Цифрова археологія
У Бухарестському музеї в приміщенні Палацу Шуцу пройшла виставка «Цифрова археологія. Середньовічне минуле Бухареста з керамічної перспективи».
Йон Пуйкан and Аліна Околот, 01.03.2025, 06:27
З літа минулого року до кінця лютого цього року в Бухарестському муніципальному музеї в приміщенні Палацу Шуцу пройшла виставка «Цифрова археологія. Середньовічне минуле Бухареста з керамічної перспективи». Виставка представляє собою захоплюючу віртуальну подорож у минуле столиці, в Бухарест 15 -19 століть. Це нове розуміння того, як проходило повсякденне життя та як розвивався Бухарест.
Про виставку та проєкт, який стоїть за нею, розповіла її кураторка Аліна Стреїну. «Виставка виникла в рамках проєкту, профінансованого частково Адміністрацією Національного культурного фонду, з тією ж темою ̶ середньовічна історія Бухареста з перспективи кераміки. Проєкт був реалізований у партнерстві з Інститутом національної спадщини і мав на меті оцінити керамічні знахідки з археологічного контексту в символічних районах Бухареста. Таким чином, ми обрали з колекції Бухарестського муніципального музею ті предмети, які вважали репрезентативними і котрі були знайдені під час археологічних розкопок у місті. На нашу думку, вони відображають певні аспекти побуту мешканців Бухареста 17, 18 і 19 століть.»
Які види посудин були знайдені в археологічних розкопках, що стали основою експозиції в Бухарестському муніципальному музеї? Звідки вони походять і про що розповідають? Про це детальніше розповіла Аліна Стреїну. «Під час впровадження проєкту ми зрозуміли, що більшість знайдених посудин та керамічних предметів в основному є кухонними – посуд для приготування їжі та для сервірування. Кухонна кераміка, зрозуміло, досить однорідна та має багато спільних рис. Однак ми відзначили деякі дуже цікаві відмінності, зокрема щодо кераміки для сервірування. Наприклад, є глечики, які дуже схожі на ті, що використовувалися в Османській імперії. Є також пивні келихи, які мають багато спільних рис з тими, які були поширені в різних регіонах Німеччини. Є посуд для мінеральної води та інші дрібні предмети, які є імпортними товарами та результатом торгових зв’язків між Волощиною і великими торговими імперіями того часу.»
Аліна Стреїну також розповіла про цифрову складову виставки в Палаці Шуцу, а саме про сайт mmb.cimec.ro, цифровий каталог археологічних досліджень, пов’язаних з керамікою, знайденою на території столиці. Археологічні розкопки, проведені Бухарестським муніципальним музеєм, почалися ще в 1950-х роках і тривають до сьогодні, виявляючи предмети, що доповнюють письмову історію Бухареста. «Проєкт і виставка також пов’язані з запуском сайту mmb.cimec.ro, на якому представлені результати цього проєкту. Там можна побачити зображення 300 керамічних предметів з колекції Бухарестського муніципального музею, з яких 150 були відскановані в форматі 3D колегами з Інституту національної спадщини, а також зображення з архіву Бухарестського муніципального музею, що стосуються археологічних досліджень 50-х, 60-х, 70-х років, проведених у різних археологічно значущих місцях Бухареста. Побачити їх можна в режимі онлайн на цьому сайті.»
Кураторка Аліна Стреїну наголосила на меті виставки «Цифрова археологія» в Бухарестському муніципальному музеї: «Одна з основних ідей цього проєкту та виставки – залучення нової аудиторії, саме тому ми використали нові методи популяризації спадщини, зокрема 3D-технології для її просування. Використовуючи ці нові технології, які, на нашу думку, є абсолютно актуальними та важливими для правильного і послідовного документування об’єктів культурної спадщини, а також звертаючись до нових сфер, ми можемо залучити й молодшу аудиторію. Наприкінці проєкту на базі Факультету історії ми навіть провели майстер-клас, на якому представили всі матеріали, що були його частиною, зокрема виставкового проєкту. Молодші колеги, студенти, виявили надзвичайний інтерес саме до 3D-частини — як створювалися 3D-моделі та весь процес їхньої обробки. Отже, існує реальний інтерес серед молодих спеціалістів, які, ми сподіваємося, залишаться у цій сфері та з якими ми будемо співпрацювати в майбутньому задля розвитку та удосконалення нових методів документування та популяризації культурної спадщини.»
На завершення нашої дискусії Аліна Стреїну зробила огляд місць археологічних розкопок в столиці, з яких походять експонати, представлені на виставці: «Більшість з оцифрованих та представлених онлайн посудин, а також тих, що експонуються в рамках виставки, яку ще можна відвідати в Палаці Шуцу, походять з розкопок, проведених в районі вулиць нинішнього Старого міста, історичного центру Бухареста. Ці дослідження в основному здійснювалися археологами Музею міста Бухареста, а також включають інші розкопки в таких зонах, як Палац Котрочень, пагорб Раду-Воде та церква Святого Миколая Удрікань. Останні розкопки були проведені відносно нещодавно.»
