Німеччина нагородила Нору Югу орденом “Хрест заслуги”

Письменниця й перекладач Нора Юга була нагороджена орденом Хрест заслуги Федеративної Республіки Німеччина.

Corina Sabău, 31.10.2015, 09:32

Письменниця
й перекладач Нора Юга була нагороджена орденом Хрест заслуги Федеративної Республіки Німеччина. Це не вперше, коли Нора Юга
нагороджена премією від Німеччини: у 2007 році письменниця отримала премію Фрідріха Гунфольда, надану Німецькою академією мови й
поезії.

Ця нагорода надається особистостям, які вносять вклад у просування
німецької культури в світі. Подяка,
висловлена Норою Юга з нагоди вручення їй
ордену Хрест заслуги Федеративної Республіки Німеччини не
була типовою. Вся моя сім’я складалася із артистів сцени, – сказала Нора
Юга. – Мені ніколи не подобалося співати в хорі. Я завжди хочу бути відмінною.
Ця риса може являти собою ризик. Людей цього роду зазвичай недолюблюють.

В основному, на церемоніях нагородження, де я
була присутня, слова подяки здавалися
повністю безособовими, без фантазії, немов пустеля без рослинності. Нора
Юга: Завжди й завжди я відчуваю спокусу скористатися цим твердженням, щоб
люди зрозуміли, чому я є такою. Я свідома того, що ця моя риса нервує, люди
поважають тих, хто дотримується певного стилю, певної концепції, певної
ментальності. В момент, коли ти не дотримуєшся цього, це розглядають як свого
роду виняток від загального правила. І взагалі, здається, що звичайна людина, і
я кажу це без наміру когось образити, зазвичай задає тону. Але мені здається,
що якщо дотримуватися цієї тенденції, прийнятої всіма, відбувається застій,
тому я вважаю, що потрібно розірвати цей рівномірний ланцюг. Одноманітність ізолює.

У
словах похвали, виголошених з нагоди вручення Норі Юга ордена Хрест
заслуги Федеративної Республіки Німеччина, посол Вернер Ганс Лаук згадав
діяльність престижної письменниці, згадавши, що зв’язки Нори Юга з Німеччиною
розпочалися рано. Завдяки своїм батькам, які були танцюристами, Нора Юга почала
свою освіту в дитсадку з Німеччини, продовжуючи її в німецькій школі з Сібіу,
де вивчала й германістику. Після року дидактичної діяльності в Сібіу настало
звільнення з роботи з політичних міркувань.

У 1968 році Нора Юга видає свою першу збірку
віршів. Після діяльності бібліотекаря в Державній центральній бібліотеці вона
працює в газеті Neuer Weg,
попереднику Allgemeine Deutsche Zeitung/Генеральна німецька
газета. У 1970 році з’являється друга збірка Нори Юга, але румунський
комуністичний режим забороняє їй публікувати далі. У 1977 році письменниця
змушена відмовитися від посади головного редактора в Енциклопедичному видавництві.
Проте вона залишається вірною німецькій мові через свої внески в журналі
Люди й культура. В кінці 70-их років, зробивши свій перший переклад
з німецької на румунську, вона починає кар’єру літературного перекладача й
промоутера німецької літератури.

Переклади
Нори Юга з E.T. Гофманна, Оскара Пастера, Гюнтера Грасса, Герти Мюллер чи
Ельфріди Єлінек зробили значний внесок у поширення й сприйняття німецької
літератури і культури в Румунії, даючи доступ румунським читачам до цих
текстів. Нора Юга завжди зосереджувалася на міжкультурному транспонуванні, яке
вдалося їй відмінно, – зазначив посол Німецької Федеральної
Республіки в Румунії Вернер Ганс Лаук.

Не
дивно, що Нора Юга відноситься до інтелігенції, яка стверджує, що в чорні років
комунізму можна говорити про опір через культуру: Так, це
правда. Опір через культуру в даний момент сприймається дуже негативно. Вперше
я помітила цю стриманість, майже брутальну, у нобелівської письменниці Герти
Мюллер, яка стверджує, що не існує опору через культуру, що опір існує лише
тоді, коли ти піддаєшся найбільшим ризикам, іншими словами, якщо ти ризикуєш
своїм життям, кажучи тирану те, що маєш сказати. Я гадаю, що кожна людина
бореться по-своєму, не всі ми народжуємося героями; я все частіше запитує себе,
скільки було справжніх героїв у нашій країні. Паул Гома ризикував надзвичайно,
Георге Урсу вистраждав дуже багато, був жертвою, Дойна Корня так само; і тоді я
запитую, чому існують голоси, які стверджують, що ми були боягузами і що
вихваляємося опором через культуру. Так, я вірю в опір через культуру, тому що
в той момент, коли іноді перечитую всі свої книги поезії, опубліковані в ті
чорні роки, коли діяла цензура, я розумію, що можна було сказати досить багато.
І гадаю, що творець знаходив формулу, щоб висловити своє повідомлення без
компромісів. Приголомшливо, скільки сказали румунські письменники в ті часи
цензури. І публіка читала вірші, бо в них знаходила не тільки бунтарську
позицію, а й опір, позицію, яку неможливо було мати в засобах масової
інформації, в газетах чи на телебаченні .

Ми
побесідували з Норою Юга й про період, коли під комуністичним режимом протягом
майже десяти років її книги були заборонені: Стосовно
моєї заборони публікувати, я можу сказати, що не люблю на цьому наголошувати.
Проте повинна зізнатися, що я була страшенно горда чути в ті часи, що
знаходжуся у списку небажаних для режиму. Першою реакцією було величезне его, я
подумала, що я дійсно сильна й важлива особистість, якщо вони мене бояться. З
часом, однак, у мене виникли сумніви, тому що мені сказали, що в такій країні,
як Румунія, де особистостей і цінностей не так багато, можуть обійтися
врешті-решт і без мене. Тому що я була вісім років заборонена публікувати і
отримала цю заборону в 40 років. В момент, коли я отримала заборону, я
опублікувала лише дві збірки, так що ця заборона здавалась мені свого роду
самогубством. Тобто, я могла остаточно впасти духом.

Чисельні
збірки прози й поезії Нори Юга вийшли за кордоном: романи Шістдесятиця та
юнак (Німеччина, Іспанія, Італія, Франція, Словенія, Болгарія),
Мило Леопольда Блума (Болгарія), Давай вкрадемо кавуни
(Болгарія) та збірки поезій Небезпечні капризи (антологія,
Німеччина й Словенія), Автобус із горбанями (Німеччина),
Поема жовтня (Німеччина), Серце як кулак боксера (Франція),
Серце, що приходить на ходулях (Швейцарія). Вона отримала найбільшу
стипендію DAAD, запропоновану німецькою державою іноземному письменникові, а в
2014 році був випущений документальний фільм Тут Нора Юга в
режисурі Влада Ротару, сценарій і продукція Крістіана Косми.