ХХХІІІ-ій Міжнародний книжковий ярмарок «Гаудеамус»
Близько 40 румунських видавництв запропонували шанувальникам читання тисячі нових книг, організували зустрічі з відомими письменниками, провели автограф-сесії, а також запропонували знижки на книги і персоніфіковані пропозиції для кожної категорії читача.
Corina Sabău, 03.12.2016, 08:38
Протягом чотирьох
днів у Центральному корпусі виставкового комплексу «РОМЕКСПО» в Бухаресті
відбувся ХХХІІІ-ій Міжнародний книжковий
ярмарок «Гаудеамус», що є найбільш важливим подібним заходом на національному
рівні. Близько сорока румунських видавництв запропонували шанувальникам читання
тисячі нових книг, організували зустрічі з відомими письменниками, провели
автограф-сесії, а також запропонували знижки на книги і персоніфіковані
пропозиції для кожної категорії читача. Про це та інше ми розкажемо сьогодні в
рамках рубрики «Світ культури».
Дослідник концентраційного явища з політичним
підтекстом Руксандра Чесеряну написала книгу «Втікачі. Втечі з в’язниць і
таборів у ХХ столітті», що вийшла друком у видавництві «Polirom» в цьому році. Це
остання робота з циклу книг, присвячених цьому явищу, котрий включає в себе і
дослідження «Подорож до центру пекла. ГУЛАГ в румунській свідомості» та «Паноптикум.
Політична тортура в ХХ столітті». Остання книга трилогії «Втікачі. Втечі з
в’язниць і таборів у ХХ столітті», що завершує цикл робіт, є книгою про вихід
або про втечу, дії, що особливо в ХХ столітті сталися під знаком нехтування
аберантними і злочинними політичними системами.
Можна стверджувати, що есе Руксандри Чесеряну про втечу є оптимістичним епізодом серії досліджень жахливих
реалій концтаборів, представлених у попередніх томах. Руксандра Чесеряну: «У Румунії
комуністичного простору мало кому вдалося втекти, більшість із них я згадала в
книзі, але мабуть було більше спроб втечі. Проте, я зупинилася на двох таких
випадках, один з яких став для мене автором-музою і надихнув мене на цю нову
книгу. Це Йон Йоанід та його книга «В’язниця наша насущна». У першому томі цієї
книги, що є прикладовою для в’язничної мемуаристики він розповідає про 100 днів
перебування на свободі, будучи напевно найбільш вільною людиною в 1953 році, коли
Йон Йоанід втік з трудового табору в Кавніку. Його втеча зацікавила мене й в антропологічному
сенсі, я написала про це, тому що завдяки йому можна «здійснити флюорографію» мужності
людини, яка просто проходила через різні випробування: психічні, фізичні,
соціальні, ментальні. Втеча Йона Йоаніда знаменує перехід від ув’язненої людини,
яку система намагається лоботомізувати, до вільної людини, дикої людини, в якої
дикість є насправді формою максимальної свободи.»
Комічні або надзвичайно трагічні
моменти, геніальні шляхи виходу з критичної ситуації або фатальні помилки, все
це можна знайти в книзі «Письменники в поліції», в якій були об’єднанні розповіді
літераторів про їх суперечки з поліцією. Це антологія, що виникла з ініціативи письменника
і журналіста Роберта Шербана, яка об’єднує тексти, написані більш ніж 30 письменниками,
в тому числі Лавінією Браніште, Руксандрою Чесеряну, Соріном Гергуцом, Норою Югою,
Штефаном Манасією, Веронікою Нікулеску, Раду Парасківеску, Богданом Попеску, Сімоною
Сорою, Робертом Шербаном та Раду Ванку.
Автор збірки, письменник Роберт Шербан. «Я подумав, що кожному письменнику довелось
посперечатися з представником поліції. Або, у випадку літніх письменників – з представником
міліції. Не може бути такого, щоб в біографії кожного письменника не було
якогось кумедного або не зовсім кумедного випадку суперечки з представником органів
правопорядку. І тоді, оскільки це було літом і наближався період відпусток, я подумав,
що було б непогано «активувати» моїх друзів письменників. Отож я написав 34
письменникам, які в той час були активними в мережі Facebook, запитавши їх чи готові вони
це зробити. Я не знав де ми опублікуємо ці тексти, але подумав, що, безумовно,
ми знайдемо зацікавлене видавництво. І ось вийшла дуже цікава книжка, своєрідний
путівник про те, як поводитись при зустрічі з правоохоронцем. Більшість історій
дуже кумедні, написані з почуттям гумору, але є й кілька інших, оскільки в
часи, коли у нас була міліція, комуністична система обмежувала не тільки спосіб
життя, а й мозок, тобто спосіб мислення. Отже ті, хто прочитає цю книгу зрозуміє
й різницю між міліціонерами і поліцейськими. Поліцейські, в даних випадках, проявили
себе дуже добре, тому що в більшості випадків це люди, які знають свої обов’язки,
які ведуть себе більш чемно, коли дізнаються, що мають перед собою письменника,
тобто мрійника, намагаються бути менш суворими.»
Під гаслом «Великі голоси знімають завісу» видавництво «Casa Radio»представило на черговому
книжковому ярмарку «Гаудеамус» нову аудіокнигу (книга+CD) з колекції «Радіобібліотека»
– «Аліс Войнеску: про причини сьогоднішньої духовної кризи. Радіоконференції
(1933-1943 рр.)». Перша в Румунії жінка – доктор філософії в Румунії, викладачка
естетики та історії драматургії, духовна лідерка Християнської спілки жінок, Аліс
Войнеску була та досі залишаються актуальним і гіпертверезим голосом. Видавництво
«Casa Radio» представило й свою колекцію, присвячену юній аудиторії – «Радіо Малюк»
та «На добраніч, діти!». Мова йде про комікси, книжкові ілюстрації та радіопостановки,
присвячені дітям.
Про це розповідає представниця
видавництва Дарія Гіу. «Завжди під час ярмарку, один день присвячується дітям. Особливим
попитом в цей день користуються наші дитячі колекції «На добраніч, діти!» і «Радіо
Малюк», які включають радіовистави за участі видатних акторів. Вони
супроводжуються коміксами та ілюстраціями. Крім цього в рамках ярмарку «Гаудеамус»
разом з акторами з яким співпрацюємо ми організували й спеціальний майстер-клас.
Серед них і відома актриса Александріна Галіч,
яка прикрасила наше дитинство своїм надзвичайним голосом. Так само був
запрошений і Александру Чуботару, який малює комікси для видавництва «Casa Radio» та
відповідає за колекцію «Радіо Малюк». Особливим викликом у зв’язку з коміксами
є те, як зобразити зараз радіоп’єсу 60-х – 70-х років. Але ми з цим
справляємося і можу сказати, що у нас є багато шанувальників цього виду аудіокниги,
шанувальники, які виросли з з цим видом книги.»