Різдвяні традиції
Різдво - Свято Народження Ісуса Христа - приносить зі собою цілий ряд ритуалів специфічних румунському простору.
Monica Chiorpec, 23.12.2017, 10:05
Різдво – Свято Народження Ісуса Христа – приносить
зі собою цілий ряд ритуалів специфічних
румунському простору. Історичний Марамурш та Ошанський край, розташовані на півночі
країни є одними з найбільш привабливих туристичних регіонів Румунії, унікальними та незабутніми етно-фольклорними зонами, в яких дух Різдва зберігся майже недоторканим протягом століть, а атмосфера святкових різдвяних днів підтверджує цю реальність.
Деталі подає Наталія Лазер менеджер Музею Оашського краю: Різдво є дуже важливим християнським святом
в Марамуреському та Сатумарському повітах а також етнографічних зонах,
які входять до цих повітів. Коріння різних різдвяних звичаїв треба шукати в
стародавніх дохристиянських обрядах. Одним з цих звичаїв є колядка чоловіків, яка була включена
до нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Інший цікавий звичай є
колядування з масками. Маска дуже
важлива в традиційній свідомості, тому що вона є уявним відображенням основних діяльностей людей:
полювання, сільське господарство а також звичаїв сімейного
життя: народження, шлюбу, смерті або різних свят протягом всього року.
Колядування є найкращим
звичаєм з нагоди Різдва. Дохристиянські обряди, які були накладені на
християнське свято Різдва дуже добре збереглися на півночі Румунії. Знову
біля мікрофону Наталія Лазер: Серед звичаїв, які до сих пір збереглися в Марамуреші, я нагадала б колядування із Зіркою, Козою, Плугушором, Віфлаєм. Гра дідів є магічним колом, це постукування по
землі палицями (чомагами), а також символічний удар інших учасників. Цей ритуал має дуже багато стародавніх значень. Вони посилають до давнього
культу наших предків, який будь-коли може виправити будь-який розлад. Іншим
специфічним й унікальним звичаєм для зони Марамурешу, зокрема місцевості Кавнік є брондоші, який нагадує про татарські навали. Згідно
легенді, брондоші врятували цю місцевість
у 1717 році, лякаючи татар. Ватага
брондошів носить із собою дзвоники й батоги, і шум, який вони чинять має
ритуальну функцію вигнання всього злого із громади в очікуванні нового року. Я б нагадала і про інші форми
збереження різдвяних традицій, а саме фестивалі.
Щорічно другого і третього дня Різдва у місті
Сігету-Мармацієй проходить Фестиваль зимових звичаїв і традицій Мармація, а у місті Негрешть-Оаш має
місце інший цікавий Фестиваль зимових звичаїв і обрядів.
Колядування групами й сьогодні
чарує всіх, але не всі знають, що ці групи колядників організуються за
чіткими правилами. Першими, які рушають колядувати це діти, які утворюють
змішані групи дівчат та хлопців до складу, яких входять 5 або 8 осіб. Вони
носять зі собою маленькі торбини, в яких носять отримані бублики та інші солодощі
від господарів. У традиційних
громадах, важливим моментом є й колядування чоловіків, яке має місце в ніч з 24 на 25 грудня і є ритуалом
інтеграції громади, кожної родини і кожного члена родини. Деталі подає Делія Суйоган, етнолог Північного Університету
Бая-Маре: Напередодні
Різдва, жінки повинні впоратися з короваєм, що ставиться на стіл, навколо якого
колядують. Це круглий коровай, який на Різдво ставлять на рушник, під яким
ставиться сіно. Теж тоді жінки повинні спекти всі бублики для всіх колядників.
Чоловік має принести до хати волоські горіхи, яблука, а серед кімнати має бути
розміщений стіл. Цікавим ритуалом регіону є зв’язати ніжки столу ланцюгом в
середині кімнати. Це є символом єдності сім’ї, тобто наступний рік має бути
повним, а сім’я має бути захищена від хвороб та злих духів. Теж тоді, чоловік
приносить горілку з підвалу, тому що він має приймати колядників з повними
пляшками.
Завдяки ритуалу колядування, Різдво
знову підтверджує свою головну функцію – оголошення нового початку. Різдвяний
стіл 25 грудня, навколо якого збираються всі члени сім’ї, знову збалансовує
відносини всередині родини.
