ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Переможці конкурсу “Ткацький човник баби Руци”

Дорогі друзі, до 15 липня 2015 року, ВСРР запросила вас взяти участь у конкурсі з призами Ткацький човник баби Руци, що проводився спільно з радіостанцією Антена Сателор.

Переможці конкурсу “Ткацький човник баби Руци”
Переможці конкурсу “Ткацький човник баби Руци”

, 15.08.2015, 01:54

Дорогі друзі, до 15 липня 2015 року, ВСРР запросила вас взяти участь у конкурсі з призами Ткацький човник баби Руци, що проводився спільно з радіостанцією Антена Сателор. Напевно, багато хто з вас бачив романтичну комедію французького кінорежисера Жана-П’єра Жене Амелі і запам’ятав садового гнома, який подорожує по всьому світу, посилаючи додому фотографії з екзотичних куточків нашої Планети.



За цим прикладом у Фегерашському краї, в центральній Румунії, започатковано простий та геніальний проект Ткацький човник баби Руци, який утверджує по світу тутешнє село Миндра. Тому ми запропонували вам взяти участь у трохи незвичайному конкурсі, за допомогою якого ви відвідали би місце звідки ткацький човник рушив у навколосвітню подорож – Фегерашський регіон, а також Мерджінімя Сібіулуй.



Цей конкурс видався цікавим для 197 слухачів ВСРР, які надіслали правильні відповіді на запитання. Ми дякуємо всім за проявлений інтерес і запрошуємо до участі в наступних вікторинах нашої радіостанції.



У конкурсі розігрувалися два головні призи – дві восьмиденні путівки на двох з повним пансіоном у період 1-8 вересня 2015 року у пансіонатах Фегерашського регіону (Симбета де Сус) у Брашовському повіті та Мерджінімя Сібіулуй в повіті Сібіу. Одна путівка була для слухачів ВСРР, а друга для слухачів радіостанції Антена Сателор.



Головним спонсором конкурсу виступило Т.О.В. Скоріло Туризм і був організований він спільно з місцевими партнерами: Повітовами Радами Брашов і Сібіу, Меріями Фегераш та Ришнов, Митрополією Трансільванії – Архиєпархією Сібіу, Монастирем Симбета де Сус, Сібіуською спілкою художників, Національним музеєм Брукенталь, Національним музейним комплексом АСТРА з Сібіу, Повітовим центром збереження і просування традиційної культури Чіндрелул – Жуні Сібіулуй, Повітовим музеєм історії Брашов, Школою мистецтв міста Сібіу, Комерційним товариством “Libris, Іон Арт Гласс із населеного пункту Шелімбер та американським скульптором румунського походження Георге Захарія.



Всю необхідну інформацію ви могли знайти на сайті проекту на веб-сторінці www.rri.ro та в мережах Facebook і Twitter. Консурс завершився 15 липня 2015 року. Перед тим, як оголосити переможців, нагадаємо запитання, на які ви повинні були дати відповідь.



– Звідки рушив унікальний проект Ткацький човник баби Руце? Правильна відповідь – “Із села Миндра.



– Скільки кілометрів пройшов човник? – Правильна відповідь – “Мільйон кілометрів.



– Які регіони Румунії відвідають переможці цього конкурсу? – Правильна відповідь – “Фегераш, Симбета де Сус, повіт Брашов, та Мерджінімя Сібіулуй в повіті Сібіу.



– Назвіть 5 держав чи місць де побував ткацький човник. Правильна відповідь – Ви могли вибрати з десятків країн, міст і місць, де зупинився човник, інформації могли знайти в Інтернеті.



А зараз – про відзнаки, призи та подарунки…



Спеціальні відзнаки конкурсу отримали 25 слухачів та читачів нашої веб-сторінки з Італії, Єгипту, Куби, Франції, Китаю, Росії, Данії, Великобританії, Швеції, Польщі, Пакистану, Лівії та Індії. Наша співвітчизниця Делія Біце з Італії зізналася: “Я слухаю із задоволенням передачі ВСРР і слідкую за вашими програмами в онлайн-середовищі, тому що я упевнена, що ви просуваєте румунські цінності за кордоном і таким чином Румунія виходить з анонімності.



А ось що написав Олександр Козленко з райцентру Широке, Дніпропетровської області, України, про конкурс ВСРР: “Зізнаюся, мене, як журналіста, зацікавив сам сюжет. Дійсно історія мандрів ткацького човника гідна того, щоб розповісти про це на шпальтах газети чи розповісти в радіо-, телепередачі. Предмет побутового призначення місцевої звичайної селянки – баби Руци, якої вже немає серед нас, ткацький човник , який уже кілька років «мандрує» по світу за допомогою пересічних людей, і його фотографують у різних містах світу на тлі визначних пам’яток – це щось насправді незвичне й оригінальне. Справді, в наш час Інтернету та цифрових технологій, відкрити ще один бік багатогранної Румунії, про що я раніше не знав. Можливо, на думку декого це дещо архаїчно, але ідея насправді класна. Зацікавився, спробував прочитати матеріали в Інтернеті румунською, хоча переклад досить жахливий. Проте воно того варте. Саме наслідком всього цього й стало рішення взяти участь у черговому конкурсі, ну й, звісно, підтримати українську редакцію.



