Роман ”Меланхолія” Мірчі Кертереску

Після досягнутого успіху, в тому числі на міжнародному плані з романом «Соленоїд», письменник Мірча Кертереску повертається на літературний ринок з новою книгою.

Corina Sabău, 21.09.2019, 09:04

Після досягнутого успіху, в тому числі на міжнародному плані з романом «Соленоїд», письменник Мірча Кертереску повертається на літературний ринок з
новою книгою. Роман «Меланхолія» це ностальгічний спогад про дитинство та
юність. Реалістична і водночас мрійлива, яка відрізняється
від усього написаного автором, ця книга розповідає про самотність, розлуку, кохання та героїзм. Вона є улюбленою
книгою читачів, будучи найбільш проданою книгою видавництва «Хуманітас» на книжковому ярмарку Bookfest 2019.

Ключем читання цієї книги, на думку літературного критика Косміна Чотлоша, є вид екзистенціальної пригоди,
якого пропонує автор. Книгою Меланхолія, Мірча
Кертереску пропонує нам «вправу величезної щирості та дивовижної
автентичності, дозволяє нам проникнути в його світ особливої
душевної чуйності», – додав літературний критик.

Під час презентації книги Мірча Кертереску
розповів про те, як народилася книга «Меланхолія» та яке місце посідає вона у його творчості: Не йде мова про книгу, яка є новим етапом моєї творчості, яка продовжує
цю інтимну історію мого письма. «Меланхолія», як й інші мої книги, є незалежною книгою, яка не має прогресивного зв’язку з іншими
моїми книгами. Вона не є найбільшим
здобуттям моєї творчості або найважливішою книгою, яку я написав після десятиліть.
Це те саме, що й всі інші мої книги, такі як: Чому ми любимо жінок, Прекрасні незнайомці, Ностальгія, Транвесті. Мої книги не рухаються до
ідеальної точки. Мої сили не зростають протягом часу. Я
нічого не навчився пишучи літературу протягом сорока років, я не вдосконалювався. З самого початку я був
таким самим. Я був тим самим і мав свою територію ,
яку я вважав як своєю
і я намагався досліджувати і підкорювати її з кожною написаною мною книгою. Кожна книга покриває шматок цієї планети, яка була надана мені .

Письменниця Іоана Первулеску на презентації книги сказала, що Меланхолія – це досконала книга. ЇЇ зачарувала різниця між звичайною
казкою та особистими
історіями Кертереску. Вона також розповіла про те, яким чином Мірчі Кертереску вдається з усіма своїми книгами збагачувати мову, збагачувати слова
новими значеннями, чого вміють лише
великі письменники. Ідея книги Меланхолія народилася через два роки після закінчення роману
Соленоїд, ця історія вже не вмістилася в вищезгаданому томі. Мірча Кертереску: Розповідь називалася «Гра» й я не вважав її серйозною
річчю. Коли я працював над нею вважав її іграшкою.
Але опісля, я
написав першу розповідь, яка була включена до книги й називається «Містки», йде мова про дитину, яку покинула матір. Важко написати розповідь на 40 сторінок про
п’ятирічну дитину. У цій розповіді йдеться про розлуку з матір’ю, про одну з перших травм, через яку
ми всі переходимо. Ми
переживаємо травму народження, коли
покидаємо фізичний утроб матері, а потім іншу травму коли покидаємо психологічний утроб матері, тому що до чотирьох-п’яти
років ми ще знаходимося в утробі матері, та ще повністю залежимо від
неї. Навіть якщо ми знаходимося поза її тілом, мати все одно тримає нас у психологічному утробі. У всіх нас є ця надзвичайна
травма, друга розлука, наша психологічна розлука, і саме про це йде мова в першій розповіді. Це свого роду перебільшення цієї розлуки.
Зазвичай мати психологічно покидає нас, хоча фізично залишається з
нами й після 5-річного віку. У вищезгаданій
розповіді, мати зовсім покидає
дитину й дитина сама повинна справитися з цією страхітливою травмою. Оскільки без мати, ми як дорослі без Бога. Такою
є ситуація дитини у першій розповіді, що є причиною меланхолії, почуття яке зростає протягом
усього життя, почуття того, що мати вже
не тримає нас за ручку.
Спочатку йде мова про маму, потім
кохану, потім самого Бога.
Ми залишаємося одинокими, це
є центральне почуття книги, це суттєва, фундаментальна метафізична
самотність.

Книги Мірчі Кертереску
були нагороджені Румунською академією, Спілками письменників Румунії та Республіки
Молдова, Міністерством культури, Асоціацією письменників Бухареста, Асоціацією
видавців Румунії. Роман «Ностальгія» отримав у 2005 році Літературну італійську премію «Джузеппе Ацербі». Мірча Кертереску є лауреатом багатьох премій, серед яких: міжнародна літературна премія Віленці (2011), міжнародна літературна премія Haus der Kulturen der Welt, Берлін (2012),
міжнародна літературна премія, Берлін (2012),
премія від Spycher Literaturpreis Leuk, Швейцарія (2013)і,
Гран-премія Міжнародного поетичного фестивалю в Нові-Саді (2013),
Премія Tormenta en un vaso,
Іспанія (2014), Премія Euskadi de Plata, San Sebastian (2014), Премія За європейське взаєморозуміння у
Лейпцигу (2015), Державна премія Австрії з європейської літератури (2015), Премія Летео, Іспанія (2017), Премія Formentor de las Letras (2018).