ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Фестиваль ”Інтерференції” – 2012

Міжнародний театральний фестиваль Інтерференції-2012 означав у цифрах: 13 днів заходів, 21 вистава, учасники з 9 країн.

Фестиваль ”Інтерференції” – 2012
Фестиваль ”Інтерференції” – 2012

, 13.01.2013, 18:47


Міжнародний театральний фестиваль ”Інтерференції”-2012 означав у цифрах 13 днів заходів, 21 виставу, 9 країн. Проте в програму були включені й концерти, презентації книг, семінари, фотовиставки, виставки музичних установок, дискусії з публікою. Третій випуск фестивалю, присвячений діалогу між театром і музикою, став платформою для вистав театрів-членів Спілки театрів Європи.


Режисер Томпо Габор, директор Угорського державного театру з м. Клуж-Напока: ”Було кілька видатних вистав. Нам дійсно вдалося показати публіці різні вистави, які пропонують заново винайти, переосмислити звязок між музикою та театром як головну тему цього фестивалю: ”Діалог між голосами”. Програмування було зроблено таким чином, щоб ті, хто хочуть побачити усі вистави, мали нагоду це зробити, тому що вистави не накладалися. Мене радує той факт, що ще з середини фестивалю ми перевершили кількість глядачів з минулих випусків. Вперше я відчуваю, що Клуж був активнішим, ніж на попередніх випусках, і прийшов до театру з цікавістю. Були вистави, продані заздалегідь по Інтернету. Тут рекорди побили вистави режисера Сільвіу Пуркерете ”Король помирає” та ”Подорожі Гуллівера”.



Такими є короткі висновки ІІІ-го Міжнародного театрального фестивалю ”Інтерференції”, сформульовані режисером Габором Томпо, директором фестивалю та Угорського державного театру з Клужу. Вистава ”Король помирає” (Le Roi se meurt”), яка привернула особливу увагу публіки, професійної і не тільки, була поставлена Сільвіу Пуркерете на Les Arts et Mouvants, Франція. Яке зернятко сіє людина, яка знаходиться на порозі смерті? Це запитання ставить режисер своєю постановкою, якою йому вдається наблизити до глядачів абсурдний текст Еуджена Іонеску. Сільвіу Пуркерете: ”Мені здається, що текст дуже чіткий. Це дуже добре написаний текст. Звичайно, надмірний з кількісної точки зору. Для вистави потрібно було зрізати досить багато. Театральний тон розповіді характерний Іонеску. Акцент був зроблений на розповіді, на тому, щоб зробити виставу більш театральною та базисно театральною — без декорацій, лише декілька елементів реквізиту. Все починається з досить розсудливого аналізу тексту. Не треба було шукати чогось іншого. Це вже дуже комплексна тема, тому що вона говорить про те, що не відповідає загальному досвіду, що відчуватиме кожен з нас в самітності. Було б занадто багато братися це ускладнювати. Йдеться про загадковість, біль та таємницю цього індивідуального досвіду, а також про те, як це відображається на інших. І це є, як майже завжди, гротескно й комічно”.



У рік, оголошений ЮNЕСКО роком Караджале, і на фестивалі ”Інтерференції” не могло бракувати вистави на основі творів румунського письменника. Угорський державний театр з м. Клуж-Напока, організатор заходу, представив виставу ”Леоніда Джем Сесія”, адаптація за Караджале, сценічна версія Габора Томпи та Ондраша Вішкі. Як підказує й назва, вистава є більш ніж постановкою на сцені п’єси Караджале ”Пан Леоніда перед протидією”. Вона була задумана в трьох частинах: в першій — фрагменти з папок Секурітате, друга — власне п’єса, а в третій частині героїня Сафта, служниця з ”Пана Леоніди”, перетворена, як заявив Ондраш Вішкі, на символ тотальної реальності: ”Коли реальність вторгається в цей медіатизований світ, цей медіатизований світ повинен протиставитися з ізольованою реальністю”.



