Аврам Гольдфаден і початки театру мовою ідиш у Румунії
Аврам Гольдфаден народився 1840 року в Україні, що належала Російській імперії, як син єврейського годинникаря. Прибув до Румунії, до міста Ясси, колишньої столиці Молдови, на 26 році життя....
Steliu Lambru, 27.08.2018, 06:08
Театр мовою ідиш пов’язаний з ім’ям Аврама Гольдфадена, який почав створювати його як літературний жанр та установу в Яссах. Автор 40 театральних творів, Гольдфаден був тією людиною, яка повністю ототожнювалася з художньою сферою, до якої відносилися наступні покоління авторів драматичних творів. Неконформіст, прибічник виховання, культури, а також суворості, Гольдфаден був особистістю, яку важко можна вписати в шаблони.
Він народився 1840 року в Україні, що належала Російській імперії, як син єврейського годинникаря. Отримав традиційне єврейське виховання в рабинській школі та вивчив кілька іноземних мов. Прибув Аврам Гольдфаден до Румунії, до міста Ясси, колишньої столиці Молдови, на 26 році життя. До доті він опублікував декілька театральних творів, віршів та статей літературної критики в культурній пресі мовою ідиш в Росії та Габсбурзькій імперії.
Камелія Кречун викладає культуру ідиш в Бухарестському університеті і є літературним радником у Єврейському державному театрі в Бухаресті. За її словами, театральна пригода Аврама Гольдфадена відповідала умовам повного прояву, коли він прибув до Румунії. У Яссах, в останній чверті ХІХ-го століття були сприятливі умови для створення першого театру і першої професійної театральної трупи мовою ідиш. Звідси явище отримало міжнародного розмаху, оскільки продовжує розширюватися. Кінець-кінцем це явище дійшло в США, де публіка є надзвичайною. В єврейській культурі, в період до Голокосту, існувала різниця між мовою еліти, єврейською мовою, яка використовувалася в управлінні, у релігійній та юридичній сферах, і якою розмовляли особливо чоловіки, та мовою ідиш, яка завжди сприймалася другою єврейською мовою, з нижчим престижем. Перші письменники мовою ідиш обрали псевдоніми, щоб уникнути компрометування сім’ї. Гольдфаден завжди був переконаний, що він повинен виховувати єврейські маси. Він був прихильником Гаскали, єврейського просвітництва, людиною, відкритою до модернізації, який зрозумів, що йому припадає досить складне завдання, а саме створити установу з нуля, без жодної підтримки.
Пристрасний любитель культури та його місії виховувати єврейські маси мовою ідиш, Гольдфаден присвячує себе новаторському театральному проекту. Камелія Кречун: Запитання має відкриту відповідь: як приходить йому ідея створення театру, професійної трупи мовою ідиш? Є три пояснення: причетні до цього актори маючи право сказати, що це була їхньої ідеєю. Перш за все, Іцок Лібреску, покупець абонентів, розповідає, як у розмові з Гольдфаденом, його дружина мала ідею відвернути його проект зробити публікацію в Яссах. У той час в Яссах проживало понад 40% євреїв, які розмовляли мовою ідиш. Дружина Лібреску сказала йому, що було б добре, щоб і євреї мали свій театр, як румуни. Румунський театр мав вже кілька десятилітню історію і багато ясських євреїв ходили до румунського театру. Сам Гольдфаден має іншу думку: ознайомлюючись із культурним життям ясських євреїв, розпізнав багато з опублікованих його віршів мовою ідиш у виконанні деяких мандрівних співаків. Бачачи що стало вже традицією, щоб співаки, які ходили індивідуально до корчм веселити людей, використовували його вірші, йому приходить на думку ідея поєднати свої вірші, перетворені на успішні пісні, з іншими творами у більшій програм. По-третє, один із мандрівних співаків з якими Гольдфаден входить у контакт в Яссах, а саме Ізраїль Гроднер, каже, що це була його ідея. Він вже виконував кілька віршів Гольдфадена і це була його ідея запропонувати Гольдфадену створити масштабніший проект.
Амбіція Голдфадена та мотивація оточувальних людей стануть результативними. У Яссах буде зіграна перша вистава мовою ідиш в історії європейських євреїв, яка стане заохочувальним успіхом. Камелія Кречун: Перша вистава була представлена ніким іншим як Міхаєм Емінеску, який став відомим в історіографії як підписант свідоцтва про народження театру мовою ідиш. Емінеску опублікував у газеті «Ясський кур’єр» 20 серпня 1876 року театральну хроніку про це. Володіючи німецькою мовою та будучи за походженням із зони, де проживала численна єврейська громада, що розмовляла мовою ідиш, для нього були доступними ці вистави мовою ідиш. Емінеску є автором першої театральної хроніки цієї театральної трупи мовою ідиш. Це позитивна театральна хроніка, за винятком зауваження про літературний текст. Емінеску здається дуже приємно вражений самою виставою, але особливо враженням публіки.
Театр Аврама Гольдфадена став успішним і почав організовувати турніри до всіх великих єврейських громад Центральної та Східної Європи. Гольдфаден зрозумів, що його проект повинен виходити за межі регіону, щоб стати скарбом всіх євреїв. Він покинув Румунію в 1896 році і оселився в Нью-Йорку, де продовжував ставити театральні вистави та працювати у пресі мовою ідиш до його смерті 1908 року.
