ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Театр Королеви Марії з м. Орадя

Вистава «Комета» Жюстін дель Корте була поставлена на сцені театру Королеви Марії з м. Орадя режисером Раду-Александру Ніка

Театр Королеви Марії з м. Орадя
Театр Королеви Марії з м. Орадя

, 22.03.2014, 11:56

Комета, а під нею — пара щасливих наречених. Довкола них — щасливі люди. За десять років після свого весілля Елізабет запитує себе, чи можна зупинити щастя на місці, і намагається повторити те святкування. Це передумова, від якої розпочинається вистава «Комета» Жюстін дель Корте, поставлена на сцені театру Королеви Марії з м. Орадя режисером Раду-Александру Ніка. Жюстін дель Корте є однією з найоціненіших німецьких драматургів, а її текст, написаний у 2012 році, був уперше поставлений в тому ж році у Віденському Бургтеатрі в режисурі найчастіше зіграного сьогодні німецького драматурга Роланда Шіммельпфенніга.



Раду Ніка розповість, що привабило його в тексті письменниці мексиканського походження, другому по рахунку тексті, поставленому ним в Румунії: «Мене дуже привабила філософська зона тексту. Мені здається в порядку бачити у виставах і трішки філософії. Мені зовсім не здається нетеатральним, щоб герої періодично філософували. Текст має щось чеховське, має щось і від Артура Шніцлера, і це поєднання, основане на сучасному світі, видалося для мене як режисера дуже привабливим. Але не тільки для мене, а й для акторів. Майже всі герої мають дуже комплексні партитури. Другорядних героїв майже не існує. Це вистава з майже десятьма головними героями. Автор тексту розглядає тему щастя — яким способом ми можемо його отримати. Це мене зацікавило скоріше як людину. Як режисера, мене зацікавила зона театру в театрі, яку я повів трішки далі, ніж у тексті, — відтворення весілля ми зробили як відтворення в театрі реального заходу. Таким чином, вистава стала більш ніж медитацією про час, вона стала медитацією про те, як театр може чи не може обійти час».



Режисер Раду-Александру Ніка вперше почав працювати з групою Іозифа Вулкана театру Королеви Марії з Ораді. Середній вік цієї групи — до 40 років, в ній 15 молодих акторів. Раду Ніка:«Я відкрив для себе групу, яка дуже прагнула зіграти інший тип театру, ніж той, який ставлять тут зазвичай. В останній час тут дуже багато займалися музичною, більш комерційною зоною, і це не погано, тому що зали в Орадії знову переповнені. А зараз, гадаю, настав момент дати публіці тексти іншого складу. І в мене відчуття, що цей текст, хоча він і досить складний, не є легким гумором, це не легкі тексти, їх не так важко сприйняти».



Приміщення театру з м. Орадя, яке містить як Театр Королеви Марії, так і Театр угорською мовою ім. Сіглігеті, є однією з найзначніших будівель спадщини м. Орадя. Проектування театру було здійснене відомою віденською компанією «Fellner und Helmer», а його реалізація зайняла всього 15 місяців, з липня 1899 року до жовтня 1900 року. Зовнішній вигляд гармонійно поєднує неокласичний стиль, домінуючий в ансамблі фасаду, з елементами неоренесансу та необарокко, в той час як обробка та внутрішній інтер’єр здійснені у виражених тонах стилю рококо. Впродовж 5 років, до 2011 року, споруда перебувала в ремонтних роботах. Група театру Королеви Марії відкрила відновлений театр відомим мюзиклом «Скрипаль на даху», який отримав дві номінації на Премії УНІТЕР в категорії «Найкраща сценографія» та «Найкраща актриса в другорядній ролі».



Даніел Вулку, директор театру: «Ми хочемо займатися далі цією нішею, якою не дуже займаються румунські театри, а саме зоною музичного театру. Звичайно, не повністю, але ми хочемо стати показником у цьому жанрі, ми володіємо необхідними силами зробити його так, як слід. Стосовно стратегії управління, раз на 2 роки ми створюємо масштабний мюзикл, а в цілому ставимо мюзикли менш великого масштабу. Гадаю, що нам вдалося довести, що ми маємо досягнення в цьому жанрі. Ми не забуваємо, що є драматичним театром, тож ставитимемо на сцені й такі вистави. Ми запропонували собі працювати з цінними режисерами. Співпраця з режисером Раду Ніка стала для нас корисною. Ми мали й інші важливі співпраці, наприклад, з Міхаєм Меніуціу, який прийшов з музичною пропозицією на класичний текст «Леонс та Лена».



В м. Орадя мешкає понад 200 тисяч осіб. У цих умовах Театру Королеви Марії вдається мати повні зали на всі 10-15 щомісячних виступів. Директор Даніел Вулку: «Ми маємо приблизно 15 вистав, які ставимо постійно. Попит існує. Ми завжди трішки налякані напередодні Фестивалю короткого театру — ми збільшили кількість днів від 1 тижня до 10. Минулого року ми мали майже 50 вистав і на всі з них квитки розійшлися дуже добре. Тож я гадаю, що в м. Орадя є великий потенціал. Існує публіка, люди, які люблять театр і, осмілююсь сказати, що нам вдалося створити моду на театр. В перукарні, банках, в лікарні люди говорять про театр, питають один одного, чи бачили ту чи іншу виставу. Таким чином, вони спонукають один одного. Дуже цікаве явище сталося на торічному Фестивалі короткого театру, коли, маючи запрограмовані у Великому залі дві наші вистави і маючи запрошені, все у Великому залі, театри з Бухареста, першими були продані квитки нашої театральної групи».



XX-ий Фестиваль короткого театру, організований Театром Королеви Марії, є єдиним фестивалем Румунії, присвяченим одноактній виставі, та одним з найстаріших фестивалів країни — перший його випуск відбувся в 1976 році.

Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану
Світ культури Субота, 23 Листопада 2024

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану

Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану...

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану
Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
Світ культури Субота, 16 Листопада 2024

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів

30 жовтня сцена бухарестського клубу Control ожила завдяки українським талантам,...

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
34-й Національний театральний фестиваль (Фото: Національний театральний фестиваль)
Світ культури Субота, 09 Листопада 2024

34-й Національний театральний фестиваль

34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних...

34-й Національний театральний фестиваль
Фото: Національний музей історії Румунії
Світ культури Субота, 02 Листопада 2024

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову...

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії
Світ культури Субота, 26 Жовтня 2024

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску

ЕКСТ. МАШИНА. НІЧ, другий повнометражний фільм режисера і сценариста Андрея...

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску
Світ культури Субота, 19 Жовтня 2024

Проєкт «Пізнаймо світ»

Колектив театральних діячів «Vanner» пропонує мультидисциплінарний мистецький...

Проєкт «Пізнаймо світ»
Світ культури Субота, 12 Жовтня 2024

Чао, Італіє! Animest 19

Після того, як минулий фестиваль відвідали понад 15 тисяч глядачів, Міжнародний...

Чао, Італіє! Animest 19
Світ культури Субота, 05 Жовтня 2024

Проєкт BESTIAR

Незалежна театральна компанія Vanner Collective – відома своїми оригінальними...

Проєкт BESTIAR

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company