Аудіокнига «Танок» з віршами Ніни Кассіан
Надзвичайно успішна аудіокнига «Танок» з віршами Ніни Кассіан була перевидана видавництвом Casa Radio у значно розширеному виданні, з новими віршами у виконанні авторки ...
Коріна Сабеу and Аліна Околот, 15.03.2025, 13:29
Надзвичайно успішна аудіокнига «Танок» з віршами Ніни Кассіан була перевидана видавництвом Casa Radio у значно розширеному виданні, з новими віршами у виконанні авторки, а також інтерв’ю про її творчість та еміграцію, яке взяв журналіст Еміль Буруяне. Нова аудіокнига була випущена в контексті 100-річчя від дня її народження, що відзначалося минулого року, і включає 51 вірш, прочитаний Ніною Кассіан на радіо в період з 1959 по 2003 рік. Передмова написана Косміном Чотлошем, а ілюстрації зроблені Тудором Джебеляну.
Есеїстка, перекладачка, композиторка та художниця Ніна Кассіан походить з єврейської родини. Підлітком вона часто відвідувала ліві інтелектуальні кола, а у віці 16 років вступила до нелегальної на той час Комуністичної молодіжної організації, мріючи «врятувати світ від усіх фундаментальних антагонізмів між расами, народами та класами». Дебютувала в 1947 році зі збіркою сюрреалістичних віршів «В масштабі 1 до 1». Проте, після ідеологічної атаки проти неї в газеті «Скинтея», вона поступово почала писати пролетарсько-колективістську поезію. «Після восьмирічної перерви», як вона сама каже, Ніна Кассіан повертається до автентичної поезії і починає писати дитячу літературу. Як перекладачка вона випустила чудові переклади Шекспіра, Бертольта Брехта, Крістіана Моргенштерна, Янніса Ріцоса та Пауля Челана. Чудова дитяча поема «Історія двох тигренят Нінігра та Алігру», принесла їй премію Спілки румунських письменників у 1969 році.
У 1985 році, перебуваючи в США на запрошення Нью-Йоркського університету, Ніна Кассіан дізналася про арешт і вбивство у в’язниці її близького друга, дисидента Георгія Урсу. У його щоденнику, який був конфіскований службою безпеки, містилася інформація про політичні погляди Ніни Кассіан, які були «очевидно, антикомуністичні». Вона вимушено залишилася в Америці, адже в той час її квартира в Румунії була конфіскована, а книги заборонені та вилучені з бібліотек до падіння режиму Чаушеску.
У США вона опублікувала переклади поезій, написаних румунською мовою («Довічне ув’язнення»), а також вірші, написані безпосередньо англійською мовою («Повірте мені на слово!», «Синє яблуко» і «Леді Чудес»), за які в 1994 році отримала нагороду «Золотий лев» Нью-Йоркської бібліотеки. Останні 30 років свого життя вона провела в Нью-Йорку, де писала мемуари, які назвала «головним проєктом свого життя», відображенням своїх «вкрадених і подарованих років».
Три томи під назвою «Спогади як придане» були опубліковані в Румунії між 2003 і 2005 роками. Літературний критик Космін Чотлош, редактор нещодавнього видання аудіокниги «Танок», режисер Александру Соломон і письменник Келін-Андрей Міхейлеску побували на презентації, організованій видавництвом Casa Radio. Космін Чотлош розповів про актуальність поезії Ніни Кассіан. «Що мене сильно вразило, так це те, наскільки вірші Ніни Кассіан збереглися в румунській поезії сьогодні. І коли я кажу «сьогодні», я маю на увазі широкий діапазон. Мене здивувало, що, наприклад, багато елементів у поезії Флоріна Яру завдячують саме прекрасним і благородним творам Кассіан. Що вірші Мірчі Кертереску в збірках «Вечір в оперному театрі» та «Левант», які адресовані Йону Барбу, не спрямовані безпосередньо до Іона Барбу, а проходять через фільтр Ніни Кассіан. А це, як ви розумієте, є актом довголіття. З
іншого боку, мене вразило, що сучасні молоді поети також не менш співзвучні з її поезією. Це молоді люди, в потенціал яких я дуже вірю, тому що вони трохи струшують занадто каламутні та занадто люті, вісцеральні води мого покоління поетів, які мені не байдужі. Я маю на увазі, зокрема, тих, хто публікується на платформі Мафія сонетів, зовсім молодих Іоана Короаме, Флорентіна Попа чи Міхня Биліча, молодих людей, на яких, повторюю, я покладаю свої надії. Тому я вважаю, що наша реакція на те, що Ніна Кассіан залишила важливий слід в поезії, має бути далекою від простого пасивного захоплення. Це поезія, яка потребує раціональної фільтрації, документування настільки, наскільки це необхідно, і в кінці цієї документації, за більш-менш осудливою етичною позицією, ми побачимо, що маємо справу з живою стилістичною формулою. Стилістичною формулою, яка залишається продуктивною не через довголіття Ніни Кассіан, а завдяки інтелекту її світосприйняття.»
Письменник Келін Андрей Міхейлеску, який оселився в Канаді наприкінці 1980-х років, вперше зустрів Ніну Кассіан на березі Чорного моря, де вона проводила літо, а потім, через десятиліття, у Нью-Йорку. «Це аудіокнига, тому ви можете почути Ніну Кассіан, записану на радіо наприкінці 50-х – на початку 2000-х років. І можу сказати, що голос Кассіан займає особливе місце в пантеоні великих румунських голосів. Вона була надзвичайно розумною особистістю, а її голос вишуканим і надзвичайно привабливим. Я познайомився з нею ближче в Нью-Йорку в останні 20 років її життя. Деякий час я приїжджав туди раз на місяць для вдосконалення творчого письма, румунською, а іноді й англійською, інколи навіть обома мовами.
Я працював з Ніною, в якої на столі стояла пляшка віскі найгіршої якості, зазвичай літрова, і вона могла перепити будь-кого. Вона навіть палила більше за мене. Ніна Кассіан була справжньою примадонною. Примадонною, яка жила в досить убогій квартирі в багатоповерхівці на Рузвельт-Айленд, острові, розташованому на річці Іст-Рівер, де вона встояла перед спокусою й не слідувала прикладу Паула Челана чи Герасима Луки, які скоїли самогубство, кинувшись в Сену. У тій місцевості все було вологим, крім її квартири, яка була заповнена журналами, серед яких було дуже багато номерів з Літературної газети (Gazeta Literară) та часопису Літературна Румунія (România Literară). Там також можна було знайти знаменитий Paris Match 1968 року, який писав про візит генерала де Голля до Бухареста.»
Дуже зворушливим був також виступ режисера Александру Соломона, який під час презентації показав короткометражний фільм, знятий ним у підлітковому віці. На знятих у чорноморському курорті Вама Веке знімках зображені Ніна Кассіан і мати режисера, художниця та професорка історії мистецтва Івонна Гасан, в оточенні групи митців, до якої вони входили.
