ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Єврорегіональний театральний фестиваль TESZT у Тімішоарі

В останній тиждень травня тімішоарський Угорський державний театр ім. Чіки Гергея провів сьомий Єврорегіональний театральний фестиваль - TESZT.

Єврорегіональний театральний фестиваль TESZT у Тімішоарі
Єврорегіональний театральний фестиваль TESZT у Тімішоарі

, 07.06.2014, 05:34

В останній тиждень травня тімішоарський Угорський державний театр ім. Чіки Гергея провів сьомий Єврорегіональний театральний фестиваль – TESZT. З самого початку у 2007 році, організатори фестивалю поставили собі за мету підкреслити полікультурність Єврорегіону “Дунай-Кріш-Муреш-Тиса” та зміцнити звязки між театрами в цьому регіоні, що робить цей захід унікальним в Румунії. Таким чином у фестивалі беруть участь театральні трупи й актори з Румунії, Угорщини та Сербії.



Тема фестивалю відрізняється з року в рік. Директор тімішоарського угорського державного театру Аттіла Балаш розповідає: “Ми спробували обєднати вистави навколо теми “Минуле та обробка минулого в наші дні”. Цікаво, що цьогорічні вистави вписалися в цю тему. Насправді, не ми обираємо теми, а теми виникають самі. Ми просто повинні вирішити, яка є найбільш актуальною в регіоні. У минулому році усе було набагато свіжіше, більш актуальніше. Цього року ми торкаємося більше минулого і я міг би перерахувати майже всі вистави, включені до фестивалю, які вписуються в цю тематичну лінію.”



Фестиваль був відкритий виставою “Пожежі”, що була поставлена режисером Раду А. Нікою на сцені угорського державного театру в Тімішоарі. Історія починається з війни в Лівані та є своєрідним аналізом її наслідків на життя людей. Точніше, по смерті матері близнюки Жанна й Сімон мають виконати її останню волю — знайти свого батька, якого вони ніколи не знали, та свого брата, про існування котрого і не підозрювали. Таким чином розпочинається подорож близнюків до однієї з близькосхідних країн, що приховує таємницю їхнього заплутаного й кривавого роду. Автором пєси є блискучий канадський драматург і режисер ліванського походження Важді Муавад.



Його пєса лягла в основу сценарію однойменного художнього фільму, номінованого у 2012 році на Оскара в категорії “кращий іноземний фільм”. Розповідає Раду А. Ніка: ”Мені дуже сподобався цей текст, бо він дуже зворушливий. Останнім часом вже не пишуть так емоційно. Ми всі дуже холодні, складні, завжди хочемо показати, що думаємо, боїмося відчувати. Зізнаюся, що я боровся самий з собою і мені подобаються ті тексти, я не є прихильником надмірних емоцій в театрі. Але це стало виключенням. Історія сама по собі є викликом, це складна історія, дуже дивна суміш між сучасним детективним романом з античною трагедією. Вона має специфіку детективу, є трагедією й одночасно не має недоступної холодності античної трагедії. Автор створив сучасну історію, в умовах коли більше половини пєси відбувається на Близькому Сході, котрий по менталітету не є характерним для нас.”



До програми VII-го Єврорегіонального театрального фестивалю увійшла і вистава “Одного разу в Тімішоарі”, драматурга і режисера Петера Керека. Це розповідь про сімю, яка намагається приховати своє минуле з часів комунізму. Актриса Андрея Токай розповіла про виставу: “Усі ми просто люди… це я зрозуміла з цієї вистави. Це дуже проста історія. Йдеться про багатодітну сімю, мати загинула в ДТП, а діти повертаються додому. Що відбувається між ними? Що вони виявляють? Що сталося 20 років тому? Я граю роль людини похилого віку, з оточення цієї сімї. Це і прислуга і ні, своєрідна мати і ні… Я це зрозуміла: що ми ані добрі, ані погані, ми просто люди, живемо і намагаємося йти далі. І не йдеться про виживання. Це крайні ситуації, сварки, ненависть, але все вирішується. Усе, врешті-решт вирішується, тому що те саме відбувається у повсякденному житті.”



