Нова виставка асоціації «Soleil de L’Est»

У медіа-фойє Національного театру в Бухаресті відкрилася нова виставка асоціації «Soleil de L'Est», яка представляє бухарестський етап проєкту «Резиденція художників Soleil de L'Est, у м. Люйні, у долині Луари, Франція».

Warning: Trying to access array offset on null in /home/web/rri.ro/public/wp-content/themes/rri/template-parts/content.php on line 98
Ion Puican, 18.12.2021, 05:13

У медіа-фойє Національного театру в Бухаресті відкрилася нова виставка
асоціації «Soleil de L’Est». Виставка представляє бухарестський етап проєкту
«Резиденція художників Soleil de L’Est, у м. Люйні, у долині Луари, Франція» й
об’єднує роботи сучасних румунських художників, які брали участь у заходах,
проведених у резиденціях художників цієї асоціації з 2001 по 2021 роки.
Експоновані роботи були виконані після повернення в країну з французьких земель
під впливом вражень та емоцій, накопичених під час участі в цих резиденціях.

Про асоціацію «Soleil de L’Est», про поточну виставку та про художників, які
взяли участь у цьому проєкті розповів один з кураторів виставки Валентин Тенасе:
«Ця виставка організована Асоціацією «Soleil de L’Est», яка діє переважно у
Франції, куди запрошує художників з Румунії на творчі стажування, в резиденції
художників і дає можливість побачити та отримати інформацію у важливих
культурних центрах Франції. Нинішня виставка включає роботи 65 сучасних
художників різного віку. Це художники похилого віку, художники в повній творчій
зрілості, а також молоді художники на початку самоствердження і пошуку свого шляху
в цій непростій сфері мистецтва. У нас навіть є роботи художників, які покинули
нас у цьому році і ми вирішили таким чином віддати їм шану. Виставка
надзвичайно різноманітна, адже митці походять з різних сфер. У кожного свій
стиль, кожен виражає себе з максимальною щирістю. Немає жодних обмежень щодо
стилів, жанрів, технік роботи, але я б сказав, що спільним знаменником, котрий їх
усіх пов’язує, є повага до художнього ремесла та щирість творчого акту. Це основні координати цієї виставки, яка є еклектичною, як будь-яка колективна виставка,
але яка відображає те, що сьогодні робиться в румунському сучасному мистецтві.»

Валентин Тенасе розкрив деякі таємниці організації
такої виставки та розповів про румунських художників, які взяли участь у
творчих таборах «Soleil de L’Est»: «Організація виставки – це сама по собі
діяльність, яка потребує певних координат. Насамперед ми обмежені масштабами виставкового
простору. З іншого боку, навіть якщо ми надали художникам повну свободу вибору
картини, яку вони бажають виставити, куратор має знати, як їх організувати
разом, щоби забезпечити кольорову і стилістичну гармонію, що часто є нелегким
завданням. Звичайно, кожен твір має бути певним чином оцінений й оскільки кожен
художник має свою особисту гордість, ми мусимо зробити так, щоб робота кожного
художника була виставлена в якомога кращому світлі, а не затьмарена, скажімо, твором
іншого художника, виставленою поруч, тому завдання досить делікатне і вимагає
багато часу, терпіння і справді певної спритності. Отож понад 100 художників, серед
яких і багато відомих імен сучасного румунського мистецтва так чи інакше були у
Франції, під егідою асоціації «Soleil de
L’Est». Багато виставок було проведено й у Франції, тому що асоціація
налагоджує, як у минулому, так і сьогодні, численні контакти з культурними
установами Франції, меріями, культурними центрами, організаціями з метою пошуку
виставкових площ. У той же час асоціація випустила кілька альбомів, представила
в ЗМІ ці виставки та сучасних румунських художників. Ця асоціація допомагає популяризувати
румунське мистецтво в Західній Європі, в тому числі шляхом проведення виставок,
які, звісно, є важливою складовою цієї мистецької популяризації.»

Яким чином проводяться ці стажування? – запитали ми
Валентина Тенасе: «Насамперед художників запрошують у місця особливого художнього,
культурного та історичного значення у Франції, де в минулому пройшли підготовку
інші художники, місця котрі надихали лідерів універсального мистецтва і де можна
знайти орієнтири історичного мистецького становлення. Разом з тим, ці табори
зв’язують митців, які б інакше могли й не зустрітися, мають можливість діалогу,
обміну думками, творчого збагачення залежно від досвіду, який кожен має.
Асоціація «Soleil de L’Est» має у постійній колекції роботи багатьох сучасних
художників, які часто виставляє на тимчасових виставках у різних великих центрах,
і не тільки у Франції.»

Про поїздки румунських художників до Франції в
рамках цього проєкту «Soleil de L’Est» розповів інший куратор виставки, художник
Віктор Діма. «Ми зібрали твори художників, які упродовж часу брали участь у
таборах, організованих асоціацією. Кожен художник надав роботу, яку він вважає
найбільш репрезентативною для поточного моменту свого творчого етапу. Подібні виставки
також проходили в Нідерландах, Бельгії, Австрії і громадськість із
західноєвропейських країн мала можливість ознайомитися з творами митців зі
Східної Європи, особливо з їхніми роботами, і таким чином усвідомити актуальні
проблеми образотворчого мистецтва у цій частині Європи. Зазвичай в таборах
беруть участь 4-5 художників, які забезпечені житлом, робочими матеріалами, а
під час відповідного табору ми маємо можливість знімати документальні фільми у
відповідних районах і навіть у більш віддалених районах. Ми також зв’язуємося з
місцевими художниками, знайомимося з їхніми роботами, обмінюємося досвідом,
враженнями, а під час перебування робимо серію робіт на пленері чи в майстерні,
кожен, як вважає, може працювати максимально ефективно і висловлюватися
якнайкраще, щоб залишити найбільш репрезентативні роботи.»

Віктор Діма також розповів нам про пандемію та про
те, як він її відчував з художньої точки зору: «Є дві, діаметрально протилежні точки
зору: з одного боку, вона вплинула на нас як на решту населення, але з
художньої точки зору, я думаю, що це було добре в тому сенсі, що художники мали
більше часу для творчості, так як вони були змушені проводити більше часу в
майстерні, ніж у певній творчій роботі. І те, що у нас є роботи на високому художньому рівні, є доказом того, що попри негативні наслідки пандемії,
які і ми відчули як і решта людей, принесла нам – художникам, певну користь.»