плоєшть мав таку вразливу точку. Це був мікрорайон
Міміу, населений ромським населенням, надзвичайно бідним, де бомбові уради
відбулися без жодних намірів у цьому відношенні. Лучіан Васіле: «Міміу був
сусіднім з містом кварталом, передмістям. На нього фактично не нападали, але
він був основною вразливою позицією пасивної оборони міста на початку війни.
Значна частина цієї акції з підготовки до пасивної оборони, тобто всіх жителів
у разі бомбардування, була спрямована проти нічних бомбардувань. На початку
війни мешканці Плоєшть очікували нападів протягом ночі. Вночі все місто було
камуфльоване, світло вимкнуто, в тому числі і НПЗ були камуфльовані. Взимку
1941-1942 рр. аналіз ситуації міста показав, що насправді все місто було в
повній темряві, лише мікрорайон Міміу був дуже помітним з літака. Тамтешнє населення,
не маючи чим опалювати свої помешкання, використовувало землю, просочену
всілякими залишками нафти, які дуже сильно горіли і виділяли дуже густий дим.
Все місто було вкрите морем темряви, але Міміу яскраво сяяв. Усі зусилля були
марними».

23 серпня 1944 року, Румунія покинула союз з Німеччиною, і бомбові уради по місту Плоєшть припинилися. Нафтова промисловість одужувала, і люди сподівалися на припинення
небажаної війни, яка принесла стільки нещастя.