ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Королева Марія

Королева Марія брала активну участь у культурному й артистичному житті Румунії тих років, будучи душевно повязаною з двома місцевостями - Балчіком і Браном.

Королева Марія
Королева Марія

, 08.06.2013, 01:46

“Родом з Англії, вона була наполовину росіянкою, наполовину англійкою, з великими пращурами — царем, королевою Вікторією. І приїхала сюди, до свого роду «трьох повітів *Лехліу-Гаре», у зовсім чужий світ, зовсім невідомий тоді для неї. Але вже на самих початках помітні передумови того, ким стала Королева Марія пізніше” — заявляв письменник та аналітик Стеліан Танасе, голова фонду «Східний Експрес».



Марія Александра Вікторія, яка у 17-річному віці була обрана майбутньою королевою Румунії (стала нею у 1914 р.), народилася 29 жовтня 1875 року в палаці Іствелл Парк. Вона є дочкою принца Великобританії Альфреда, принца Саксен-Кобург-Готського й герцога Единбурзького та російської імператриці Марії Олександрівни. У 16 років королева Марія заручилася зі спадкоємцем Румунії Фердинандом з династії Гогенцоллернів, а шлюб був укладений 29 грудня 1892 року.



Діну Замфіреску, голова Інституту з дослідження комуністичних злочинів і памяті про румунське вигнання, вважає, що: “Ця молода жінка, яка прибула в Румунію, країну, про яку зовсім нічого не знала, змогла завоювати визнання, маючи надзвичайну особистість, і дуже посприяла тому, щоб король Фердинанд розпочав війну поруч з іншими союзниками, перемігши, в певній мірі, бажання покійного Кароля І, який до 1914 року об’єднав Румунію з Центральними державами.”



Королеву називали “матір’ю поранених” чи “матір’ю солдатів” завдяки тому, що в період Першої світової війни, не лякаючись куль, вона йшла на фронт та в лікарні, де доглядала за пораненими солдатами. Діну Замфіреску: “Не можна забути її дуже важливу ролі, яку вона відіграла в під час Версальської мирної конференції (1919 р.), і не стільки там, скільки вплив, який вона мала пізніше, у Сполучених Штатах, де, звичайно, треба зазначити, що президент Сполучених Штатів Вільсон не був прихильним до Румунії.”



Стосуючись того періоду, історик Іон Булей зазначає: “Марія мала розмову з сенатором Жоржем Клемансо, представником Франції на Версальській мирній конференції, який сказав їй: “Я схиляюся перед румунським народом, але не можу цього зробити перед його політиками”. Коли він казав це Марії, вона відповідала йому: “Ви не знаєте нас, пане Клемансо!”. Марія організувала зустрічі між румунським прем’єром Йонелом Бретіану та американським президентом Вудро Вільсоном, виконуючи і роль перекладача, тому що Вільсон не знав французької, а Бретіану не знав ані крихти англійської. Марія була тоді в Парижі надзвичайно важливою особою для румунів.”



Окрім цього, королева брала активну участь у культурному й артистичному житті Румунії тих років, будучи душевно пов’язаною з двома місцями, залишивши на них глибокий відбиток, який можна побачити й сьогодні, і про які вона казала: “Балчік та Бран — це мої домівки мрій, моє серце”.



Кажуть, що Балчік (місцевість в північно-східній Болгарії) вона відкрила для себе з допомогою художника Александру Сатмарі (1872-1933 рр.), який переконав королеву поїхала туди у 1924 році. Через рік вона розпочала в Балчіку будівництво маєтку. Розповідає історик Іон Булей: “Балчік — це не тільки палац, який звела Королева Марія. Там є й церква Стелла Маріс (в пер. з лат. – морська зірка), де було серце королеви. У Балчіку вона зробила кактусовий сад, який і сьогодні є найбільшим у Європі. Практично, вона зробила цю місцевість відомою, тому що побачила в ній те, що побачили й художники, – місто, де світло змінюється приблизно щодві години, і цю зміну вони змогли передати й на своїх полотнах.”



Мерія наділила землею художників, які приїжджали влітку до Балчіку і малювали там, а останні побудували собі будинки. Королева Марія була надзвичайною особою, із власним стилем життя, який відбився і на її маєтку в Балчіку. Вона мала гарні колекції та створювала твори мистецтва, і сама прикрашала інтерєри і фасади будинків, в яких жила, будучи однією з основоположників течії «ар-нуво». У 1933 році при складанні свого заповіту королева Марія просить, щоб після смерті її серце було покладене в маленькій каплиці, яку вона побудувала на березі Чорного моря — Стелла Маріс, а тіло щоб було поховане в місті Куртя де Арджеш біля свого чоловіка Фердинанда та інших членів королівської сім’ї. Зараз серце Марії знаходиться в Національному музеї історії Румунії. Розуміючи в повній мірі роль та свою місію в ті часи, коли вона відзначилася надзвичайним залученням у просування Румунії, королева Марія написала свої мемуари в період 1914-1936 р. Відредаговані англійською, вони вийшли друком в 1934-1936 рр. під назвою “Історія мого життя”. Пізніше були перекладені й румунською мовою.



Поміж рядками проглядається бажання отримати повагу свого народу. Марія хотіла, щоб її любили, а румуни дійсно її полюбили. Іон Булей: “Слова Марії із заповіту: “Я не судила вас, я вас любила”, глибоко викривають її єство, дуже наближене і перетворене на переконану румунку.”



У житті королеви Марії була подія, яка свідчить про її унікальну особистість: 26 березня 1926 року, на Благовіщеня, королева Марія навернулась у православ’я. Королева Марія зробила для румунського народу більше, ніж зробили сотні дипломатів, міністрів чи президентів.

34-й Національний театральний фестиваль (Фото: Національний театральний фестиваль)
Світ культури Субота, 09 Листопада 2024

34-й Національний театральний фестиваль

34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних...

34-й Національний театральний фестиваль
Фото: Національний музей історії Румунії
Світ культури Субота, 02 Листопада 2024

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову...

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії
Foto: Adi Mărineci
Світ культури Субота, 26 Жовтня 2024

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску

ЕКСТ. МАШИНА. НІЧ, другий повнометражний фільм режисера і сценариста Андрея...

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску
Foto: fb.com / Vanner Collective
Світ культури Субота, 19 Жовтня 2024

Проєкт «Пізнаймо світ»

Колектив театральних діячів «Vanner» пропонує мультидисциплінарний мистецький...

Проєкт «Пізнаймо світ»
Світ культури Субота, 12 Жовтня 2024

Чао, Італіє! Animest 19

Після того, як минулий фестиваль відвідали понад 15 тисяч глядачів, Міжнародний...

Чао, Італіє! Animest 19
Світ культури Субота, 05 Жовтня 2024

Проєкт BESTIAR

Незалежна театральна компанія Vanner Collective – відома своїми оригінальними...

Проєкт BESTIAR
Світ культури Субота, 28 Вересня 2024

Ніко Беккер – молода надія церемонії вручення премії «Ґопо»

За роль Думітру у фільмі “На північ” режисера Міхая Мінкана актор Ніко...

Ніко Беккер – молода надія церемонії вручення премії «Ґопо»
Світ культури Субота, 21 Вересня 2024

«Горія», дебютний повнометражний фільм Ани-Марії Коменеску

«Горія», повнометражний дебют режисерки Ани-Марії Коменеску, нещодавно вийшов на...

«Горія», дебютний повнометражний фільм Ани-Марії Коменеску

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company