ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Артисти, запрошені на захід “Польський танець. Вчора, Завтра. Сьогодні“

Впродовж двох тижнів Бухарестський Національний центр танцю був ґаздою концертів під назвою “Польський танець. Вчора, Завтра. Сьогодні“, характерних для сцени сучасного польського танцю.

Артисти, запрошені на захід “Польський танець. Вчора, Завтра. Сьогодні“
Артисти, запрошені на захід “Польський танець. Вчора, Завтра. Сьогодні“

, 19.04.2014, 01:31

Впродовж двох тижнів Бухарестський Національний центр танцю був ґаздою концертів під назвою “Польський танець. Вчора, Завтра. Сьогодні“, характерних для сцени сучасного польського танцю. Сьогодні ми спробуємо ознайомити вас з польським танцем, представляючи вашій увазі декількох артистів, які розкажуть, як вони підходять до танцю у своїх виставах.



Дні польського танцю були відкриті Театром “Dada von Bzdülöw“ із Гданська, заснованого у 1992 році Лєшєком Бздилєм й Катажиною Хмєлєвською. Вони представили виставу “Неіснуючі дуети“, темою якої є зустріч між чоловіком та жінкою в усіх формах. Багато з вистав, створених цими двома засновниками, надихані з літератури, як і у випадку вистави “Неіснуючі дуети“. Лєшєк Бздил: “В основі цієї вистави лежить книга Італо Калвіно “Невидимі міста“. Ми прочитали її й вона видалася нам цікавою. Марко Поло намагається розповісти хану Губілаю історію деяких міст, але ці міста не існують. Кожне місто переповнене запахами, кольорами, ідеями, філософіями… Ми запозичили цю ідею невидимих міст у нашій виставі й подумали, що було б цікаво поговорити про жінку та чоловіка так, як говорив Марко Поло хану Губілаю про ті міста“.



На фоні текстів, які розповідають історії, два танцівники розповідають історії рухами свого тіла. Хореограф Лєшєк Бздил: “Довкола нас багато слів. Коли йде мова про життєву ситуацію, спочатку ми намагаємося описати її з допомогою слів. Але використовуємо копії слів з інших ситуацій. Тому я вирішив представити цю історію між чоловіком та жінкою, не використовуючи слів. Тільки бути присутніми на сцені, а слова, поема, текст — довкола нас. Тут йдеться про рівень розуміння, про те, що ми хочемо побачити. Наприклад, спроектований на екрані текст є поезією одного друга, але не про нас. Це його історія про чоловіка й жінку. Інший текст належить польському композитору і є поезією іншого роду. Він намагається розповісти щось про жінку й чоловіка, але врешті-решт доходить до того, що розповідає про себе. Це є викликом для публіки: що б ви хотіли побачити? Ви б хотіли побачити свою власну історію чи хотіли б бути з нами? Хотіли б бути зі словами, чи із жестами та чутливістю артистів зі сцени? “



На запрошення колективу “Комуна//Варшава“ танцівник та хореограф Миколай Миколайчик нагадав публіці в рамках проекту “RE//MIX“ про одну з легенд польського театру, який заклав основи його танцювальної карєри — Генрика Томашевського. Вистава “RE//MIX“ Генрика Томашевського була представлена і в Бухаресті в рамках “Днів польського танцю“. Миколай Миколайчик пояснює, що, на відміну від свого маестро, який приділяв найбільше уваги естетиці, техніці танцю, для нього найважливішим є контакт із глядачем та емоційний пласт вистави: “У цій виставі в найбільшій мірі є саме я, проте без Томашевського, який є моїм артистичним батьком, ця вистава не існувала б. Моє артистичне життя почалося тоді, коли Томашевський вдихнув його в мене. У виставі я намагаюся пояснили, що це означало для мене. Так я й завершую цю виставу: те, що вселив у мене Томашевський, стало моєю істотою. Я став артистом Миколаєм Миколайчиком завдяки Томашевському. З іншого боку, ця вистава є моєю спробою перерізати пуповину, яка з’єднує мене з моїм батьком. 20 років тому Томашевський запросив мене до свого театру. Він взяв мене за руку і потім відпустив. Так і я роблю із глядачами. Я хочу, щоб глядачі відчули саме ті ж емоції, які відчув я 20 років тому, коли Томашевський запросив мене до театру“.



