ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Марія Тенасе й виданий Каса Радіо подвійний компакт-диск

З нагоди 100-річчя Марії Тенасе у видавництві Каса Радіо вийшов надзвичайний подвійний компакт-диск Марія Тенасе.

Марія Тенасе й виданий Каса Радіо подвійний компакт-диск
Марія Тенасе й виданий Каса Радіо подвійний компакт-диск

, 19.07.2014, 01:15

З нагоди 100-річчя Марії Тенасе у видавництві ”Каса Радіо” вийшов надзвичайний подвійний компакт-диск ”Марія Тенасе. Народні пісні 1953-1961 рр.”. Надзвичайний тому, що це перший альбом, який відтворює записи Радіо пісень Марії Тенасе у високій якості звуку з оригінальних магнітних стрічок, без непотрібних звукових ефектів, які зменшують автентичність виконання. Кожен заголовок супроводжується доречною інформацією про запис (дата запису, оркестр та його диригент) та про походження (чи історію) пісні, яку містить запис.



Компакт-диск містить 40 історичних записів з архівів Радіо Румунії. “Марії було нелегко записувати, на початку вона не входила в ритм з оркестром та їй не вдавалось заспівати той же уривок так само двічі. Цілу ніч забрало Марії, Херрі (етномузикознавцю Браунеру) та музикантам записати “Циганське весілля“, але з продажів пластинки їм вдалося покрити втрати вартістю у 80 тисяч леїв і кажуть, що їм вдалося врятувати звукозаписну компанію від банкрутства. А ще кажуть, що зі всього цього бізнесу єдиними неоплаченими були Марія і Браунер. Про Марію Тенасе розповідають багато чого“ — так писала Іоана Пелехатай в документах, присвячених співачці публікацією “Дилема“. І теж Іоана Пелехатай писала: “Здається, що легенда Марії виникла сама по собі. Вірніше, побудувалася на недоспаних, але проспіваних ночах, нескінченних турне та дорогах по світу. В одну новорічну ніч, в зеніті своєї слави, Марія співала в 14 ресторанах Бухареста і завершила святкування в ресторані Капша. І, крім того, претендувала від гостей переглянути своє вбрання. “Всі вишукано одягнені, костюм і краватка!“ У 30-40 роки вона здійснювала турне в Туреччину, в театр “Таксим“ з Стамбулу та Анкари. Вивчила пісні мовою тих місць і повернулася звідти з обіцянкою посади дослідника в Етнографічному інституті Стамбулу, вілли на острові Прінкіпо, радіопередачі та статусу почесного громадянина. Але вона відмовилась. Співала для послів Франції, Німеччини та Великобританії в Бухаресті, для кожного їхньою мовою.”



Видання компакт-диску ”Марія Тенасе. Народні пісні 1953-1961 рр.” стало приводом для особливого прослуховування та діалогу про Марію Тенасе, у яких взяли участь артистка й журналістка Марія Балабаш, антрополог Вінтіле Міхейлеску та етномузикознавець Флорін Йордан, один із засновників гурту давньої румунської музики ”Три гроші”. Марія Балабаш, яка написала й вступний текст до брошури-презентації ”Народних пісень”: ”На цьому заході, який приносить мені багато радості, я представляю Радіо Румунія. Йдеться про презентацію подвійного компакт-диску ”Марія Тенасе”, це вже другий тираж, тому що перші 1000 примірників були відразу ж розпродані. Це альбом, над яким працювала вся команда. Особисто для мене він означав період, коли я читала про Марію Тенасе, заново зблизилася з нею. Перечитуючи те, що я написала майже півроку тому, я зрозуміла, що знову настав час говорити про Марію Тенасе, тож цей захід із книгарні Кертурешть, де, на мою радість, були присутні багато людей, повинен бути лише вступом до того, щоб послухати про Марію Тенасе. За період, відколи було видано компакт-диск, на ринку з’явилася й папка від публікації “Дилема“, де про неї були написані дуже цікаві тексти, а ця розмова є лише початком того, що зробила і означає Марія Тенасе“.



