Домашня сторінка » Панорамний огляд Румунії » Світ культури » Письменниця та есеїстка Габрієла Адамештяну

Письменниця та есеїстка Габрієла Адамештяну

Габрієла Адамештяну стала лауреатом престижної румунської премії «Opera Omnia» ім. Герогія Кречуна.

Corina Sabău, 01.09.2018, 06:50

Премія
«Opera Omnia» ім.
Герогія Кречуна була присвоєна в рамках ХІІ-го Гала-вечора журналу «Observator Cultural/Культурний спостерігач», прозаїку та есеїсту Габрієлі Адамештяну. ЇЇ книги прози,
зокрема романи «Одна дорога кожен день», «Втрачений ранок», «Зустріч», «Тимчасовість» та збірки коротких оповідань «Подаруй собі день відпочинку» і «Літо-Весна», були перекладені на 15 мов і здобули чимало відзнак.

Роман «Однадорога кожен день» був номінований на
французьку літературну премію ім. Жана Моне, роман «Втраченийранок» був номінований на премію Латинського Союзу, а
роман «Тимчасовість» у 2013 році став бестселером на книжковому ярмарку «Salon du Livre» у Парижі.

Про
роман «Втрачений ранок» (опублікований в 1975 році) англійський
поет Алан Браунджон написав у літературному додатку публікації «The Times» наступне: «Частково, це прекрасно дивне і оригінальне дослідження забутих обіцянок і
нездійсненних мрій, але книга може бути прочитана і як зухвалий погляд, в стилі пізнього
модернізму, на суспільство в цілому. Це надзвичайна панорама сучасного
румунського життя».

Роман «Тимчасовість» (2010 р.), на думку критика Алекса Голдіша
є: «найбільш специфічним романом письменниці, яка вільніше ніж будь-коли поставила у всі можливі рівняння індивідуальність і політикум. «Тимчасовість» демонструє, що Габрієла
Адамештяну остаточно повернулася до літератури і продовжує працювати
над зворушливою сагою зображення «людини як дзеркала часу», -вважає критик.

Книги «Одержимість політикою» (1995 р.) та «Дві Румунії» (2000 р.) є результатом журналістської діяльності
Габрієли Адамештяну, яка 13 років була директором газети «22» та ще сім років – директором її культурного додатку «Bucureştiul cultural/Культурний Бухарест». За свою журналістську діяльність у 2002 році вона була
нагороджена премією ім. Хеллмана-Хамметта, яка присуджується організацією «Human Rights Watch».
Письменниця і журналістка Габрієла Адамештяну була віце-президентом (2000-2004
рр.), а потім президентом (2004-2006 рр.) румунської філії ПЕН-центру. Так само вона була членом журі
Латинського Союзу (2007-2009 рр.) та почесним президентом комітету з
присудження Гонкурівської премії в Румунії (2013 р.). У 2014 році Габрієла
Адамештяну була нагороджена французьким Орденом мистецтв та літератури.

Кармен
Mушат, Шеф-редактор журналу «Observator Cultural/Культурний
спостерігач», розповіла про творчість лауреата премія «Opera Omnia» ім. Герогія Кречуна Габрієлу Адамештяну. «Мова йде про надзвичайно сильну
письменницю, яка і до 1989 року видавала романи та короткі оповідання, які
завойовували визнання критиків і читачів, але сьогодні, перед іншою аудиторією, з іншими очікуваннями, вона «не має зморшок».
Проза, яку вона пише, «не має зморшок». Це проза, яка описує світ простих людей в
різних життєвих ситуаціях, проза в якій відчувається уважне око і завжди
нагострене вухо письменниці, яка вміє помічати найдрібніші нюанси людського
існування, а також вміє будувати як у невеликому просторі короткої прози, так і
в значно більшому просторі роману можливі та вигадані всесвіти, здатні
привернути до себе увагу читача, поглинути його. Йдеться про такі романи як «Втрачений ранок», «Одна дорога кожен день», «Літо-Весна», «Зустріч», «Тимчасовість», і не тільки про прозу, а й про публіцистику. Це
не просто високоякісна, а й витончена публіцистика, це різноманітні інтерв’ю,
записані з особами, які є виразниками дуже різних соціальних категорій, дуже
різних культур, дуже різних професій.
Це авторка, яка побудувала не тільки літературну творчість, а й протягом
багатьох років журнал, який не був таким же, після її відходу. Мова йде,
зрозуміло, про Габрієлу Адамештяну.»

На церемонії вручення премії Габрієла
Адамештяну згадала про зустріч з письменником Георгєм Кречуном. Це сталося в
2005 році, коли разом з іншими
румунськими письменниками вони брали участь у фестивалі «Les Belles
Etrangères» у Франції, який став початком перекладу сучасної румунської літератури
на інші мови та її відкриття для інших культур. Після отримання премії Габрієла
Адамештяну подякувала тим, хто підтримав її на початку її літературної кар’єри. «Тут знаходиться Мірча
Мартін, один з тих критиків, хто прочитав мою дебютну книгу. Перша книга завжди
дуже важлива. У залежності від неї письменник може йти вперед або відмовитися. Є
різні люди, іноді наші шляхи розійшлись, але які назавжди залишилися в моїй
пам’яті, як наприклад Нора Юга або Паул Гома, мої редактори, тому що, коли я показувала свої
книги, перекладені за кордоном, мені завжди казали: «А-а-а, ти прийшла з
Румунії Ніколая Чаушеску, як ти зуміла там видати ці книги?» Я не маю як
пояснити цим людям, що й тоді була література і, що мої романи опублікувало
краще видавництво «Картя роминяске», на чолі з двома великими письменниками,
яких я хочу згадати: Маріном Предою та Джорджем Белеїце, які мабуть мало відомі
нинішньому молодому поколінню. І, звичайно, я повинна додати ім’я мого
нинішнього редактора Сільвіу Лупеску, який підтримав всю нову літературу після
2003 року. Я також хотіла б згадати Кетеліну Бузояну, яка організувала для мене
магічний творчій вечір, який залишився канонічним, видатну артистку в країні,
де іноді важко бути жінкою та артисткою. І нарешті – мою родину, з якої мабуть
мала б почати, в якій були запроваджені надзвичайно болісні, але
корисні інтелектуальні стандарти. Так само й ті, хто був поряд з сім’єю в
професії, яка не рекомендована жінкамі незважаючи на це ми маємо так багато виняткових письменниць!»