ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Ювілейний випуск Національного театрального фестивалю

Національний театральний фестиваль, організований ще із самого початку Театральною спілкою Румунії, УНІТЕР, дійшов до 25 ювілейного випуску.

Ювілейний випуск Національного театрального фестивалю
Ювілейний випуск Національного театрального фестивалю

, 07.11.2015, 01:12

Національний театральний фестиваль, організований ще із самого початку
Театральною спілкою Румунії, УНІТЕР, дійшов до 25 ювілейного випуску. Це стало
помітним і в програмі, запропонованій артистичним директором Маріною
Константінеску. Упродовж десяти днів було показано 41 представницька вистава зі
всієї країни, поруч із трьома театральними продукціями, запрошеними з-за
кордону, а також пройшло понад 50 суміжних подій, які зібрали до виставочних
залів Бухареста велике число шанувальників мистецтва сцени.






Однією з трьох іноземних запрошених вистав була співпродукція декількох
шведських театральних компаній, яка мала в основі румунський текст. Прем’єра
вистави Тигр за п’єсою Сібіуський тигр Джаніни Кербунаріу відбулася у вересні в Королівському драматичному театрі
у Стокгольмі. Про обрання цього тексту розповість Улріка Жозефсон, продюсер
вистави: Для нас у Швеції це особливий текст. Йдеться про те, як він сказаний. Це не
так, як коли ти втілюєш якогось героя. Актори розповідають історію прямим
способом, використовуючи тварин, щоб розповісти про те, що відбувається в
сьогоднішньому суспільстві. В той же час, є тема історії, яка пов’язує всіх
нас, на мою думку. Коли я читала перший раз цю виставу у Швеції, в місті
Оребро, то актори, які прочитали текст, подумали, що я змінила її, щоб вона
була про Оребро. Я сказала їм, що не змінила нічого, що це оригінальний
варіант. Отже, з цієї точки зору вона універсальна. А ще з точки зору того, як
ми, люди, дивимося на когось іноземця, яким у цій виставі є тигр, те, як
реагуємо… Ще в тексті Джаніни мені дуже подобається людська перспективa, з
якої вона дивиться на цю ситуацію. До цих людей є дуже багато співчуття, навіть
і тоді, коли вони поводять себе жахливо. Так треба дивитися й нам, так повинні
реагувати й ми, коли тигр з’являється раптово серед нас. Отже, це дуже політична вистава, але
написана дуже світлим способом, дуже прямим, з дуже великим співчуттям і
великим гумором.






Якщо минулого року Національний Театральний Фестиваль підготував мюзикл Вестсайдська
історія, то цього року у співробітництві з Сібіуським Міжнародним
театральним фестивалем він створив платформу Маніфест для діалогу. Це
почалося з вистави Антисоціальний Богдана Джорджеску, прем’єра якої відбулася у червні в
рамках Сібіуського Міжнародного театрального фестивалю. Режисер Богдан
Джорджеску про роботу з тими сімома, на той момент, студентами з магістратури: Ми
почали в листопаді минулого року з однієї майстерні. Мене цікавила людська
взаємодія в контексті соціального явища медіа й факту, що воно вторгається до
нас постійно. За два тижні до початку репетицій вистави сталася ця історія в
Клужі, зі скандалом в одному престижному ліцеї. Все почалося з того, що деякі
учні іронізували над своїми викладачами в соцмережі Facebook в одній секретній
групі. Викладачі дізналися про це і звідси й почалися дискусії щодо виключення
200 учнів. Спираючись на цю історію, упродовж 1 місяця ми погралися,
поімпровізували і протестували різні техніки ведення переговорів, дебатів та
аналізів, і так народився Антисоціальний. Гадаю, що в проектах такого роду ставкою є не те, щоб
хтось вирізнився, а скоріше мені здається важливим, щоб вони навчилися
працювати разом і діяли як команда, як засіб роботи по закінченню школи.







