ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Міжнародний фестиваль літератури та перекладу в Яссах

У період з 2 по 6 жовтня пройшов сьомий Міжнародний фестиваль літератури та перекладу в Яссах. Організований Національним музеєм румунської літератури в Яссах та фінансований Ясською повітовою радою, захід вважається одним з найбільших літературних...

Міжнародний фестиваль літератури та перекладу в Яссах
Міжнародний фестиваль літератури та перекладу в Яссах

, 12.10.2019, 02:07

У період з 2 по 6 жовтня пройшов сьомий
Міжнародний фестиваль літератури та перекладу в Яссах. Організований Національним музеєм
румунської літератури в Яссах та фінансований Ясською повітовою радою, захід вважається одним з найбільших
літературних фестивалів Європи. Упродовж 5-ох днів, в рамках фестивалю,
відбулись літературні
зустрічі з зірками світової літератури, білі ночі поезії та музики, професійні майстер-класи
та круглі столи, концерти, читання та пов’язані з ними події.




Ми поговорили про цей міжнародний
фестиваль і про те, наскільки фестиваль розвинувся упродовж
шістьох випусків з
письменником Флоріном Лезереску,
координатором програм: «Зважаючи на те, що в заліЯсського Національного театру імені Васіле Алесандрі є лише сто місць, квитки
на вечірки фестивалю шивдко
розпродались. Але на Фестивалі не йдеться лише про відомих письменників.
Ми організували Білу ніч поезії, що вже стала брендом,
поетичним марафоном, літературних читань, в якій взяли участь щонайменше 50
письменників,
і більше 500 людей прийшли слухати ці читання. Я хотів нагадати про це, бо кажуть, що до поезії не так
багато інтересу. Але після свого досвіду роботи над Фестивалем я зустрів письменників, які сказали
мені, що не можуть уявити собі, що в Парижі чи Лондоні можуть бути організовані заходи
присвячені поезії, які б зібрали стільки людей та провести марафон поезії прямо в центрі міста, який б
користувався таким успіхом. На один з Фестивалів ми запросили Світлану Алексієвіч, лауреатку Нобелівської премії, але з об’єктивних причин письменниця не
змогла прийти. Я думав,
що це буде катастрофою щодо іміджу нашого фестивалю, але помилявся. Тому що Фестиваль
користується славою, і навіть відсутність нобелівського
лауреата може залишитися майже непоміченою. Ось чому я стверджував , що Міжнародний
фестиваль літератури і перекладу це не лише про відомих письменників. З цьогорічним фестивалем ми побували у 16-ох ліцеях, і всі ясські ліцеї та школи з околиць міста прагнуть бути включеними до Фестивалю. Цього року ми вперше побували у містечках Герлеу та Тиргу-Фрумос, тому що вчителі там наполягали на
тому, щоб прийти з письменниками до їхніх шкіл, після того, як вони та учні побачили, як ці зустрічі відбувалися
в інших школах.




Численні автори, що мають мільйони примірників, проданих
у всьому світі, лауреати чи номінанти Пуліцерівської премії, Фолкнера за художню літературу, премії Гонкорта,
російської Букерівської
премії, російського національного бестселера, премії миру Еріха Марії Ремарка,
премії Сімоне де Бовуар за свободу жінки були присутні на 7-му випуску
Ясського Міжнародного
фестивалю літератури та перекладу. Письменник Флорін Лезереску, координатор програми
розповідає: Якщо
ми говоримо про найпопулярнішу літературу, ми можемо сказати, що ми її зустрічаємо на нашому фестивалі. Цього року вони будуть на фестивалі Річарда Форда (США).
Йдеться про Михаїла Шишкіна, найвідомішого російського письменника, Марію Дуенас, одна з найулюбленіших сучасних письменниць в Іспанії, Матіаса Енарда,
французького письменника та лауреата премії Гонкорта. Я перерахував
письменників, яких слухачі могли почути у Національному театрі імені Васіле Алесандрі, під час вечорів Фестивалю. Але щоб зрозуміти, наскільки масщтабнийцей Фестиваль, нагадаю, що в Будинку Фестивалю, у наметі на площі Об’єднання люди могли зустріти Сьона
(Ісландія), автора багатьох пісень знаменитого Бьорка, номінованого на премію «Оскар» за тексти пісень фільму «Танцюрист у
темряві» режисера Ларса фон Трієра. Цього року ми вперше зрозуміли, що у нас є
багато письменників, яких можна було запросити на вечори Фестивалю, але нам довелося інтегрувати їх в
інші програми. Я згадаю лише двох письменників, Кім Лейне (Данія), чий роман
«Пророки вічного фіорду» проданий у понад 20 країнах, і Германа Коха, одного з найпопулярніших голландських
письменників, автор роману «Вечеря, перекладеного на 21 мову. Щодо румунських письменників, то близько 90 з
них запрошені на Фестиваль літератури та перекладу – від письменників початківців до відомих авторів. Я не
думаю, що є читач, який би не знайшов принаймні 10 подій на свій смак,
враховуючи, що упродовж 5-ох днів у нас відбулось майже 130
заходів.»