Режисер Габор Томпо пояснює, звідки почалася ідея вистави: ”Перечитуючи ”Пана Леоніду”, єдину п’єсу Караджале, яку я не поставив на сцені, я усвідомив, що вона розділена на дві частини. В першій йдеться про прославлення революції, революції скоріше на рівні слів, а в другій частині йдеться про страх перед справжньою революцією. І тоді п’єса почала все більше й більше говорити мені про необхідність поміркувати про ці 23 роки, які збігли від грудня 1989 року. Щоб могти звільнитися і щоб нас не гнітило це визнання в мові та світі Караджале, нам слід довести до кінця процес висвітлення нашого близького минулого. Я подумав, що ці герої можуть бути змовницькими іменами певного соціального класу, який домінував останні десятиліття напередодні 1989 року і який, мені здається, не зник повністю, тому що ми не завершили публічно процес рентгенографії цього феномену”.



Пройшовши з 27 листопада по 9 грудня в м. Клуж-Напока, Міжнародний театральний фестиваль ”Інтерференції”-2012, пройшов під знаком ”Діалогу між голосами”, тож серед гостей були й музиканти. Композитор Васіле Шірлі, творець музики для обидвох вищезгаданих вистав, ”Король помирає” та ”Леоніда Джем Сесія”, розповів на зустрічі з публікою про його інтерес до театральної музики: ”Я шукаю в театральних виставах пізнати через музику людей, і щоб вони збагатили мене. Я працюю з ним так, немов би я працюю з музикантами, немов би працюю з людьми літератури, які знають все про літературу, а я — нічого. Мене цікавить їхня музикальність, навіть тоді, коли в них немає музичного слуху, мене цікавить їхній ритм, навіть коли вони не можуть відрізнити між одним і іншим. Мене цікавить дати їм декілька елементів музичної логіки. І мені здається дуже важливим, щоб актор, режисер, сценограф брали разом участь у виставі, де музику ”всиновили”. Я завжди вважав себе ”усиновленим” в театрі”.



Міжнародний театральний фестиваль ”Інтерференції”-2012 означав у цифрах 13 днів заходів, 21 виставу, 9 країн. Проте в програму були включені й концерти, презентації книг, семінари, фотовиставки, виставки музичних установок, дискусії з публікою. Третій випуск фестивалю, присвячений діалогу між театром і музикою, став платформою для вистав театрів-членів Спілки театрів Європи.

Румунська візажистка Б'янка Боєрою
Світ культури П’ятниця, 20 Грудня 2024

Лауреатка премії «Еммі» Б’янка Боєрою

Б’янка Боєрою, одна з найвідоміших румунських візажисток, стала лауреаткою...

Лауреатка премії «Еммі» Б’янка Боєрою
Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині 20-го століття» (фото: muzeulbucurestiului.ro)
Світ культури Субота, 14 Грудня 2024

Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття

Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині...

Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття
Фото: The Breakup
Світ культури Субота, 07 Грудня 2024

«The Breakup/Розлучення», у бухарестській галереї Мобіус

«Розлучення» ̶ це афективний перформанс, побудований на сучасному розумінні...

«The Breakup/Розлучення», у бухарестській галереї Мобіус
Фото: facebook.com/Clara.the.Romanian.school.teacher
Світ культури Субота, 30 Листопада 2024

«Клара», соціальна драма режисера Сабіна Дорохоя

Нещодавно в кінотеатрах по всій країні вийшов новий вражаючий румунський фільм...

«Клара», соціальна драма режисера Сабіна Дорохоя
Світ культури Субота, 23 Листопада 2024

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану

Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану...

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану
Світ культури Субота, 16 Листопада 2024

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів

30 жовтня сцена бухарестського клубу Control ожила завдяки українським талантам,...

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
Світ культури Субота, 09 Листопада 2024

34-й Національний театральний фестиваль

34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних...

34-й Національний театральний фестиваль
Світ культури Субота, 02 Листопада 2024

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову...

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company