Культурне споживання під час пандемії
Згідно з дослідженням Тенденції культурного споживання в умовах пандемії, проведеним Національним інститутом культурних досліджень та підготовки (INCFC), у 2020 році румуни більше читали, більше слухали музику, дивилися більше фільмів, серіалів...
Ion Puican, 02.01.2021, 09:29
Згідно з дослідженням Тенденції культурного споживання в умовах пандемії, проведеним Національним інститутом культурних досліджень та підготовки (INCFC), у 2020 році румуни більше читали, більше слухали музику, дивилися більше фільмів, серіалів, телешоу чи документальних фільмів, вони також дивились більше театральних вистав у Інтернеті чи просто неба.
Результати дослідження показують, що збільшився відсоток тих, хто заявив, що в 2020 році читали більше книг та більше слухали музики. У 2020 році 35% респондентів сказали, що читали книги, порівняно з 22% у 2019 році. У 2020 році 88% респондентів слухали музику (на різних пристроях) порівняно з 74% у 2019 році. Через загрозу поширення коронавірусу, споживання театрів та фільмів у залах зменшилося, але румуни виявили інтерес до перегляду вистав і фільмів в онлайн або просто неба, коли санітарні обмеження або погода дозволяли цього. Таким чином, у 2020 році було переглянуто більше художніх фільмів та серіалів (79%) порівняно з 2019 роком (76%), більше анімаційних фільмів (40% порівняно з 31% у 2019 році), розважальних шоу (76% порівняно з 69% у 2019 році) та передач для дітей (38% порівняно з 25% у 2019 році).
Про потребу румунів споживати культуру, з акцентом на зацікавленість жителів Бухареста до культурних чи соціальних заходів та пропозицій, ми поговорили з директором Бухарестського муніципального музею Адріаном Мажуру, який ствердив: «Людина споживає культуру, і коли вона не хоче цього робити, вона не може існувати поза культурою поки вона живе, ми також включаємо сюди професію. Але ми не знали, як вона споживає культуру і як пристосовується до різних умов, як наприклад загроза здоров’ю, економічна чи соціальна кризи, яких можна передбачити чи ні. І тоді можна робити висновки в реальному часі. В принципі, йде мова про відродження певних звичаїв, такі як читання чи спілкування на форумах.»
Про те як столичні музеї адаптувались до нових форм культурного споживання, зокрема в онлайн через пандемію коронавірусу розповість Адріан Мажуру: «Я належу до покоління, яке зробило стрибок, від написання листа, над яким іноді працював протягом трьох годин до написання повідомлення у соціальних мережах, якого слід дуже уважно писати, інакше можуть появитися інші слова. Як результат, ми почали використовувати різні технології, щоб розвивати комунікацію з людьми. Ми перетворили 15 сторінок у Facebook, які належать 10 музеям та 5 колекціям. Шанс Бухарестського муніципального музею полягав у тому, що ми маємо найрізноманітнішу спадщину в столиці: тобто музей містить нумізматику та одяг, археологію та мистецтво. Під час надзвичайного стану ми розміщували інформацію в онлайн три рази в день, а нашу сторінку відвідали понад мільйон осіб за півтора місяця, коментарі також збільшились.Також відвідували і наші сторніки в Instagram або Twitter. А потім, коли ми знову відкрили музей в травні, відвідувачі знову почали приходити, однак ми втратили 30% візитів у порівнянні з 2019 роком. Зрозуміло, що кількість відвідувачів зменшилась, тому що люди почали мати турботи щодо їх санітарної безпеки, місце праці, професії, які починають перетворюватись або зникати. Нам було цікаво подавати, окрім інформації про проведення часу, й поради для життя. Йде мова про кілька абзаців на сторінці в Facebook або спілкування на форумі, про певні поради, бо відповідну бібліографію можуть знайти нижче на наші сторінці всі ті, хто шукає більше ніж культурне повідомлення. З моєї точки зору, ми всі вже не будемо працювати як колись – адже грошей буде все менше, вони будуть все рідші та дорожчі, до речі, навіть із державного бюджету, і тоді ми повинні мати міждисциплінарний зміст, так би мовити з більшої сфери інтересу, щоб задовольнити більшу кількість людей.»
Ми поговорили з директором Бухарестського муніципального музею й про пропозицію віртуальних подорожей музеєм та про те, як можна отримати доступу до них, про те, що пропонує цей культурний заклад напочаток 2021 року. Адріан Мажуру сказав: «Зрозуміло у нас є веб-сайт, на якому є вся необхідна інформація по різних розділах. У нас є оцифровані фільми про наші колекції, яких ми пропонуємо безкоштовно, також є документальні фільми, зроблені нами про музеї, про колекції, про Бухарест, є записані конференції, що транслювалися в прямому ефірі, є близько 40 конференцій з іноземними гостями на дуже цікаві теми, пов’язані з життям. Але, повернувшись до планування це означатиме анатомічне продовження цього року принаймні на перші 6 місяців, може бути і більш скориговане продовження. Нашими перевагами, яких слід відновити – це організація різноманітних заходів, які б залучали широке коло відвідувачів: концерти класичної музики, сучасної музики, вистави, хепенінги, а потім будь-яка ідея, яка приходить з боку громад. Ми продовжимо ідею закликати долучатися до певного проєкту, пропонуючи зацікавленим особам необхідний простір та нашу безкоштовну допомогу. Ми маємо на увазі також виставкові проєкти, але дотепер надійшли лише запити на проведення семінарів та різних зустрічей педкадрів. У нас є бюлетень під назвою Бухарест у 5 хвилин, який був включений до журналу Контемпоранул і від цього року продаються разом по всій країні. Це було непросто, тому що Контемпоранул- це академічний журнал, який є більш літературним, однак на своїх сторінках вікрив кілька нових розділів: археології, мистецтва, антропології, допомогаючи нашим спеціалістам. Крім того, наші спеціалізовані журнали доступні на веб-сайті у форматі PDF. Практично, нашою головною метою є дотримуватися бажання громади, а також зрозуміти її проблеми.»
