ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Лінотип – новий простір, присвячений сучасному танцю

У кінці 2016 року, хореографи Аркадіє Русу та Іоана Маркідан оголосили про відкриття простору, присвяченого сучасному танцю: Linotіp - незалежний хореографічний центр.

Лінотип – новий простір, присвячений сучасному танцю
Лінотип – новий простір, присвячений сучасному танцю

, 19.08.2017, 10:46

У кінці 2016 року, хореографи Аркадіє Русу та Іоана Маркідан оголосили про відкриття простору, присвяченого сучасному танцю: Linotіp – незалежний хореографічний центр. Розташований в центрі Бухареста, в Палаці Всесвіт – будівля, в якій також знаходяться інші незалежні ініціативи, Лінотип йде на зустріч гострому браку громадських просторів, які б пропонували публіці репертуари танцювальних спектаклів.

До речі, ідея виникла від необхідності двох хореографів мати простір, в якому б представляли свої сучасні танці. Крім того, громадськість сучасного танцю в Румунії ще формується. Хореограф Аркадіє Русу розповідає: У нас є дуже важливе завдання, тому що у нас сучасний танець практично не існує, і, якщо є, то дуже рідко ви можете побачити десь танцювальний спектакль. Немає культури щодо цього мистецтва, оскільки воно було заборонене за часів комунізму. Я думаю, що сучасний танець являє собою особливий вид мистецтва. І ми зацікавлені в тому, щоб виховати і наблизити громадськість до цієї сфери. У більшості випадків, все несказане привертає нашу увагу. У нашому генетичному коді є можливість зловити і прочитати жести тіла, погляди або наміри, лише не сприймаємо їх через розум, а й через емоції. Я хочу проводити спектаклі, щоб його дивились і ті, хто ніколи не бачив спектакль сучасного танцю. Здається, що сучасний танець не тільки мистецтво для особливих і вихованих у цій сфері людей, це мистецтво, яке повинно бути доступне кожному глядачеві.

Будинок Незалежного хореографічного центру Лінотип це зал- студія з 60-70 місцями та найбільшою сценою для малих просторів, як стверджує Aркадіє Русу, в 120 квадратних метрів. Не так легко тримати незалежний простір. Ми повинні мати стратегію принаймні на шість місяців, щоб простір мав можливість працювати і збільшуватись, зазначає Іоана Маркідан: «Вже знаходимося на четвертому семінарі сучасного танцю, так що ми маємо намір зосередитися на технічній освіті. Тому що непрофесіонали, які приходять в майстерню, є і майбутньою публікою сучасного танцю, для всіх танцювальних просторів, а не тільки для Лінотипу. Наступний крок, який ми вже здійснили, це мати повний танцювальний сезон. З того, що мені відомо немає танцювального сезону. Громадськість знає, що йде до Незалежного хореографічного центру Лінотип і бачить танці. Три на тиждень. Як і в театрі. Так буде в цьому сезоні з нашими спектаклями і запрошеннями. Ми хочемо дати премію Лінотип студентам Національного університету театрального і кінематографічного мистецтва. Тепер ми ведемо переговори з хореографом Массімо Херарді, щоб фокусуватись на цьому і брав участь у майстер-класах для професіоналів і не непрофесіоналів. Щоб відновити деякі спектаклі, як Магнітні поля, румунсько-німецька спільна продукція. І ми запропонували йому влаштувати спектакль з компанією Лінотип.

Сезон Лінотип почався з прем’єри 1-го лютого, спектаклю Babel, концепт і хореографія Аркадіє Русу. Це спектакль про сучасну людину і місто як джунглі, де кожне тіло намагається вижити, як може. Аркадіє Русу: По-перше, це спектакль натхненний із нашого життя. Бухарест був дослідницькою платформою цього спектаклю. В цілому, Бабель це спектакль про інволюцію людського роду. Ми досить багато розвинулись технологічно, але ми залишилися з тими ж людськими проблемами. Ми не зрозуміли, що наше життя конденсується в певному часі, і в якийсь момент воно закінчиться, і ніщо матеріальне не матиме значення. Ми шукаємо тут стабільність, і з цього народжуються егоцентричні, матеріалістичні ідеї, і людина втрачає своє духовне забарвлення. І тоді спектакль Бабель представляє собою сучасний танець-шоу, що свідчить про ілюзію стабільності.

