Аспекти бухарестської периферії у міжвоєнний період
З вересня до середини листопада Музей муніципалітету Бухареста у своєму приміщенні в центрі столиці, а саме в палаці Суцу, презентує громадськості столиці й не лише виставку, яка занурює відвідувача в минуле Бухареста.
Ion Puican, 28.10.2023, 06:42
З вересня до середини листопада Музей муніципалітету Бухареста у своєму приміщенні в центрі столиці, а саме в палаці Суцу, презентує громадськості столиці й не лише виставку, яка занурює відвідувача в минуле Бухареста, під назвою Аспекти периферії
Бухареста в міжвоєнний період.
Міжвоєнний період історично визначається
як 21 рік між двома світовими війнами 1918-1939. Столиця Румунії, місто
Бухарест є найважливішим промисловим і комерційним центром країни, центром
мистецької, культурної та медіа просторами. В 2011 році його населення становило приблизно 2 мільйони мешканців, не враховуючи людей, які приїжджали сюди
транзитом, та прилеглих до міста місцевостей. Перша згадка про Бухарест з’являється
в 1459 році, а в 1862 році місто стало столицею Об’єднаних князівств (Волощини та
Молдови). Про частину історії столиці та деталі життя міста у міжвоєнний період розповідає куратор виставки музеєзнавець Чезар Петре Буюмачі: «Ідея цієї виставки виникла з потреби показати громадськості еволюцію
столиці в часі, те, як місто трансформувалося, коли пережило одне з найбільших
горизонтальних територіальних розширень, а саме в міжвоєнний період. Це
пояснюється тим, що Бухарест був відкритим, гостинним містом, навіть незважаючи
на часті спроби обмежити географічне або демографічне розширення. Заснування
столиці Волощини на берегах річки Димбовіца, а потім столиці Об’єднаних
князівств і Великої Румунії, створило міраж, який постійно притягував
іноземців, людей, які приїжджали на заробітки і приносили з собою власний
культурний багаж, перетворюючи місто на мегаполіс з багатьма валентностями.
Однак більшість з тих, хто приїжджав сюди, не були заможними, і з цієї причини
вони оселилися в дешевших кварталах, тобто на околицях міста. Таким чином вони
сприяли географічному розширенню міста.»
Музей муніципалітету
Бухареста зберігає у своїй спадщині фотодокументацію периферії міста, районів, що мали підлягати розширенню столиці, периферії, яка зникла у другій половині
минулого століття. Чого намагався досягти куратор Чезар Буюмачі, організуючи цю
виставку з ресурсів спадщини Музею муніципалітету Бухареста? Ось, що він відповів: «Я
намагався і сподіваюся, що мені вдалося створити дзеркало міської периферії міста,
що розвивалося. Динаміка Бухареста є унікальною для румунського простору з безперевним розширенням, саме тому ми є свідками постійних змін. Якщо в 17
столітті місто розширювалося десь довкола зони Університету, то на початку 19
століття досягло зони, де знаходиться тепер Атенеум,
а в кінці цього століття досягло площі Вікторієй, точніше, пішло по
периферійній кільцевій дорозі, за маршрутом, який з’єднував головні залізничні
станції міста. Для того, щоб зрозуміти феномен географічного розширення, ми
повинні звернутися до статистики, яка дає нам такі демографічні дані: у 1831
році в Бухаресті мешкало близько 60 тисяч жителів, в 1859 році ця цифра подвоїлася. У 1878 році цифра у тречі збільшилась, досягнувши приблизно 230.000 жителів наприкінці 19
століття, та 300.000 на початку
наступного століття. У 1930 році, в середині міжвоєнного періоду, в Бухаресті
проживало 640.000 жителів, а до середини століття кількість мешканців становила 1 мільйон, а в
1980-х роках ця цифра подвоїлася.»
Чезар Буюмачі розповів і про те, що саме можуть відвідувачі побачити на виставці в паліці Суцу в центрі столиці: «Виставка показує околиці міста, що пролягають по маршруту, який слідує за
вищезгаданою дорогою, те, що було в той час за межами цієї периферійної
дороги, зони,
які підлягали знесенню і які були задокументовані на прохання місцевої
адміністрації великими фотографами того часу. Виставка представляє у 60
фотографіях, на 60 зупинках, 60 кліше аспекти життя і побуту в цих зонах. Відвідувачі можуть побачити, як
виглядали корчми, як
виглядали деякі вулиці, як їх осушили чи розблокували, як виглядали
головні дороги на
виїзді з міста, як їх заасфальтували або як виглядали такі квартали
як Валя Плинджері, зони,
які сьогодні не можна впізнати. Можна побачити як люди
ходили купатися. На тій самій фотографії, можна побачити як мили тварин або машини, як взимку з ущелини виносили лід, щоб влітку охолодити продукти, як підковували
коней або випасали овець на Каля
Плевнеї. Ми вперше презентуємо знімки, зроблені на замовлення міста,
показуючи, як виглядало передмістя Бухареста.»