20 лютого 1938 року голос Марії Тенасе прозвучав вперше “наживо“ і на хвилях Румунського радіомовлення в рамках програми румунських пісень в передачі “Година села“. Безсумнівно, це був успіх. Антрополог Вінтіле Міхейлеску про музику Марії Тенасе та про різницю між “народним“ та “селянським“: “Марія Тенасе була першою великою виконавицею народної румунської музики. Щось більш стандартного, ніж її пісні, гадаю, й не можна собі уявити. Я б наполягав на тому факті, що вона є співачкою народної музики, а не селянської. Ця відмінність між “народним“ та “селянським“ датується ще від дослідника Богдана Петрічейку Хашдеу, ним у своїх поясненнях дуже користується й Анрі Штал. Йдеться про відмінність між сільською або селянською культурою, сьогодні ми б назвали її автентичною, створеною селянами, та культурою, включно народною музикою, яка перевищує селянський простір, взята і оброблена у свого роду культуру мас. Так що те, що виконувала Марія Тенасе, є народною музикою, не селянською, навіть якщо фольклорист Херрі Браузер складає їй репертуар селянської музики. Але це й мотив, через який ми всі її любимо – за те, що вона виконує народну музику. Другим важливим зауваженням є те, що Марія Тенасе виконує народну румунську музику. А селянська музика є, в першу чергу, місцевою, не 100% румунською. Отже, вона виконує національну музику, тобто є частиною цієї національної конструкції. Не забуваймо, що вона є дочкою селян, але була народжена в нетрях. Її публіка — міщани, космополіти. Вона співає для цих людей, які мають ностальгію місця, але вже не належать тому місцю, звідки прийшли. Тож повинна співати таке, що сподобалося б усім, хто покинув свої села. І вона дуже чітко каже, що не “запозичує“, а “обробляє“.



Етномузикознавець Флорін Йордан: “Марія Тенасе актуалізувала музику в тому сенсі, що переносить її в новий контекст, в якому її співає, в міський контекст, де її музика була дуже до вподоби інтелектуалам. Вона це зробила з натуральністю, природністю, смаком та артистичним відчуттям“.



Вінтіле Міхейлеску: “Румунська народна після не мала як з’явитися раніше Румунії. Перед створенням Великої Румунії були різні “краї“: край Фегерашулуй, край Олтулуй і т.п. Наприклад, пісня “Хто любить й покидає“ була записана Херрі Браузером у 1929 році від похилої жінки, єдиної, яка знала її в усій країні Фегерашулуй. Цієї пісні не було ніде в іншому місці. Зараз ми всі її знаємо, вона стала національною. Більше того, це пісня, з якою вона отримала Головну премію академії Шарля Кро. Ця траєкторія є надзвичайною, тому що про жінку, від якої Марія Тенасе запозичила цю пісню, ніхто не знає, а ця обробка подобається всім нам, більше того, здобула й міжнародне визнання. Зрештою, ми всі, де б не були, впізнаємо себе в Марії Тенасе. А це було б неможливим без певної причетності до місця“.

34-й Національний театральний фестиваль (Фото: Національний театральний фестиваль)
Світ культури Субота, 09 Листопада 2024

34-й Національний театральний фестиваль

34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних...

34-й Національний театральний фестиваль
Фото: Національний музей історії Румунії
Світ культури Субота, 02 Листопада 2024

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову...

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії
Foto: Adi Mărineci
Світ культури Субота, 26 Жовтня 2024

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску

ЕКСТ. МАШИНА. НІЧ, другий повнометражний фільм режисера і сценариста Андрея...

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску
Foto: fb.com / Vanner Collective
Світ культури Субота, 19 Жовтня 2024

Проєкт «Пізнаймо світ»

Колектив театральних діячів «Vanner» пропонує мультидисциплінарний мистецький...

Проєкт «Пізнаймо світ»
Світ культури Субота, 12 Жовтня 2024

Чао, Італіє! Animest 19

Після того, як минулий фестиваль відвідали понад 15 тисяч глядачів, Міжнародний...

Чао, Італіє! Animest 19
Світ культури Субота, 05 Жовтня 2024

Проєкт BESTIAR

Незалежна театральна компанія Vanner Collective – відома своїми оригінальними...

Проєкт BESTIAR
Світ культури Субота, 28 Вересня 2024

Ніко Беккер – молода надія церемонії вручення премії «Ґопо»

За роль Думітру у фільмі “На північ” режисера Міхая Мінкана актор Ніко...

Ніко Беккер – молода надія церемонії вручення премії «Ґопо»
Світ культури Субота, 21 Вересня 2024

«Горія», дебютний повнометражний фільм Ани-Марії Коменеску

«Горія», повнометражний дебют режисерки Ани-Марії Коменеску, нещодавно вийшов на...

«Горія», дебютний повнометражний фільм Ани-Марії Коменеску

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company