Після Бабеля, у Лінотип відбулась наступна прем’єра – Дві сучасні жінки, концепція і хореографія Іоани Маркідан: У спектаклі я говорю про становище жінок по відношенню до чоловіків, про дискримінацію, яка існувала протягом всієї історії. Ми дуже добре знаємо, що жінка була власністю когось – батька, чоловіка. Жінок продавали, на жаль, як худобу. Я поцікавилась про суфражисток, які боролися за право жінок голосувати. І я намагалася говорити про це, про підтеми фемінізму. Це феміністкий спектакль, але я не хотіла піти в екстремістську сторону. Я намагалась почати дещо з підліткового віку, коли дівчата йдуть по вулиці і отримують всі види сексистської образи. Дівчатка-підлітки уразливі, чутливі, і це може вплинути на них.

Не легко відкрити і керувати незалежним простором, присвячений сучасному танцю. Але хореограф Іоана Маркідан довіряє проекту Лінотип: Я думаю, що тепер це дуже хороший контекст, особливо тому, що наші виступи говорять про те, що відбувається тепер, і про те, що відбувається на Площі перед Будинком Уряду, в політиці. Люди шукають рухомих виступів, як я вже сказала раніше. Я думаю, що це допоможе нам, а до того ж не так багато танцювальних центрів. Два, і з нашим три. Це надто мало! І я думаю, що громадськість потребує такого роду просторів. Я думаю, що це буде дуже добре для громадськості, що такий простір існує. І будуть відкриті й інші такі простори, але треба трохи мужності. Потрібно сміливості. Це важко, але якщо не робиш жодного кроку і не постараєшся скажеш, що нема на це коштів. І в нас немає, але працюємо над проектом, заощаджуємо, залучаємо до цієї справи декого. Я переконана, що все буде гаразд.

Festivalul Anonimul
Світ культури Субота, 14 Вересня 2024

Міжнародний фестиваль незалежного кіно “Anonimul”

Найкращим румунським короткометражним фільмом на Міжнародному фестивалі...

Міжнародний фестиваль незалежного кіно “Anonimul”
Постер фільму
Світ культури Субота, 07 Вересня 2024

Емануель Пирву нагороджений в Каннах

Румунський фільм «Три кілометри до кінця світу» режисера Емануеля Пирву...

Емануель Пирву нагороджений в Каннах
Фільм «Хороші хлопці потрапляють до раю» (режисер Раду Поткоаве)
Світ культури Субота, 31 Серпня 2024

Нові фільми з актором Богданом Думітраке

Богдан Думітраке, один з найталановитіших і найвідоміших акторів нової хвилі,...

Нові фільми з актором Богданом Думітраке
«Справа інженера Урсу», документальний фільм про пошуки справедливості
Світ культури Субота, 24 Серпня 2024

«Справа інженера Урсу», документальний фільм про пошуки справедливості

Понад 30 років Андрей Урсу бореться за правду про смерть свого батька. Георге Урсу...

«Справа інженера Урсу», документальний фільм про пошуки справедливості
Світ культури Субота, 17 Серпня 2024

Проєкт Румунії на Венеційській бієнале

“Що таке робота /What Work Is” – обраний проєкт, який представлятиме Румунію на...

Проєкт Румунії на Венеційській бієнале
Світ культури Субота, 10 Серпня 2024

Документальний фільм «Амар» переможець кінофестивалю «Астра»

Минулого року нагороду «Нові перспективи» кінофестивалю «Астра» отримав...

Документальний фільм «Амар» переможець кінофестивалю «Астра»
Світ культури Субота, 03 Серпня 2024

«Родина», новий фільм Келіна Петера Нетцера

Останній повнометражний фільм режисера Келіна Петера Нетцера «Родина»,...

«Родина», новий фільм Келіна Петера Нетцера
Світ культури Субота, 27 Липня 2024

«Пані Буйке», документальний фільм режисера Еуджене Буйке

Відібраний для участі в місцевому конкурсі 30-го Міжнародного фестивалю...

«Пані Буйке», документальний фільм режисера Еуджене Буйке

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company