Займаючи унікальне й незрівнянне місце в історії танцю, Вацлав Ніжинський, якого вважають попередником сучасного танцю, писав у своєму щоденнику: “Я Бог всередині себе. Всі мають це відчуття, але ніхто не використовує його”. Цей Щоденник став основою вистави “Ніжинський. Свято мрій”, створеної командою з трьох артистів. Вистава починається з ідеї режисера Славека Кравчинського, який надихнувся з процесно-орієнтованої психології, розробленої швейцарцем Арнольдом Мінделлем. Танцівник Томаш Взгода про створення вистави: “Цей метод психології, зорієнтованої на процес, був дуже цікавим,тому що працює більше із психікою, а Ніжинський після того, як припинив працювати, почав мати психологічні проблеми, діагностовані як шизофренія. Я працював особливо з уявою, із сильними імпульсами, з його думками. Він знаходився на сцені, щоб дати людям енергію для життя. Він був здоровим, скільки часу танцював. Коли зупинився, він перестав використовувати ту енергію, перестав її перетворювати і віддалився від життя. Було дуже цікаво слідкувати за цією історією і знаходити рухи, які показували все це. Особливо цікавим у цьому сенсі є метод, яким я скористався для створення хореографії, це метод процесно-орієнтованої психології. І це не тільки хореографія, це скоріше всього психопроцес Ніжинського“.



“Дні польського танцю“ в Бухаресті закінчилися сольними виступами у виконанні двох молодих хореографів Агати Машкевич та Агати Шінярської, які є характерними для того, що стається зараз в сучасному польському танці: через відсутність фінансування переважна більшість хореографів вирішують танцювати соло. Захід “Польський танець. Вчора, Завтра. Сьогодні“, організований Бухарестським Національним центром танцю в партнерстві з Польським інститутом, входить в наміри БНЦТ підняти питання про відносини, які має румунський танець з хореографічними культурами цієї зони.

34-й Національний театральний фестиваль (Фото: Національний театральний фестиваль)
Світ культури Субота, 09 Листопада 2024

34-й Національний театральний фестиваль

34-й Національний театральний фестиваль відбувся в театрах і різних...

34-й Національний театральний фестиваль
Фото: Національний музей історії Румунії
Світ культури Субота, 02 Листопада 2024

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії

З середини вересня Національний музей історії Румунії представляє нову...

Виставка «Природні барвники» у Національному музеї історії Румунії
Foto: Adi Mărineci
Світ культури Субота, 26 Жовтня 2024

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску

ЕКСТ. МАШИНА. НІЧ, другий повнометражний фільм режисера і сценариста Андрея...

Екст. Машина. Ніч, новий фільм Андрея Крецулеску
Foto: fb.com / Vanner Collective
Світ культури Субота, 19 Жовтня 2024

Проєкт «Пізнаймо світ»

Колектив театральних діячів «Vanner» пропонує мультидисциплінарний мистецький...

Проєкт «Пізнаймо світ»
Світ культури Субота, 12 Жовтня 2024

Чао, Італіє! Animest 19

Після того, як минулий фестиваль відвідали понад 15 тисяч глядачів, Міжнародний...

Чао, Італіє! Animest 19
Світ культури Субота, 05 Жовтня 2024

Проєкт BESTIAR

Незалежна театральна компанія Vanner Collective – відома своїми оригінальними...

Проєкт BESTIAR
Світ культури Субота, 28 Вересня 2024

Ніко Беккер – молода надія церемонії вручення премії «Ґопо»

За роль Думітру у фільмі “На північ” режисера Міхая Мінкана актор Ніко...

Ніко Беккер – молода надія церемонії вручення премії «Ґопо»
Світ культури Субота, 21 Вересня 2024

«Горія», дебютний повнометражний фільм Ани-Марії Коменеску

«Горія», повнометражний дебют режисерки Ани-Марії Коменеску, нещодавно вийшов на...

«Горія», дебютний повнометражний фільм Ани-Марії Коменеску

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company