ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Аудіокнига «Танок» з віршами Ніни Кассіан

Надзвичайно успішна аудіокнига «Танок» з віршами Ніни Кассіан була перевидана видавництвом Casa Radio у значно розширеному виданні, з новими віршами у виконанні авторки ...

Аудіокнига Ніни Кассіан - Танок
Аудіокнига Ніни Кассіан - Танок

and , 15.03.2025, 13:29

Надзвичайно успішна аудіокнига «Танок» з віршами Ніни Кассіан була перевидана видавництвом Casa Radio у значно розширеному виданні, з новими віршами у виконанні авторки, а також інтерв’ю про її творчість та еміграцію, яке взяв журналіст Еміль Буруяне. Нова аудіокнига була випущена в контексті 100-річчя від дня її народження, що відзначалося минулого року, і включає 51 вірш, прочитаний Ніною Кассіан на радіо в період з 1959 по 2003 рік. Передмова написана Косміном Чотлошем, а ілюстрації зроблені Тудором Джебеляну.

Есеїстка, перекладачка, композиторка та художниця Ніна Кассіан походить з єврейської родини. Підлітком вона часто відвідувала ліві інтелектуальні кола, а у віці 16 років вступила до нелегальної на той час Комуністичної молодіжної організації, мріючи «врятувати світ від усіх фундаментальних антагонізмів між расами, народами та класами». Дебютувала в 1947 році зі збіркою сюрреалістичних віршів «В масштабі 1 до 1». Проте, після ідеологічної атаки проти неї в газеті «Скинтея», вона поступово почала писати пролетарсько-колективістську поезію. «Після восьмирічної перерви», як вона сама каже, Ніна Кассіан повертається до автентичної поезії і починає писати дитячу літературу. Як перекладачка вона випустила чудові переклади Шекспіра, Бертольта Брехта, Крістіана Моргенштерна, Янніса Ріцоса та Пауля Челана. Чудова дитяча поема «Історія двох тигренят Нінігра та Алігру», принесла їй премію Спілки румунських письменників у 1969 році.

У 1985 році, перебуваючи в США на запрошення Нью-Йоркського університету, Ніна Кассіан дізналася про арешт і вбивство у в’язниці її близького друга, дисидента Георгія Урсу. У його щоденнику, який був конфіскований службою безпеки, містилася інформація про політичні погляди Ніни Кассіан, які були «очевидно, антикомуністичні». Вона вимушено залишилася в Америці, адже в той час її квартира в Румунії була конфіскована, а книги заборонені та вилучені з бібліотек до падіння режиму Чаушеску.
У США вона опублікувала переклади поезій, написаних румунською мовою («Довічне ув’язнення»), а також вірші, написані безпосередньо англійською мовою («Повірте мені на слово!», «Синє яблуко» і «Леді Чудес»), за які в 1994 році отримала нагороду «Золотий лев» Нью-Йоркської бібліотеки. Останні 30 років свого життя вона провела в Нью-Йорку, де писала мемуари, які назвала «головним проєктом свого життя», відображенням своїх «вкрадених і подарованих років».

Три томи під назвою «Спогади як придане» були опубліковані в Румунії між 2003 і 2005 роками. Літературний критик Космін Чотлош, редактор нещодавнього видання аудіокниги «Танок», режисер Александру Соломон і письменник Келін-Андрей Міхейлеску побували на презентації, організованій видавництвом Casa Radio. Космін Чотлош розповів про актуальність поезії Ніни Кассіан. «Що мене сильно вразило, так це те, наскільки вірші Ніни Кассіан збереглися в румунській поезії сьогодні. І коли я кажу «сьогодні», я маю на увазі широкий діапазон. Мене здивувало, що, наприклад, багато елементів у поезії Флоріна Яру завдячують саме прекрасним і благородним творам Кассіан. Що вірші Мірчі Кертереску в збірках «Вечір в оперному театрі» та «Левант», які адресовані Йону Барбу, не спрямовані безпосередньо до Іона Барбу, а проходять через фільтр Ніни Кассіан. А це, як ви розумієте, є актом довголіття. З

іншого боку, мене вразило, що сучасні молоді поети також не менш співзвучні з її поезією. Це молоді люди, в потенціал яких я дуже вірю, тому що вони трохи струшують занадто каламутні та занадто люті, вісцеральні води мого покоління поетів, які мені не байдужі. Я маю на увазі, зокрема, тих, хто публікується на платформі Мафія сонетів, зовсім молодих Іоана Короаме, Флорентіна Попа чи Міхня Биліча, молодих людей, на яких, повторюю, я покладаю свої надії. Тому я вважаю, що наша реакція на те, що Ніна Кассіан залишила важливий слід в поезії, має бути далекою від простого пасивного захоплення. Це поезія, яка потребує раціональної фільтрації, документування настільки, наскільки це необхідно, і в кінці цієї документації, за більш-менш осудливою етичною позицією, ми побачимо, що маємо справу з живою стилістичною формулою. Стилістичною формулою, яка залишається продуктивною не через довголіття Ніни Кассіан, а завдяки інтелекту її світосприйняття.»

