ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

День румунської культури – 2019

З 2010 року 15 січня, в день народження видатного румунського поета Міхая Емінеску, румуни зі всіх усюд святкують День національної культури...

День румунської культури – 2019
День румунської культури – 2019

, 19.01.2019, 06:29

Кожен рік у День румунської культури, що відзначається в день народження видатного національного поета Міхая Емінеску,
якого критика вважає найбільшим творцем
історії нашої літератури, на багатьох сценах
Румунії відбуваються різні урочисті заходи.




Захід, організований Румунським Атенеумом у Бухаресті, зібрав провідних культурних та політичних діячів, які обговорили роль культури поза національним виміром. Президент Румунської Академії Йоан-Аурел Поп заявив, що румунська культура, передусім, є складовою великої європейської
культури. «Національну культуру можна уявити лише в її універсальних рамках. У нашому випадку це європейські рамки, європейський вимір, в якому наша культура завжди
пульсувала, на який посилалася і в чиї течії вона постійно вписувалася, принаймні з часів епохи Відродження.
По-друге, національна культура має й важливий історичний вимір, без якого вона не може функціонувати, без якого втрачає свій статус і розчиняється в інших культурах, або просто помирає разом з народом, який її створив.»




У своєму вступі Йоан-Аурел Поп згадав
і про великі культурні установи в Румунії, без яких місія передачі культурних
творів публіці була б нездійсненню. «З часів Романтизму і до наших днів європейські
тенденції ставали все більш інтенсивними, а деякі з них – все більш
ексцентричними, але всі вони знайшли, в цілому, без часу хронологічного розриву,
місце в румунській культурі. Синхронізація румунської цивілізації із західною
цивілізацією, поза межами великого питання про форми без змісту, яку так гарно
теоретизував Тіту Майореску, була здійснена спочатку через культуру. Європейська
культурна творчість супроводжувалося створенням культурних закладів, необхідних
для модернізації, від бібліотек та музеїв до середніх шкіл та вищих навчальних
закладів, від Трансильванської асоціації літератури та культури румунського
народу до Румунської Академії. Але усі ці установи могли діяти лише завдяки
великому пам’ятнику, яким є наша мова. Мова відіграє роль каталізатора,
коагулянтного елементу, як це відбувається й сьогодні.»




Президент Румунії Клаус Йоханніс
піднявся на сцену Румунського Атенеуму, щоб наголосити на культурних цінностях
румунського народу і згадати видатних культурних діячів та їх твори, які були
визнані на європейському рівні. «Коли ми говоримо про румунську культуру, не
можемо не згадати про її суттєву роль в модернізації нашої країни. Цей процес
призвів до утвердження великих цінностей румунської літератури, музики та
мистецтва в універсальній культурі. Твори Джордже Енеску, Константіна Бринкуша,
Єуджена Йонеско, Еміля Чорана або Трістана Тцари продемонстрували сумісність
між традицією і сучасністю та демонструють спорідненість нашої культури з
європейським духом і міжнародними художніми цінностями. Похвально, що нові
покоління творців у літературі, кіно, образотворчому або виконавському мистецтві
здатні надалі та з винятковими результатами використовувати цей діалог між національним
та універсальним вимірами.»




Звичайно, національний вимір
румунської культури проявляється, як і в будь-якому іншому прикладі в історії,
головним чином через мову, яка не раз була найпотужнішим інструментом
національних прагнень як у минулому, так і сьогодні. Клаус Йоханніс: «2019-ий рік є
роком Культурного сезону Румунія-Франція, фестивалю ім. Джордже Енеску та
фестивалю «Європалія» – великих міжнародних культурних проектів, які
відбудуться під моїм високим патронатом, неперевершеною можливістю знову
показати, що Румунія є простором
художнього прояву. Ми святкуємо культуру в день народження Міхая Емінеску і тому,
що румунська мова стала, починаючи з віку світла, аргументом і фундаментом
наших прагнень до національної єдності та соціального прогресу. До реалізації
як результат політичного бачення і народного зобов’язання, національна єдність
здійснювалася через румунську мову.»