Слід також згадати про виставу “Червоний”, поставлену спільно сербським народним театром міста Суботіца та угорським театром ім. Катона Йожефа з Будапешта. У ньому режисер Габор Мате розповідає про звірства, що сталися під час Другої світової війни в Югославії, поблизу кордону з Угорщиною і взагалі в районах компактного проживання угорців. На початку 1942 року угорська армія вторглася на територію Югославії і розстріляла багато місцевих жителів. У відповідь в 1944 році комуністичні югославські партизани вирішили помститися за це етнічним угорцям. Тоді не було судових справ, а тільки тортури, самосуд, масові розстріли. Пєса була написана Році Брестянські, літературним секретарем Народного театру в місті Суботіца: “Цей період історії донедавна був майже забороненою темою. Історики стверджують, що десятки тисяч людей стали жертвами цих подій. Про них було не тільки заборонено говорити, люди боялися про це говорити. Однак, щоб зробити наступний крок, важливо усвідомити минуле.”



У тему цьогорічного Єврорегіонального театрального фестивалю – TESZT “Минуле та обробка минулого в наші дні“ ідеально вписалася і вистава “Низовини” за мотивами однойменного оповідання румунсько-німецької письменниці Герти Мюллер. Вона була адаптована режисером Ніколаусом Валчем і поставлена на сцені німецького державного театру в Тімішоарі. Актриса Іда Ярчек-Газа, виконала роль бабусі: “Режисер сказав, що його не цікавить груба сторона текстів Герти Мюллер. Він спробував виявити ліричні аспекти, гарні речі, напівголосні тони, тендітність там, де вона вразлива. І я дуже вдячна йому за його терпіння у виявленні мякої серцевини під дуже твердою і грубою оболонкою. Це було дуже важливо для мене як актора. Я думаю, що саме завдяки цьому ця вистава є гарною: представляє стільки аспектів, що кожен глядач знайде щось із цієї вистави в своїх абсолютно особистих спогадах. Я думаю, що саме в цьому родзинка вистави.”



На цьогорічному Єврорегіональному театральному фестивалі в Тімішоарі організатори презентували книгу написану і надруковану крізь призму культурного діалогу між театрами, установами та акторами з трьох країн. “Транскордонні шляхи” побачила світло завдяки суті та естетиці фестивалю: створити спільну, багатомовну платформу для найбільших театрів і мистецьких закладів Єврорегіону “Дунай-Кріш-Муреш-Тиса”.

Румунська візажистка Б'янка Боєрою
Світ культури П’ятниця, 20 Грудня 2024

Лауреатка премії «Еммі» Б’янка Боєрою

Б’янка Боєрою, одна з найвідоміших румунських візажисток, стала лауреаткою...

Лауреатка премії «Еммі» Б’янка Боєрою
Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині 20-го століття» (фото: muzeulbucurestiului.ro)
Світ культури Субота, 14 Грудня 2024

Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття

Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині...

Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття
Фото: The Breakup
Світ культури Субота, 07 Грудня 2024

«The Breakup/Розлучення», у бухарестській галереї Мобіус

«Розлучення» ̶ це афективний перформанс, побудований на сучасному розумінні...

«The Breakup/Розлучення», у бухарестській галереї Мобіус
Фото: facebook.com/Clara.the.Romanian.school.teacher
Світ культури Субота, 30 Листопада 2024

«Клара», соціальна драма режисера Сабіна Дорохоя

Нещодавно в кінотеатрах по всій країні вийшов новий вражаючий румунський фільм...

«Клара», соціальна драма режисера Сабіна Дорохоя
Світ культури Субота, 23 Листопада 2024

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану

Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану...

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану
Світ культури Субота, 16 Листопада 2024

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів

30 жовтня сцена бухарестського клубу Control ожила завдяки українським талантам,...

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
Світ культури Субота, 09 Листопада 2024

34-й Національний театральний фестиваль

34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних...

34-й Національний театральний фестиваль
Світ культури Субота, 02 Листопада 2024

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову...

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company