Музей іграшок

Ion Puican, 26.12.2020, 06:44

Національний музей історії Румунії (НМІР) у партнерстві з Асоціацією Музей іграшок, підготували для періоду зимових канікул і початку 2021 року спеціальну тимчасову виставку – ігри, предмети, фотографії колишнього дитинства, речі, які приносили радість у житті кожної дитини. Приблизно в 1960-х роках у Румунії було вісім заводів, що виробляли дерев’яні або жерстяні предмети, дитячі книжки та іграшки – знаменитими у ті часи будучи Кооператив «Техно-металіка» у Бухаресті, Завод пластмасових виробів у м. Орадя або Завод Аредянка у місті Арад.

На виставці у Національному музеї історії Румунії відвідувачі можуть здійснити подорож у минуле, побачивши тисячі експонатів за походженням з цих заводів та не лише. Наш співрозмовник, інженер Крістіан Думітру, голова Асоціації Музей іграшок розповідає про виставку: Виставка перебуває у повному розпалі та розвитку прямо в будинку Національного історичного музею, тобто вона працює як частина регулярного графіку музею, принаймні до кінця року ви точно можете побачити цю виставку. Виставка базується на моїй власній колекції, започаткованій ще у 80-х роках. Практично, у 80-тих роках всі хлопці, наскільки я пам’ятаю, щось збирали – від марок до міні-автомобілів, поїздів та літаків. Ми з братами збирали майже все. Таким чином, у нас завжди була велика кількість іграшок, особливо іграшок для хлопчиків, колекцію, яку ми вирішили у 80-хроках не тільки зберегти, хоча ми були досить великими, будучи підлітками, але навіть збагатити іншими іграшками, взятими від наших друзів, придбаних з книгарень. Поступово кінець 80-х років застав нас з досить великою колекцією для тієї епохи, після чого, звичайно, ми змогли купити ще більше іграшок, ринок будучи вільнішим. Ми намагалися збирати іграшки з Румунії, іграшки, які прикрашали дитинство кількох поколінь дітей. Зараз дуже легко купити стару іграшку, є дуже багато можливостей – Інтернет-магазини, але всі іграшки на цій виставці зібрані практично з ярмарків, з горищ, від людей, які від них відмовились, так що ця виставка є стовідсотковим дзеркалом румунського дитинства останніх ста років. Я організував перші виставки 12 років тому і був трохи розчарований реакцією дітей, бо вони не віднаходилися в цих іграшках. Натомість я був у захваті від реакції батьків, дорослих чи бабусь і дідусів, які переглядали свої дитячі іграшки. Найцікавіше, що можна подивитися на виставці – це взаємодія між дитиною і дідусем, або дитиною і батьком. Батько чи дідусь описують або навіть показують йому дитячі іграшки, і дитина розуміє, що іграшки не з’явилися 10 років тому, і, можливо, певну ляльку виготовили 100-150 років тому приблизно в тій же формі.

Ми продовжили розповідати про набагато більшу колекцію Музею іграшок та про те, як вона створювалася протягом багатьох років. Крістіан Думітру розповів: Колекція включає, як я вже сказав, іграшки, виготовлені в Румунії або знайдені в магазинах або на території нашої країни протягом останніх ста років. Можливо, найдавніші іграшки датуються приблизно 1880-1890 роками. Це ті, яких ми змогли приписати певному року, знайшовши їх на веб-сайтах відповідних заводів, і це механічні іграшки або навіть невеликий паровий двигун, який став двигуном для іншої іграшки в 1880 році, коли вона була виготовлена. Також до моєї колекції входять перші електричні іграшки здійснені у 1910-1920 або, можливо, перші машинки з дистанційним управлінням, виготовлені в 60-70-х роках. Отже, йдеться про багато епох, іграшки розвинулися за останні сто років від простого коня, заповненого соломою, який нічого не робив 100 років тому, і дитина повинна була гратися з ним вигадуючи казку, до сучасних іграшок, які включають, скажімо, багато електронних компонентів. Здається, що ситуація зовсім змінилася, тепер іграшка грається з дитиною, має набагато більше можливостей, ніж дитяча уява. Не знаю добре це чи ні, але ми побачимо у наступних поколіннях, з якими іграшками їм доведеться гратися. Близько 13 років тому, разом з кількома друзями, я створив асоціацію, основною метою якої було створити музей іграшок, і на основі цієї асоціації ми почали розгортати діяльність по всій країні. За останні 12 років ми провели понад 100 виставок у співпраці з великими музеями країни. Ми збагатили наші колекції іграшками, зібраними з усієї країни, куди ми змогли дістатися, і проєкт все ще триває. Я почав складати каталог румунських іграшок на основі власних колекцій. На жаль, я трохи затримався через пандемію. Якщо минулого року у нас було більше 20 виставок, то цього року ми зробили набагато менше, мабуть, половину, і ми все ще шукаємо власну будівлю для цієї чудової колекції – адже, навіть якщо тут виставлено понад 3000 іграшок, предметів та ігор і речей, пов’язаних з дитинством у Румунії, колекція включає набагато більше, у кілька разів більше предметів, які зберігаються в коробках, упаковані або в кращому випадку є частинами виставок, які в добрі часи кружляли по країні. Маємо виставку, присвячену колишній школі, яка включає тисячі предметів, приладдя, у нас є навіть шкільні парти, форми. Маємо виставку, присвячену коробкам та солодощам, коробочкам цукерок з Румунії – отже, понад 500 предметів, коробочок цукерок з Румунії, виготовлених між 1900-1980 роками. Також маємо колекцію дитячих книжок з картинками, коміксами, це самостійна колекція. Колекція іграшок щороку збагачувалась колекцією зображень румунського дитинства. Це репрезентативні зображення з 1900, 1920 років, до 80-х років. Тут зібрано сотні та сотні фотографій. Зазвичай вони супроводжують наші виставки іграшок як ілюстративний матеріал, і на них ми можемо з одного погляду побачити тогочасний одяг, як виглядали іграшки, можливо, майстерня фотографа, – адже, на відміну від сьогодення, 100 років тому фотографія була предметом розкоші – люди фотографувалися не щодня, це коштувало дорого, особливо фотографія у майстерній фотографа, і не всі тоді фотографували своїх дітей.