Барон Самуель фон Брукенталь

Одним з найбільших реформаторів у Трансільванії XVIII століття був барон Самуель фон Брукенталь. Він відомий не тільки як юрист і державний діяч, а й як великий колекціонер і любитель мистецтва.

Warning: Trying to access array offset on null in /home/web/rri.ro/public/wp-content/themes/rri/template-parts/content.php on line 98
Steliu Lambru, 13.12.2021, 06:04

Одним з найбільших реформаторів у Трансільванії XVIII століття був барон Самуель фон Брукенталь. Він відомий не тільки як юрист і державний діяч, а й як великий колекціонер і любитель мистецтва. Національний музей, що носить його імя, у місті Сібіу не лише розповідає про його роботу як реформатора Габсбурзької держави, а й демонструє любов Брукенталя до людських цінностей.

Етнічний німець Самуель фон Брукенталь народився 300 років тому, в 1721 році. Він залишився сиротою, без обох батьків у віці 15 років і присвятив себе навчанню. Трансільванія тоді входила до складу Габсбурзької імперії, котра звільнила її з-під османського панування наприкінці XVII століття. Разом з істориком Томасом Шінділаріу ми розглянули основні моменти життя Брукенталя, європейця у всіх сенсах цього слова, в яких майстерність, соціальне життя та принципіальність послідовно показали, що людина може зробити почесну карєру та допомагати й іншим. «На момент народження Семуеля фон Брукенталя минуло 30 років відколи Трансільванія стала частиною західноєвропейського світу. Згідно з Дипломом Леопольда 1691 року, Трансільванія стала частиною імперії Габсбургів, до складу якої входили на захід від Трансільванії, Банату і Парціуму сучасні: Угорщина, Хорватія, Словенія, Словаччина, Чехія та Австрія, частина територій Сербії, Північна Італія, Південь Німеччини та Бельгії, включаючи столицю Брюссель. Біографія Брукенталя є зразковою демонстрацією величезного потенціалу великих європейських рамок, зумовлених тривалим миром.»

Брукенталь не був аристократом за походженням. У 1724 році, коли йому було 3 роки, його родина отримала баронський титул. Соціальний статус у ті часи був дуже важливим і все оберталося навколо нього. Молодий Самуель пішов здобувати вищу освіту і увійшов у наймодніші кола масонства, – розповів Томас Шінділаріу. «У 1743 році, перед навчанням у Галле-ан-дер-Заале, його мали прийняти у Відні до лав новоствореної масонської ложі «Для трьох гармат/Aux trois canons». Несподівано Брукенталь опинився у колах, що були повністю віддані ідеалу гуманізму та просвітництва, серед людей, які були виразниками інтелектуальної еліти всієї імперії. У Галле Брукенталь також став активним масоном, заснувавши й керуючи ложею «До трьох ключів». Вона була заснована як дочірня складова ложі «Три глобуси» в Берліні, утвореної особами з близького оточення короля Фрідріха Великого.»

Через соціальну мережу масонства Брукенталь став відомим і завдяки своїй майстерності був призначений на все вищі бюрократичні посади в імперії. Він очолив придворну канцелярію Трансільванії у Відні, де користувався повагою своїх співробітників та імператриці Марії Терезії. Але там він натрапив і на противників його планів, – розповідає Томас Шінділаріу. «Обєктивна аргументація завжди була на його боці, тому удари, які імператриця часто завдала чиновникам свого власного апарату, віддаючи перевагу ідеям Брукенталя, виявилися на той час найбільшими можливими реформаторськими кроками. Найважливішою зміною, яку здійснив Брукенталь була фіскальна реформа. Саме оподаткування осіб та майна включало в кінцеву перспективу оподаткування величезної власності дворянства. Це пояснює заздрість і ненависть дворян до Брукенталя. Часткове, тобто без оподаткування дворянства, впровадження нової податкової системи 1770 р. принесло податковій службі збільшення доходів на 1 350 000 золотих, величезну суму, якщо врахувати, що будинок у Сібіу можна було купити за 2000 золотих. Таким чином, додатковий дохід був еквівалентний 675 будинкам, тобто цілого містечка.»

Самуель фон Брукенталь став губернатором Трансільванії і на цій посаді він ще раз продемонстрував свою майстерність. Тут він мав змогу торкнутися найскладнішого питання імперії – проблеми селянства, – каже Томас Шінділаріу. «З 1774 року Брукенталь очолив уряд, найвищу цивільну установу в Трансільванії. А з 1776 по 1787 рр. правив як губернатор. Завдяки наполегливості йому вдалося перетворити трансільванську адміністрацію на механізм, який працював бездоганно. Брукенталь є втіленням чеснот просвітництва, а доказом його геніальності є турбота про основну проблему Габсбурзької монархії: становище селян. Він шукав шлях до пом’якшення боргів перед шляхтою, поліпшення економічного становища селян і, зрештою, збільшення їх фінансових можливостей як платників податків. З цієї точки зору та з військової точки зору необхідно розуміти розширення військового кордону, який уже існував у південно-східних провінціях імперії між 1762-1766 рр., проєкт, в якому Брукенталь відіграв вирішальну роль. Бути селянином у військовому кордоні означало краще правове становище, ніж бути кріпаком у дворянських маєтках.»

Барон Самуель фон Брукенталь, один із найвизначніших трансільванців 18 століття, помер у Сібіу в 1803 році на 82 році життя. Він залишив позаду одну з найважливіших реформаторських і культурних спадщин.