30-ий Театральний фестиваль у місті П’ятра Нямц
Театральний фестиваль у місті П'ятра Нямц, організований з 20 вересня по 1 жовтня, відбувся в рік, коли місцевий Молодіжний театр святкує 60 років свого існування.
România Internațional, 06.10.2018, 07:13
30-й Театральний фестиваль у місті П’ятра Нямц, організований з 20 вересня по 1
жовтня, відбувся в рік, коли місцевий Молодіжний театр святкує 60 років свого існування. Це перший у Румунії театральний фестиваль, організований, за межами столиці і перший фестиваль, присвячений дітям та молодим людям. Отож, це справді особливий сезон фестивалю.
Цього року фестиваль має тему «Архіви неБезпеки». І хоча назва трохи іронічна, її суть досить серйозна і робить посилання як на історію фестивалю, такі на його сучасність. Режисер і драматург Джаніна Кербунаріу, директор театру і куратор фестивалю пояснює: «З огляду на те, що це ювілейний, 30-ий фестиваль, ми знову побували в архівах, до речі дуже щедрих, Молодіжного театру. І виявили дуже цікаві речі. Ми глибше дослідили деякі теми, ставши на деякий час архівістами.
З іншого боку, театральна вистава, прив’язана до реалій, в яких ми живемо є своєрідним архівним моментом. Ми живемо в дуже цікавий і зовсім непростий час… Тому фестиваль, який об’єднав творців та їх вистави, а
також інші заходи – круглі столи, семінари, став своєрідним архівом. Ми вирішили зосередити свою увагу на темі, дослідженій багатьма запрошеними нами артистами, а саме на нашому бажанні, сьогодні, архівувати свої страхи, свої
амбіції, прагнення, неспроможність. Ми робимо це всіма засобами спілкування.»
«На тлі проведення фестивалів у
багатьох румунських містах, що мають театр, і не тільки в Румунії, відчувається
потреба, – каже Джаніна Кербунаріу, – уявити себе в ситуації, коли мусимо зрозуміти,
в якому напрямку далі рухатись та знайти своє дуже чітке місце у цьому
контексті». «Я думаю, ми все ще знаходимося в період визначення того, що
означає фестиваль. І гадаю, що це скоріше гарна річ, оскільки цей фестиваль упродовж
часу постійно переосмислювався, при цьому зберігаючи певні напрямки. Цікаво, що
в первісних напрямках, таких як: оригінальність, сучасна драматургія, молоді
творці, створення молодої аудиторії, які є наріжним каменем фестивалю, куратори
завжди приносили нові речі, кожного разу змінювали концепцію фестивалю. А цього
року фестиваль має кілька нових розділів, як наприклад розділ «Молоді творці». Головною
умовою участі був вік: режисер або автор вистави мав бути віком до 30 років. Ми
хотіли підтримати митців на початку
кар’єри.»
Ліджия Чорней вивчала режисерську
справу і монтаж у Національному університеті театру та кінематографії, а в 2017
році вона представила на Каннському кінофестивалі короткометражний фільм
«Старомодна». На Театральний фестиваль у П’ятра Нямц вона прийшла з виставою «Без
дозволу на зліт» за мотивами твору Джорджа Бранта, що була поставлена
бухарестською культурною асоціацією «DOCTOR’S STUDIO». Вистава, в якій головну роль виконує талановита актриса Ісабела Нямцу, є
дебютним проектом Ліджиї на сцені. Головним героєм вистави є жінка-пілот бомбардувальника,
яка стає матір’ю та дружиною, але, коли вона повертається з відпустки по
догляду за дитиною і хоче знову літати, система звільняє її в запас
та відправляє управляти дронами в пустелі.
Говорить Ліджия Чорней: «Я вже маю три
або чотири короткометражні фільми, в яких розповідаю про сильних жінок. Мій
останній документальний фільм розповідає про Роксану Тудосе, чемпіонку світу зі
стрільби з пневматичної зброї. Практично у моїх короткометражних фільмах
йдеться про жіночність у світі військової жорсткості.» З оригінального тексту
Ліджия Чорней зберегла лише теми, які їй здалися цікавими для румунської
публіки. «Тема сім’ї, тема роботи, яка не є звичайною, що нас і приваблює, бо йдеться
про жінку-пілота літака F16, про зв’язок між роботою та будинком…»
Цьогорічний Театральний фестиваль в
місті П’ятра Нямц мав й національний розділ, в якому взяли участь театральні
діячі різного віку, а наголос був поставлений на зв’язку з реальністю, з важливими
темами румунського суспільства та сучасного суспільства в цілому. Важливим
критерієм вибору було те, щоб вистави пропонували теми діалогу.
Ініційований на початку 90-х років,
міжнародний розділ був відновлений менеджером і куратором Джаніною Кербунаріу. Були
запрошені вистави «Червона шапочка», режисера Джоеля Поммерата, «Антоніо та
Беатрікс», спільна продукція Театральної компанії м. Брага, Театру Цирко і Молодіжного
театру та «У процесі роботи» Джаніни Карбунаріу, поставлена на сцені Емілія Романья
Театро Фондазіоне. Вистава, поставлена в результаті інтенсивної роботи,
досліджує умови праці в Європі, тема яка вже багато років непокоїть Джаніну
Кербунаріу.
Джаніна Кербунаріу: «Відбуваються певні речі, починаючи
з трудових контрактів, укладених на все більш короткі строки, що роблять
уразливими працівників. З іншого боку, є багато речей, пов’язаних з новими
умовами в суспільстві. Усе важче відокремити робочий час від вільного часу.
Коли закриємо двері офісу, ми не є вільними. Дзвонить телефон, надходять електронні
листи… Ми опитали близько сотні людей у місті Модена та навколо міста, осіб
у віці від 25 до 35-40 років, які працювали або шукали роботу, які страйкували,
людей, які емігрували до Італії, з відомими «баданте (доглядальницями)»… Ця
тема є європейською, тому що зміни на ринку праці спричинені глобальними механізмами, що відбиваються на певному регіоні, але вона відноситься до цих змін,
іноді драматичних з точки зору стабільності або навіть безпеки умов праці,
способу роботи людей у робочий час.»
Театральний фестиваль у місті П’ятра Нямц був задуманий як момент розмірковування про театр і як простір для зустрічей, – каже Джаніна Кербунаріу генеральний директор Молодіжного театру. «Як куратор фестивалю я намагаюся привернути увагу до того,
що фестиваль – це не просто відбір вистав. Фестиваль є зустріччю між театральними діячами та публікою, між акторами, є протистоянням театральних практик… Крім відбору, фестиваль є момент розмірковування про театр та про світ, в якому ми живемо.
Є моментом соціалізації, обміну думками і навіть моментом, коли ми можемо почувати себе разом,почувати себе добре разом, і як гільдія, і як глядачі.»