Володарями ІІІ премії стали 15 слухачів та читачів веб-сторінки з Сербії, України, Румунії, Алжиру, Йордану, Іспанії, Франції, Китаю, Білорусі, Великобританії, Індії, Пакистану, Кенії.



Деян Міятовіч із Сербії аргументує чітко і ясно: “Дорогі друзі, з великим задоволенням я прочитав розповідь про “Човник баби Руце“. Мені дуже сподобалася й паралель із гномом з одного з моїх улюблених фільмів про долю Амелі, особливо після того, як у січні цього року я побачив карлика з висоти 2750 метрів у французьких Альпах, де перебував у відпустці“.



Наша постійна слухачка з Києва Наталія Заболотна написала: “Мене дуже зворушила розповідь про бабу Руцу, яка не змогла здійснити свою мрію подорожувати світом, але мріяла, щоб хоча би її човник зробив це за неї. Я сприйняла, що це конкурс про мрії. Мрії такі різні – один мріє побачити далекі краї, інший – полетіти на повітряній кулі, хтось – уславитися, а хтось – просто мати трохи більше вільного часу для свого хобі, для відпочинку. Кожен про щось мріє, але майже завжди чогось бракує – часу, грошей, не так складаються обставини. Мрії часто здаються чимось другорядним або ще більш неважливим, але ж мрії – це частина людського єства, якою бачить людина себе або своє життя в ідеалі. Тому вони заслуговують на повагу і на спроби їх здійснювати. Крім того, що слухаю Ваші передачі, я ще користуюся Вашим сайтом у мобільному телефоні, новий сайт для мобільних телефонів мені дуже сподобався – він сучасний, зручний і добре пристосовується до маленького екрана.



Клод Унсінгер із Франції пояснює: Я часто буваю в Румунії, вже багато років, але ніколи не бував у зоні гір Фегераш. Історія цього човника мене дуже захопила, тому що я вважаю, що це дуже цікавий метод представити Румунію, життя селян та сільські традиції. Сподіваюсь, що цей човник подорожуватиме колись і до Страсбургу, столиці Європи.



Десять других премій дісталися Сарі Соуберан з Італії, Беате Хансен з Німеччини, Міодрагу Рістічу із Сербії, Ігорю Гуровому з України, Кетеліні Дежуа з Франції, Бумхаалу Фаріду з Алжиру, Карлосу Кампос Алдану з Куби, Жан-Мішелю Обьє із Франції, Жі Юану з Китаю, Олегу Воронову з Росії.



Сара Соуберан з Італії надіслала такий аргумент: Я працювала в декількох ресторанах Торіно і познайомилася з багатьма румунами. З деякими з них я підтримую стосунки. Вони запросили мене в Румунію, але я не мала нагоди потрапити туди, тож залишилася з цікавістю побачити дещо з вашої країни. Я слухаю передачі ВСРР онлайн, коли знаходжуся на роботі. Подеколи відвідую вашу веб-сторінку, де знаходжу цікаві статті загальної культури.



Мьодраг Рістіч із Сербії надіслав таке: Із великим задоволенням я вирішив узяти участь в конкурсі, організованим вашою радіостанцією, чиї передачі сербською мають дуже високу якість, вони короткі, комплексні й обєктивні. Я слідкую за вашими програмами вже довго часу і можу заявити, що однією з констант діяльності ВСРР сербською мовою є збереження якості передач.



Ігор Гуровой з Харкова, України, пояснив: “Мені цікава найближча сусідка України – Румунія. Нас поєднує віра, схильність до збереження автентичних народних звичаїв і культурних традицій. В наших народах однакові прагнення і цілі в досягненні рівня розвитку найуспішніших європейських країн при збереженні своїй ідентичності. З змістовними новинами сучасної Румунії, її історією та культурою, її розвитком і досвідом інтеграції з європейськими країнами я постійно знайомлюсь через сторінку в Інтернеті та передачі ВСРР. Конкурс Ткацький човник баби Руци дозволив мені ще раз упевнитися в збереженні традиційного шанування румунами своїх батьків та рідних. Для надання відповідей на конкурсні запитання я робив переклади з румунської мови. Мені вона теж подобається своєю мелодійністю, чим дуже нагадує українську. Вразило оригінальне втілення мрії баби Руци та допомога в цьому різних людей.



5 спеціальних премій отримали наступні слухачі та читачі веб-сайту ВСРР: Халіл Абдел-Кадер з Алжиру, Айтон Хосе Кордейро Гама із Бразилії, Анатолій Клепов із Росії, Дебакі Бісвас із Банкури, Уест Бенгал із Індії та Джахангір Алам із Бангладешу.



