Перекладач Шон Коттер
Минулого року в Америці вийшла англійська версія роману «Царі старого двору», у перекладі Шона Коттера. Шон Коттер викладає порівняльну літературу та перекладознавство в Техаському університеті у Далласі
Corina Sabău, 13.08.2022, 06:04
Минулого року в Америці вийшла англійська версія роману «Царі старого двору», у перекладі Шона Коттера. Шон Коттер викладає порівняльну літературу та перекладознавство в Техаському університеті у Далласі. Спеціалізується на модернізмі, теорії та історії перекладу, а також на східноєвропейській літературі. Роман «Царі старого двору» Матея Караджале, опублікований у 1929 році, вважається одним із шедеврів румунської літератури. Він має багатьох шанувальників і на початку 2000-х, був оголошений журналом «Культурний спостерігач», найкращим романом румунської літератури.
Ми провели розмову з Шоном Коттером, якого попросили розповісти про процес перекладу роману «Царі старого двору», який тривав одинадцять років, також про останні переклади, які він зробив та про його підхід до румунської літератури. Шон Коттер: «У США румунська література не відома. Видавництво Northwestern University Press має серію, присвячену універсальній літературі і воно виявило зацікавленість у виданні цієї книги, яка є великою новинкою для американських читачів. Я сказав їм, що це дуже важлива книга, надзвичайної краси і що американським читачам було б соромно не знати її. Моя спеціальність, як університетського професора порівняльного літературознавства, – європейський модернізм, я писав про Лучіана Благу, Томаса Стернза Еліота та про інших письменників того періоду. Хочу сказати, що переклад книги Матея Караджаале було чимось природним, і я визнаю, що для мене це був виклик, амбіція перекласти цей текст, який, як кажуть, майже не перекладається. Щодо мене, то я серйозно ставлюся до кожного слова, нічого не можу упустити. Тож можу сказати, що це був дуже тісний зв’язок із текстом Матея Караджале, зовсім не звичайної людини. Документальне дослідження, яке я провів, мені дуже допомогло, прочитавши майже все, що було написано про Матея Караджале, починаючи від Джордже Келінеску та Шербана Чокулеску і закінчуючи Ніколаєм Манолеску та Косміном Чотлошом. Шербан Чокулеску навіть склав словник слів Матея Караджале, і це мені дуже допомогло. Але щоб потрапити у всесвіт цього письменника, важливо було уявити його як персонажа, зрозуміти, як він думав і написав цю книгу, мені потрібен був цей образ, щоб створити міст між мною та оригінальним текстом. Тому я кажу, що попереднє документальне дослідження у випадку перекладу роману «Царі Старого двору» було важливим, мені дуже допомогло те, що я прочитав усе, що було написано про його творчість, а також біографію Матея Караджале. Я б охарактеризував Матея Караджале, перш за все, як денді. В англійській літературі є такий тип героя/автора, два приклади – Оскар Уайльд та Едгар Аллан По. Ця література, декадентська література англійською мовою, дуже допомогла мені зрозуміти і перекласти Матея Караджале».
Шон Коттер вперше прибув до Бухареста в 1994 році через помилково поставлений штамп. Йому було 23 роки і він був волонтером в одній урядовій організації: «Так сталося, що мені довелося летіти до Казахстану, я був волонтером в урядовому агентстві США «Корпус миру». І я був дуже щасливий, що опинився у Румунії, хоча тоді нічого не знав про цю країну, кажу це з усією щирістю. Я знав лише, що «так» – це «да», а «ні» – «ну», але іноді плутав ці слова. Я пройшов курс румунської мови, який був організований у будівлі загальноосвітньої школи на площі Амзей, де я інтенсивно вивчав румунську, чотири години на день. Пам’ятаю, що на одному уроці вчителька запропонувала нам спробувати переклад вірша Нікіти Стенеску, цього короткого вірша: «Скажи мені, якби одного разу тебе спіймав би я й поцілував підошву твої ноги, чи не почала б ти трохи шкутильгати, аби не розчавити мій поцілунок?…» Оскільки я викладаю переклад в університеті, я також пропоную своїм студентам час від часу перекласти цей вірш. Тож, мабуть, лише за рік його переклали понад 400 студентів, можна сказати, що це найбільш перекладений румунський вірш. Румунська література мені дуже близька до душі. Моя пристрасть до румунської літератури, насправді, переплітається з моїм життям.»
Шон Коттер переклав на англійську мовою твори багатьох румунських письменників: Мірчі Кертереску – «Сліпучий – ліве крило», Нікіти Стенеску – «Колесо з однією спицею», Т. О. Бобе – «Завиток», Нікіти Данілова – «Уживані душі», Ліліани Урсу – «Стіна світла», Магди Кирнеч – «ФЕМ». Цього року, також у перекладі Шона Коттера, в Америці з’явиться роман Мірчі Кертереску «Соленоїд», відзначений численними престижними міжнародними нагородами. Шон Коттер також є автором книги «LiteraryTranslationandtheIdeaofaMinorRomania» (Rochester University Press, 2014), яка отримала бієнальну книжкову премію від Товариства румунських студій.
