Новини з Польщі – румунсько-польське співробітництво
П'ятеро найбільш видатних та оригінальних польських артисток моменту взяли участь в кінці лютого - початку березня на Бухарестському мікрофестивалі Новини з Польщі, організованому Національним центром танцю і Польським інститутом в Бухаресті.
România Internațional, 02.04.2016, 01:52
П’ятеро найбільш видатних та оригінальних польських артисток моменту взяли участь в кінці лютого – початку березня на Бухарестському мікрофестивалі Новини з Польщі, організованому Національним центром танцю і Польським інститутом в Бухаресті. Через театральні вистави, танець та перформерс були досягнуті теми, характерні для сучасного польського театру, але важливі і зрозумілі на всесвітньому рівні. Все, пов’язане між собою запитаннями про особисту ідентичність, художню, національну, людську.
Наприклад, монодрама І прийде Різдво натхненна від падіння в Смоленську в 2010 році літака, на борту якого знаходилися 96 польських високопосадовців, у тому числі президент Лех Качинський. Хоча режисура й драматургія була зроблена її колегам, ідея належить актрисі Агнешці Пшепюрскій, протагоністці вистави: В Польщі був період, коли після Смоленської авіакатастрофи я була в пошуках роботи. Я сиділа вдома, читала газеті і всюди бачила тих жінок … вони дивилися на мене, дивилися на всю Польщу і розказували про свої страждання. Повсюди ці майже 90 вдів, дружин великих політиків. І я запитала себе, чому вони дозволяють журналістам увійти так багато в своє життя. Тому що деякі з них відкрили двері і запросили їх у свій дім, розповіли їм про своє життя. Я задавалася питанням, чому одні жінки відкривали двері, а інші – ні. І це був момент, коли я почала думати про цих вдів. Це не дуже політичний виступ, скоріше він пов’язаний з емоціями жінки, яка втратила свого чоловіка, важливого політика. Дружина, яка не мала власного життя. Я не знаю, чи я права, але політика є лише фоном у цій моновиставі.
За словами Юлії Попович, куратора фестивалю Новини з Польщі, одним із намірів організування цього заходу в Бухаресті було здруження румунської публіки з формами вираження, які не обов’язково звичні в Румунії, як, наприклад, монодрама. Цей жанр дуже оцінений, надзвичайно потужний і значимий для польської сцени. До цієї категорії увійшли вистави І прийде Різдво, Діва, ID-ance. Проте фестиваль закінчився виставою, яка зібрала на сцені багатьох артистів. Дельфін, який мене любив – це вистава, де зустрічається документальний театр, нові середовища та рухливі вправи. Проект оснований на експерименті 60-их років, проведеному Джоном Ліллі й фінансований НАСА, метою якого було навчити декількох дельфінів англійської. Наголос ставиться на емоційну історію відносин Маргарет Хоу Ловетт із дельфіном Петером.
Режисерська пропозиція Магди Шпехт представляє реальний виклик для публіки і має в основі підхід до театру як до місця, де ти розвиваєш свою уяву. Магда Шпехт: Ми вибрали з експериментів вісім моментів, які були найважливішими. І частини вистави є саме про ці моменти. Але ми не просто розповідаємо історію. Кожна сцена представляє наші враження про те, що ми знали про конкретний момент із історії й те, що сталося в лабораторії. Я думаю, що головною темою є спілкування. Не тільки між виконавцями, а й між тим, що відбувається на сцені, і тим, що відчуває публіка. Тому що ми пішли від ідеї, що на сцені знаходяться дельфіни, а серед публіки – люди. Таким чином, ми повинні були зробити все, як із початку, щоб створити відчуття, що у нас є щось спільне, і, можливо, ми могли б спілкуватися. Але ми не один і той ж вид. Ми не одні й ті ж створіння.
Події, які привертають увагу румунських глядачів до польського театру й танцю, відбуваються вже протягом тривалого часу. Існує вже сформована публіка, яка очікує з великим інтересом нові пропозиції. Куратор Юлія Попович про фестиваль Новини з Польщі: Дотепер Польський інститут представляв або вечори монодрам, або міні-фестивалі танцю. А зараз ми запропонували собі звести докупи ці дві області і сконцентрувати їх над надзвичайно живою для теперішньої Польщі реальністю, яка є жіночим творінням. Ми представили вистави різних форм, опрацьовані й створені жінками, зіграні, в основному, жінками, які пропонували різні перспективи про історії деяких жінок, але це не означало, що вони були лише дискурсом одних жінок до інших. Або що вони пропонували відкрито феміністський підхід . Про що йшла мова? Про те, як, у Польщі на даний момент голоси жінок-артисток стають все сильнішими і впливають на сприйняття театру й танцю, й на те, що означає мейнстрім.
Румунсько-польське артистичне співробітництво проявляється в різних формах. Недавнім прикладом є постановка Стальні матері, яка є румунсько-польським проектом артисток Меделіни Дан та Агати Шінярскої, представленим кілька днів тому на другому виданні Чеського Міжнародного фестивалю незалежних вистав Bazaar.