П’ять сучасних письменників мали завдання написати продовження казки Іона Крянге в рамках проекту Крянге 2.0, що пройшов на Ясському Міжнародному фестивалі літератури та
перекладу. Колекцію ілюструє художник Адріан Сергіє, і він хоче повернути до уваги чичатичів творчість Іона Крянге, водночас творчо висвітливши ясські літературні музеї за
допомогою модерного поняття. Детально про це розповідає Флорін Лезереску: Щороку ми маємо
видавничий проект, завданням
якого є залучити
класиків до Фестивалю. В Яссах є 11 музеїв, підпорядкованих Національному музею румунської
літератури, організатору Фестивалю літератури та перекладу. Минулого року ми мали проект, в рамках якого я запропонував
письменникам написати 11 романтичних біографій письменників Музею імені Іона Крянге, Михая Емінеску, Міхая Садовяну,
Джордже Топирчану, Отілії Казімір, Васіле Погора, Ніколає Гане, Митрополита Дософтея, Костянтина
Негруцці, Васіле Александрі та Міхая Кодряну. На цьому випуску ми хотіли
представити Іона Крянге, тому ми запускаємо збірку з п’яти томів, що включають сучасних письменників- Матея Вішнєка, Богдана Александру Стенеску, Вероніку Д. Нікулеску, Лавінію Браніште, Александру Вакуловські, які прийняли виклик написати продовження однієї казки Іона Крянге. Протягом п’яти днів у Дитячому будинку, що в
рамках Фестивалю ми презентували
кожний том.»


У Будинку Ясського
Міжнародного Фестивалю літератури і перекладу можна було відвідати виставку образотворчого
мистецтва під назвою «Листи до Жульєна Оспітальєру», де можна було
оглянути картини двадцяти художників з Румунії, Франції та Італії, під
координацією художника Драгоша Петрашку. Також на 7-му Міжнародному фестивалі літератури і перекладу було відкрито виставкові проекти На згадку
Еміля Брумару.

Festivalul Anonimul
Світ культури Субота, 14 Вересня 2024

Міжнародний фестиваль незалежного кіно “Anonimul”

Найкращим румунським короткометражним фільмом на Міжнародному фестивалі...

Міжнародний фестиваль незалежного кіно “Anonimul”
Постер фільму
Світ культури Субота, 07 Вересня 2024

Емануель Пирву нагороджений в Каннах

Румунський фільм «Три кілометри до кінця світу» режисера Емануеля Пирву...

Емануель Пирву нагороджений в Каннах
Фільм «Хороші хлопці потрапляють до раю» (режисер Раду Поткоаве)
Світ культури Субота, 31 Серпня 2024

Нові фільми з актором Богданом Думітраке

Богдан Думітраке, один з найталановитіших і найвідоміших акторів нової хвилі,...

Нові фільми з актором Богданом Думітраке
«Справа інженера Урсу», документальний фільм про пошуки справедливості
Світ культури Субота, 24 Серпня 2024

«Справа інженера Урсу», документальний фільм про пошуки справедливості

Понад 30 років Андрей Урсу бореться за правду про смерть свого батька. Георге Урсу...

«Справа інженера Урсу», документальний фільм про пошуки справедливості
Світ культури Субота, 17 Серпня 2024

Проєкт Румунії на Венеційській бієнале

“Що таке робота /What Work Is” – обраний проєкт, який представлятиме Румунію на...

Проєкт Румунії на Венеційській бієнале
Світ культури Субота, 10 Серпня 2024

Документальний фільм «Амар» переможець кінофестивалю «Астра»

Минулого року нагороду «Нові перспективи» кінофестивалю «Астра» отримав...

Документальний фільм «Амар» переможець кінофестивалю «Астра»
Світ культури Субота, 03 Серпня 2024

«Родина», новий фільм Келіна Петера Нетцера

Останній повнометражний фільм режисера Келіна Петера Нетцера «Родина»,...

«Родина», новий фільм Келіна Петера Нетцера
Світ культури Субота, 27 Липня 2024

«Пані Буйке», документальний фільм режисера Еуджене Буйке

Відібраний для участі в місцевому конкурсі 30-го Міжнародного фестивалю...

«Пані Буйке», документальний фільм режисера Еуджене Буйке

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company