Гран-прі «Золота раковина» для румунської кінострічки на кінофестивалі в Сан-Себастьяні
Аліна Грігоре минулого року отримала Гран-прі «Золота раковина» на одному з найпрестижніших кінофестивалів Європи, у Сан-Себастьяні, Іспанії за її дебютний фільм «Край Ноу» («Блакитний місяць»).
Corina Sabău, 15.01.2022, 07:07
Аліна Грігоре
минулого року отримала Гран-прі «Золота раковина» на одному з
найпрестижніших кінофестивалів Європи, у Сан-Себастьяні, Іспанії за її дебютний
фільм «Край Ноу» («Блакитний місяць»). Аліна Грігоре є режисером та сценаристом
фільму «Crai nou» («Блакитний місяць»). У ньому виступають актори Йоана
Кіцу, Мірча Постельніку, Мірча Сілагі та Влад Іванов. Сценарій фільму
натхненний особистим досвідом актриси та режисерки Аліни Грігоре, яка частину
свого дитинства прожила в одному селі в повіті Нямц. «Там зокрема дівчата не
мали шанс розвиватися, фізичне та психічне насильство, якого вони зазнавали,
було звичкою в сільській місцевості», – згадує той період Аліна Грігоре.
Фільм «Край
Ноу» розповідає
історію юної Іріни, яка хоче втекти від токсичної сім’ї та мріє
поїхати вчитися до столиці, але зазнає невдачі, будучи заражена насильством
наявним навколо неї. Трофей, отриманий у Сан-Себастьяні нагороджує фільм «Край
Ноу», знятий дуже відданою командою, без того щоб отримати грошей від
Національного центру кінематографії. Ми говорили з Аліною Грігоре про нагороду,
про те, як їй вдалося перетворити пережитий досвід на кінематографічну історію
та про її незвичайний метод роботи, який стоїть за фільмом. Аліна Грігоре: «Я
певний період жила у сільській місцевості, мені було сім років, коли я
пересилася з Бухареста до села повіту Нямц та пережила досить сильний
культурний шок. Це було тим більше шокуючим, тому що я була досить маленькою та
звикла до іншого типу громади, тому з тих пір як я почала писати свій щоденник
про події, які мали місце у тій громаді, та час від часу розгортала ці
сторінки. По-перше, батьки
не були зацікавлені вихованням своїх дітей, тому що їхній інтерес мав як
пріоритет виживання, що зовсім не можна осудити. Але оскільки головною турботою
було виживання, дітей заохочували працювати вдома або працювати за кордоном.
Пригадую випадок, коли я поверталася додому, щоб робити домашні завдання, а моя
найкраща подруга йшла додому, щоб копати поле, це відбувалося в першому чи
другому класі у ’90-роках. На
жаль, ситуація не дуже змінилася, навіть і тепер сільських дітей не заохочують
продовжувати навчання. Натхненна побаченим, я пізніше почала писати книгу, яку
хочу опублікувати і, можливо, колись мені вдасться зробити це. Над цим фільмом
ми працювали за методом праці акторської школи InLight, а це означає, що ми
пропонуємо акторам ідею, яку потім разом розвиваємо. Після написання сценарію
була дуже завзята робота, я постійно обговорювала та будувала різні
ситуації і персонажи з акторами, з імідж-режисером, з редактором. І ось так ми
почали відкривати мотивацію героїв фільму».
Що означає
акторський метод InLight, який до речі дає й назву школі, заснованій Аліною
Грігоре разом із командою художників? На це запитання відповідає режисерка
фільму «Край Ноу»: «Методом InLight ми зосереджуємось на співпраці з
акторами та іншими членами команди. Тобто ми заохочуємо всіх членів команди
говорити про те, як вони бачать речі, ми розмовляємо з імідж-режисером,
редактором, працюємо над сценарієм і говоримо про персонажи та ситуації. На мою
думку це дуже захоплююча робота. Ми пишемо аркуші персонажів, робимо різні
пропозиції, імпровізуємо. Стосовно цієї історії ми шукали і знайшли спільні
спогади, оскільки тема пов’язана з сім’єю, ми знайшли чимало спільних речей. І
всі ці дослідження, всі ці передумови дуже допомагають акторові. Дуже корисно,
коли працюєш, виявляти спільні речі з іншими, знати мотиви партнера по сцені.
Це був один з аспектів, а потім мене цікавило, що думають актори та як
ставляться до сценарія. Для мене така спільна робота дуже важлива. Під час
перекладу тексту мене також цікавить, що думає про відповідний текст
перекладач, тому очевидно, що пропозиції акторів та членів команди для мене є
дуже цінними. Я думаю, що співпраця ефективніша, тому що, коли ви дозволяєте
іншим досліджувати, вони досягають дуже високого рівня творчості, і режисер
може використовувати цю творчість. З іншого боку, якщо ти є режисером, який
лише координує, немає багато спілкування. Метод InLight – це співпраця з
іншими. І якщо довіряєш такому підходу, я вважаю, що можна принести більше емоцій,
я маю на увазі зокрема будову персонажів. Крім того, командабільш щаслива,
яка знає, що може вільно висловлюватися, зрозуміло, враховуючи деякі обмеження.
Було кілька зьомків, під час яких актори мали повну свободу, я маю на увазі,
зокрема сцену з Мірчею Постельнику та Йоаною Кіцу, про цю сцену всі сказали, що
була справжнім танцем, як танго між режисером, імідж-директором та акторами. І,
власне кажучи, цього я бажала, щоб фільм був зроблений як спільний танець.»
До фільму «Край
Ноу» режисерка Аліна Грігоре була відомою для публіки більше у ролі актриси.
Вона грала в кількох серійних фільмах і в художньому фільмі «Ilegitim» режисера
Адріана Сітару, де також була сценаристкою.