ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Проєкт Румунії на Венеційській бієнале

"Що таке робота /What Work Is" - обраний проєкт, який представляє Румунію на 60-й Міжнародній художній виставці - Венеціанській бієнале/La Biennale di Venezia.

Художник Шербан Саву (праворуч) та куратор Чіпріян Мурешан (Фото: Ștefan Ristache)
Художник Шербан Саву (праворуч) та куратор Чіпріян Мурешан (Фото: Ștefan Ristache)

and , 17.08.2024, 06:58

“Що таке робота /What Work Is” – обраний проєкт, який представлятиме Румунію на 60-й Міжнародній художній виставці – Венеціанській бієнале/La Biennale di Venezia. Проєкт належить художнику Шербану Саву і представлений в Румунському павільйоні в Джардіні делла Бієнале та в Новій галереї Румунського інституту культури та гуманітарних досліджень у Венеції з 20 квітня по 24 листопада 2024 року. Темою проєкту, запропонованого Шербаном Саву, є взаємозв’язок між роботою та дозвіллям.

Шербан Саву – візуальний митець, який живе і працює в Клужі (північний захід Румунії), випускник Клузького Університету мистецтв, художник-реаліст, який фіксує повсякденне життя і сучасне існування в Румунії, з пристрастю до тем, пов’язаних з роботою і задоволенням. Куратором проєкту на Венеційській бієнале є художник Чіпріян Мурешан, колега та співробітник Шербана Саву. Художник Шербан Саву розповів про проєкт, який представлятиме Румунію на Бієнале: “Що таке робота/What Work Is” – це назва поеми Філіпа Левіна, поета, який ставив собі питання про те, що таке робота, і відповідав на них у абсолютно чудовому способі. Я знайшов себе в його віршах. Не випадково моя книжка 2018 року має в основі п’ять віршів Філіпа Левіна, присвячених роботі. Я працюю над цією темою або цікавлюся нею вже досить давно. У певному сенсі, я дивився на неї через фільтр історії мистецтва, з огляду на пропагандистське мистецтво до 89-го року, яке все ще з нами і існує сьогодні, але вже не так помітно. І, як казав Чіпріян, ми ще не знаємо, як до роботи ставитися. Минуло надто мало часу, щоб ми могли спокійно чи об’єктивно до неї ставитися. Ми занадто суб’єктивні. І тому ми торкнулися теми роботи, намагаючись зрозуміти, ким ми є насправді сьогодні. Але за допомогою мистецтва, її історії”.

Що публіка зможе побачити на бієнале? Шербан Саву: “У Центральному павільйоні буде великий поліптих з 40 з чимось робіт. Домінантна стіна, очевидно, буде доповнена цокольною конструкцією, на якій будуть виставлені чотири моделі, чотири моделі знакових будівель з мозаїчними вставками. А в Новій галереї Румунського інституту культури ми протягом семи місяців створюватимемо масштабну мозаїку зі сценою пікніка, сценою відпочинку, першотравня, але першотравня, відмінного від того, яким він був раніше. Першотравень, який люди можуть святкувати так, як вони хочуть, без пропагандистського підтексту”.

Чому Шербан Саву обрав поліптичну форму представлення свого мистецтва: “Це канонічна форма. Я дивлюся на реальність і навколишнє середовище через фільтр історії мистецтва, а політичне, релігійне мистецтво певним чином слугує моїй ідеології, як і релігія. … Раніше робота була частиною офіційного мистецтва, пропагандистського мистецтва, і вона була фундаментальною для побудови суспільства. Зараз, очевидно, все змінилося, і мені було цікаво подивитися, як люди сьогодні можуть знайти свою незалежність, як вони можуть обійти виробничі системи і знайти свою автономію. Робота, звичайно, передбачає стан відчуження, особливо робота за кордоном, відчуження з боку тих, хто їде далеко від дому, але також і з боку тих, хто повертається після тривалого перебування за кордоном і повертається в інші реалії, від яких відчуває себе відчуженим”.