Письменник Келін Андрей Міхейлеску, який оселився в Канаді наприкінці 1980-х років, вперше зустрів Ніну Кассіан на березі Чорного моря, де вона проводила літо, а потім, через десятиліття, у Нью-Йорку. «Це аудіокнига, тому ви можете почути Ніну Кассіан, записану на радіо наприкінці 50-х – на початку 2000-х років. І можу сказати, що голос Кассіан займає особливе місце в пантеоні великих румунських голосів. Вона була надзвичайно розумною особистістю, а її голос вишуканим і надзвичайно привабливим. Я познайомився з нею ближче в Нью-Йорку в останні 20 років її життя. Деякий час я приїжджав туди раз на місяць для вдосконалення творчого письма, румунською, а іноді й англійською, інколи навіть обома мовами.

Я працював з Ніною, в якої на столі стояла пляшка віскі найгіршої якості, зазвичай літрова, і вона могла перепити будь-кого. Вона навіть палила більше за мене. Ніна Кассіан була справжньою примадонною. Примадонною, яка жила в досить убогій квартирі в багатоповерхівці на Рузвельт-Айленд, острові, розташованому на річці Іст-Рівер, де вона встояла перед спокусою й не слідувала прикладу Паула Челана чи Герасима Луки, які скоїли самогубство, кинувшись в Сену. У тій місцевості все було вологим, крім її квартири, яка була заповнена журналами, серед яких було дуже багато номерів з Літературної газети (Gazeta Literară) та часопису Літературна Румунія (România Literară). Там також можна було знайти знаменитий Paris Match 1968 року, який писав про візит генерала де Голля до Бухареста.»

Дуже зворушливим був також виступ режисера Александру Соломона, який під час презентації показав короткометражний фільм, знятий ним у підлітковому віці. На знятих у чорноморському курорті Вама Веке знімках зображені Ніна Кассіан і мати режисера, художниця та професорка історії мистецтва Івонна Гасан, в оточенні групи митців, до якої вони входили.

 

Театральна подія “Horror Vacui”
Світ культури Субота, 08 Березня 2025

Театральна подія Horror Vacui

У Бухаресті відбувся найдовший театральний захід у світі, який тривав із 15 до 22...

Театральна подія Horror Vacui
Виставка «Цифрова археологія. Середньовічне минуле Бухареста з керамічної перспективи»
Світ культури Субота, 01 Березня 2025

Цифрова археологія

  З літа минулого року до кінця лютого цього року в Бухарестському...

Цифрова археологія
Документальний фільм
Світ культури Субота, 22 Лютого 2025

Документальний фільм “Смерть Йосифа Загора”

Дебютний документальний фільм режисера Аді Дохотару «Смерть Йосифа Загора»...

Документальний фільм “Смерть Йосифа Загора”
Фото: facebook.com/FILMIKON
Світ культури Субота, 15 Лютого 2025

Міжнародний кінофестиваль FILMIKON

Другий Міжнародний кінофестиваль FILMIKON пропонує добірку фільмів, які протягом...

Міжнародний кінофестиваль FILMIKON
Світ культури Субота, 08 Лютого 2025

Перші Кантакузіни

Бухарестський муніципальний музей, що знаходиться у палаці Шуцу в центрі столиці...

Перші Кантакузіни
Світ культури Субота, 01 Лютого 2025

Book.art.est – незвичайна книжкова подія

2025 рік розпочинається з культурного проєкту Book.art.est  ̶  міжнародної...

Book.art.est – незвичайна книжкова подія
Світ культури Субота, 25 Січня 2025

«Мрія. Життя», документальний фільм Руксандри Губернат

Фільм режисерки Руксандри Губернат «Мрія. Життя» ̶ це перший румунський...

«Мрія. Життя», документальний фільм Руксандри Губернат
Світ культури Субота, 18 Січня 2025

“Моромети 3”, фінал трилогії, натхненної життям і творчістю Маріна Преди

Фільм «Моромети 3» режисера Стере Гулі став одним з найбільш очікуваних...

“Моромети 3”, фінал трилогії, натхненної життям і творчістю Маріна Преди

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company