Починаючи з 3 листопада, упродовж місяця продукція Антисоціальний
знаходиться в турне в 21 місті країни. Богдан Джорджеску: Ми хочемо потрапити в
домівки людей, в їхні громади і посприяти в створенні простору для дискусій. Ми
не пропонуємо відповідей чи рішень. Через виставу, через зустріч, яку даємо
собі цією виставою та через дебати по її закінченню ми сприяємо створенню
простору для дискусій, до речі, про освітню систему, про те, що вона означає і
як може бути переосмислена, щоб стати пристосованою до реалій 2015 року.







Це
вистава про мою матір, (…) про мою матір, яка страждає від Альцгеймера, про
матір, яку я не втратив – про мою матір, яка втратила мене, хоча і знаходиться
поруч зі мною. Як можна висловити такий розрив?
– каже режисер Міхай
Меніуціу про виставу Вертиго, цьогорічного гостя НТФ. Надзвичайно захоплююча вистава, чиїми
хореографами є Вава Штефенеску та Андрея Гавріліу, які є й протагоністами в
продукції театру ім. Ауреліу Маня з м. Турда. Хореограф Вава Штефенеску: Вертиго є
хореографічною виставою, це не театральна вистава. Це візуальна вистава, з
тілами. Це поема Міхая Меніуціу, сказана Марчелом Юрешем, а ще є й тексти, написані тілами під час вистави. Що
стосується теми, то на початку репетицій я казала собі, що це неможливо… на
тебе постійно нападав плач. Проте я виявила, що є велика сублімація болю й
смутку, і страждання, що вона більше тебе не атакує, а є однією з темою. І
тоді, як каже Міхай Меніуціу, не актор плаче, а публіка. Я не гадаю, що йде
мова про біль, а про втрату особи, про нездатність впізнати свою
ідентичність чи інших.







Завершуємо нашу передачу думкою театрального критика й професора театральних студій
Джордже Бану, гостя 25 Національного театрального фестивалю, чиїм єдиним
селекціонером була критик Маріна Константінеску: Мені здається, що
зроблений Маріною вибір є цікавим, оскільки він сильно відкрив фестиваль, вона
зробила набагато багатший відбір, ніж зазвичай, подвоїла кількість вистав і,
таким чином, їй вдалося зібрати всі покоління, які мають полемічні відносини.
Фестиваль здається мені місцем примирення. Цей панорамний вибір пов’язаний з
ювілеєм, із святкуванням і гадаю, що він є дуже доречним.

Румунська візажистка Б'янка Боєрою
Світ культури П’ятниця, 20 Грудня 2024

Лауреатка премії «Еммі» Б’янка Боєрою

Б’янка Боєрою, одна з найвідоміших румунських візажисток, стала лауреаткою...

Лауреатка премії «Еммі» Б’янка Боєрою
Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині 20-го століття» (фото: muzeulbucurestiului.ro)
Світ культури Субота, 14 Грудня 2024

Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття

Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині...

Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття
Фото: The Breakup
Світ культури Субота, 07 Грудня 2024

«The Breakup/Розлучення», у бухарестській галереї Мобіус

«Розлучення» ̶ це афективний перформанс, побудований на сучасному розумінні...

«The Breakup/Розлучення», у бухарестській галереї Мобіус
Фото: facebook.com/Clara.the.Romanian.school.teacher
Світ культури Субота, 30 Листопада 2024

«Клара», соціальна драма режисера Сабіна Дорохоя

Нещодавно в кінотеатрах по всій країні вийшов новий вражаючий румунський фільм...

«Клара», соціальна драма режисера Сабіна Дорохоя
Світ культури Субота, 23 Листопада 2024

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану

Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану...

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану
Світ культури Субота, 16 Листопада 2024

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів

30 жовтня сцена бухарестського клубу Control ожила завдяки українським талантам,...

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
Світ культури Субота, 09 Листопада 2024

34-й Національний театральний фестиваль

34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних...

34-й Національний театральний фестиваль
Світ культури Субота, 02 Листопада 2024

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову...

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company