Куратор проєкту, Чіпріян Мурешан, розповів нам більше про тему та натхнення проєкту, а також про стосунки між двома творчими особистостями: “Митці мають особливі стосунки з роботою. Як художник, я насправді не є куратором за професією, зараз я куратор за обставинами, тому що я сусід Шербана по майстерні, тож ми ділимо одну майстерню, але робота для нас, художників, означає зранку йти в майстерню до вечора, і працювати не обов’язково з певним результатом. Звісно, художники можуть бути і богемними. … Ми почали з відбору робіт. Можна сказати, що ми досить швидко дійшли висновку, тому що перебуваємо на одній хвилі через те, що ділимо майстерню. Ми досить інтуїтивні,  рухалися і прийшли висновку”.

Чіпріян Мурешан описує елементи виставки на бієнале і зробила короткий портрет Шербана Саву: “Шербан Саву за фахом художник. Однак він десь у 2008-2009 роках почав трохи працювати з мозаїкою. Йому дуже подобалися античні мозаїки, римські, грецькі. В павільйоні ми побачимо добірку картин з 2005 по 2024 рік, 45 картин, зібраних у своєрідній святині, скажімо так, щоб зробити своєрідний діалог з Венецією”.

На завершення, комісар Венеційської бієнале з боку Румунії, Йоана Чокан, розповіла про процес відбору проєктів та цьогорічний вибір: “Мушу сказати, що кожного разу румунський павільйон на Венеціанській бієнале не залишається непоміченим. Цього року присутні майже 90 країн з національними павільйонами, а Румунії пощастило з 1938 року мати власний павільйон в Джардіні бієнале. Щоразу Румунія відправила сюди надзвичайно важливих митців: Ніколая Грігореску, Штефана Лукіана, Генрі Мавродіна, Джету Бретеску або Адріана Геніє, щоб наблизитися до сучасної епохи. Напевно, це буде дуже улюблений павільйон, де люди знайдуть сцени, які їм дуже знайомі. … Я думаю, що більше художників, більше кураторів повинні мати сміливість брати участь у бієнале. Так, конкуренція завжди надзвичайно жорстка, але я думаю, що кожен повинен докласти зусиль, всі люди, які хочуть, і надіслати свої файли на розгляд журі. Це складний процес, особливо для членів журі, як національних, так і міжнародних. Це складний процес, тому що відповідальність дуже велика, адже ми надсилаємо проєкт, який представляє країну. Це дійсно складний процес”.06

Румунська візажистка Б'янка Боєрою
Світ культури П’ятниця, 20 Грудня 2024

Лауреатка премії «Еммі» Б’янка Боєрою

Б’янка Боєрою, одна з найвідоміших румунських візажисток, стала лауреаткою...

Лауреатка премії «Еммі» Б’янка Боєрою
Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині 20-го століття» (фото: muzeulbucurestiului.ro)
Світ культури Субота, 14 Грудня 2024

Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття

Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині...

Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття
Фото: The Breakup
Світ культури Субота, 07 Грудня 2024

«The Breakup/Розлучення», у бухарестській галереї Мобіус

«Розлучення» ̶ це афективний перформанс, побудований на сучасному розумінні...

«The Breakup/Розлучення», у бухарестській галереї Мобіус
Фото: facebook.com/Clara.the.Romanian.school.teacher
Світ культури Субота, 30 Листопада 2024

«Клара», соціальна драма режисера Сабіна Дорохоя

Нещодавно в кінотеатрах по всій країні вийшов новий вражаючий румунський фільм...

«Клара», соціальна драма режисера Сабіна Дорохоя
Світ культури Субота, 23 Листопада 2024

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану

Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану...

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану
Світ культури Субота, 16 Листопада 2024

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів

30 жовтня сцена бухарестського клубу Control ожила завдяки українським талантам,...

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
Світ культури Субота, 09 Листопада 2024

34-й Національний театральний фестиваль

34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних...

34-й Національний театральний фестиваль
Світ культури Субота, 02 Листопада 2024

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову...

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company