Літературний критик Єуджен Сіміон,
президент відділу філології та літератури Румунської Академії в своєму виступі
спробував дати відповідь на запитання «Якою за рахунком владою є культура?» «Справжня
сила культури, на мій погляд, полягає в тому, що вона є зброєю, яка дає людям
силу вижити в історії. Це тиха зброя, що проявляється у великій історичній
серії, для забезпечення майбутнього нації, в історії з численними невідомими.
Культура, однак, є маргіналізованою владою, яка завжди була змушена долати
постійні випробовування, іноді заперечена в її ідентичності та в її символах.
Нарешті, це явище, що мусить боротися із законами ринкової економіки. Чи встоїть,
виживе, переможе румунська культура, яка пережила багато складних ситуацій? Доти,
доки в румунській мові будуть та виникатимуть або читатимуться поети, як
Емінеску, Аргезі, Блага і, з вашого дозволу, Нікіта Стенеску, доти, доки читатимуться
твори істориків, як Ніколає Йорга, літературних та історичних критиків Еуджена
Ловінеску та Джордже Келінеску, румунська культура надалі буде великою мовчазною,
таємною силою, буде, на моє тверде переконання, нашою найвитонченішою та найбільш
проникливою дипломатією. Залишиться нашою найкращою в історії оборонною силою.»




У фойє Румунського Атенеуму
відбулася фотодокументальна виставка, організована Бібліотекою Румунської
Академії у партнерстві з Національним літературним музеєм Румунії. Глядачі
змогли побачити один з найцінніших рукописів Емінеску, наявний у колекції Бібліотеки
Румунської Академії – Рукопис №2261, що
містить «Легенду про Лучафера (Вечірню зірку)», а також 30-томне факсимільне
видання «Рукописів Міхая Емінеску». Проект був здійснений під керівництвом
академіка Єуджена Сіміона.

34-й Національний театральний фестиваль (Фото: Національний театральний фестиваль)
Світ культури Субота, 09 Листопада 2024

34-й Національний театральний фестиваль

34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних...

34-й Національний театральний фестиваль
Фото: Національний музей історії Румунії
Світ культури Субота, 02 Листопада 2024

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову...

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії
Foto: Adi Mărineci
Світ культури Субота, 26 Жовтня 2024

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску

ЕКСТ. МАШИНА. НІЧ, другий повнометражний фільм режисера і сценариста Андрея...

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску
Foto: fb.com / Vanner Collective
Світ культури Субота, 19 Жовтня 2024

Проєкт «Пізнаймо світ»

Колектив театральних діячів «Vanner» пропонує мультидисциплінарний мистецький...

Проєкт «Пізнаймо світ»
Світ культури Субота, 12 Жовтня 2024

Чао, Італіє! Animest 19

Після того, як минулий фестиваль відвідали понад 15 тисяч глядачів, Міжнародний...

Чао, Італіє! Animest 19
Світ культури Субота, 05 Жовтня 2024

Проєкт BESTIAR

Незалежна театральна компанія Vanner Collective – відома своїми оригінальними...

Проєкт BESTIAR
Світ культури Субота, 28 Вересня 2024

Ніко Беккер – молода надія церемонії вручення премії «Ґопо»

За роль Думітру у фільмі “На північ” режисера Міхая Мінкана актор Ніко...

Ніко Беккер – молода надія церемонії вручення премії «Ґопо»
Світ культури Субота, 21 Вересня 2024

«Горія», дебютний повнометражний фільм Ани-Марії Коменеску

«Горія», повнометражний дебют режисерки Ани-Марії Коменеску, нещодавно вийшов на...

«Горія», дебютний повнометражний фільм Ани-Марії Коменеску

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company