Халіл Абдел-Кадер з Алжиру зізнається: Що змусило мене взяти участь у цьому конкурсі – це історичні й соціальні розміри запропонованої теми, а також мрія відвідати Румунію, цю гарну країну з добрими людьми, яких я почав любити, та змогу зустрітися з моїми друзями, членами арабської редакції ВСРР. Вже багато років я слідкую за вашою радіостанцією через обєктивність та серйозність, які її характеризують, тому що вона є вірним дзеркалом румунської реальності з усіх галузей діяльності: політичної, економічної, культурної, соціальної, історичної, туристичної та спортивної.



А Джахангір Алам із Бангладешу написав: Моя головна мотивація для участі у цьому конкурсі дуже проста. Так як я є прихильником і постійним слухачем Всесвітньої Служби Радіо Румунія протягом 26 років, у мене розвинулася спорідненість із Румунією, що я почав думати, що це коли-небудь матеріалізується і я зможу дослідити країну з незліченними історичними та культурними цінностями і зможу насолодитися гостинністю гордого народу, яким є румунський народ. Через Інтернет я відкрив для себе захоплюючу подорож човника Матері Руце довкола світу і це мені здалося найцікавішим проектом подорожі та просування цінностей на міжнародному рівні. Це символ древніх традицій і ремесел і засіб для просування румунських цінностей і краси.



Ми дякуємо всім, хто відповів на запитання і аргументував свою участь у конкурсі. А тепер найбільш очікуваний момент.



Взяли участь у конкурсі, відповіли правильно на запитання і виграли восьмиденну путівку з повним пансіоном в період із 1-8 вересня 2015 року в пасіонатах в зоні Фегераш (Сембета де Сус) повіту Брашов та Мерджінімя Сібіулуй повіту Сібіу Джаміла Беккаї з Марокко та Гілберт Дюпонт із Франції! Вітаємо вас і ласкаво просимо до Румунії на початку вересня! Поруч із цими 2 слухачами ВСРР будуть і 2 слухачі Радіо Румунії Антена Сателор.



Володарка головної премії Джаміла Беккаї з Марокко пояснила дуже чітко, чому взяла участь у конкурсі: “У кожному конкурсі, організованому ВСРР, я дізнаюся про нові приховані розміри Румунії. Завдяки їм я відкрила для себе нові гарні регіони країни і урізноманітнила свої знання про Румунію.



У свою чергу, Гілберт Дюпонт із Франції написав Я хочу привітати вас з оригінальністю теми цього конкурсу. Французька редакція ВСРР дуже динамічна і чудово справляється з роллю вітрини цієї прекрасної країни, такої привітної, але так мало відомої французам.



Усі призи будуть надіслані поштою найближчим часом, а ми просимо вас підтвердити листом, електронною поштою чи факсом як отримання пакунка, так і його вміст. Ще раз дякуємо всім слухачам та читачам веб-сторінки за те, що спробували свої шанси і відповіли на запитання конкурсу ВСРР, присвяченого зонам Фегераш та Мерджінімя Сібіулуй, і запрошуємо вас узяти участь у якнайбільшій кількості і в наступних наших конкурсах!

Румунська візажистка Б'янка Боєрою
Світ культури П’ятниця, 20 Грудня 2024

Лауреатка премії «Еммі» Б’янка Боєрою

Б’янка Боєрою, одна з найвідоміших румунських візажисток, стала лауреаткою...

Лауреатка премії «Еммі» Б’янка Боєрою
Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині 20-го століття» (фото: muzeulbucurestiului.ro)
Світ культури Субота, 14 Грудня 2024

Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття

Виставка «Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті в першій половині...

Смак, вишуканість і комунікабельність у Бухаресті початку 20-го століття
Фото: The Breakup
Світ культури Субота, 07 Грудня 2024

«The Breakup/Розлучення», у бухарестській галереї Мобіус

«Розлучення» ̶ це афективний перформанс, побудований на сучасному розумінні...

«The Breakup/Розлучення», у бухарестській галереї Мобіус
Фото: facebook.com/Clara.the.Romanian.school.teacher
Світ культури Субота, 30 Листопада 2024

«Клара», соціальна драма режисера Сабіна Дорохоя

Нещодавно в кінотеатрах по всій країні вийшов новий вражаючий румунський фільм...

«Клара», соціальна драма режисера Сабіна Дорохоя
Світ культури Субота, 23 Листопада 2024

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану

Фільм «Новий рік, який так і не настав» сценариста та режисера Богдана Мурешану...

Розмова з режисером і сценаристом Богданом Мурешану
Світ культури Субота, 16 Листопада 2024

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів

30 жовтня сцена бухарестського клубу Control ожила завдяки українським талантам,...

Ukrainian MusicLab, програма підтримки українських артистів
Світ культури Субота, 09 Листопада 2024

34-й Національний театральний фестиваль

34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних...

34-й Національний театральний фестиваль
Світ культури Субота, 02 Листопада 2024

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову...

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company