Актуальність творчості Міхая Емінеску

Щорічно, 15 січня, ми святкуємо День національної культури, наголошуючи на тому, що в цей день народився національний поет Міхай Емінеску.

Corina Sabău, 27.01.2018, 10:18

Щорічно, 15 січня, ми святкуємо День національної культури, наголошуючи на
тому, що в цей день народився національний поет Міхай Емінеску. Крім заходів, організованих з цієї нагоди, ми прагнемо довідатись, у
якій мірі існує потяг румунів до серйозного пізнання творчості Міхая Емінеску,
маючи на увазі, що шкільні підручники й надалі змальовують поета згідно з
кількома відомими шаблонами, в той час як на протязі останнього півстоліття
критичне звернення до творчості поета майже не сягнуло розвитку.

Історик Лумініца Корняну, спираючись на досвід професора літератури, як в
ліцеї, так і на факультеті, наголошує на необхідності усвідомлення періоду коли
жив Міхай Емінеску, якщо бажаємо зрозуміти творчість поета. Біографічний шлях Емінеску, пристрасної та захоплюючої людини,вірулентного журналіста, людини, якій
долею судилося велике кохання до Вероніки Мікле, – це, на думку Лумуніци
Корняну, найліпший метод наближення молодого покоління до літератури, написаної
150 років тому: Незважаючи
на безмірне захоплення поезією Міхая Емінеску, і вона мені дуже подобається, слід
відмітити, що йдеться про поезію, створену поетичними засобами XIX століття, які відтворюють чутливість,
специфічну епосі. Засоби поетичного виразу є визначені, зміст є специфічний даній
епосі. Якщо, наприклад, ми звернемось до вірша Озеро, який учні вивчають у восьмому класі, бачимо бажання зустрічі двох юних
осіб на лісному озері у сприятливих умовах. Уявіть собі, у який спосіб
усвідомлює це сучасна молодь, яка знайомиться шляхом соцмереж та зустрічається
в клубах. Отже,
поезія Міхая Емінеску малодоступна сучасним дітям, оскільки нерідко, вони не
розуміють про що власне йде мова.

До і після Міхая Емінеску – так можна резюмувати вплив
Емінеску на розвиток румунської літератури. Літературний критик Лумініца
Корняну відмічає: Звертання
до ідей, до філософії, інтеграція романтизму, синхронізм румунської поезії зі західною та з європейською літературою, – всі ці заходи завдячуються Міхаю
Емінеску. Крім цього, Емінеску залишив нащадкам літературну, поетичну мову,
надзвичайної сили й краси. Творчість Емінеску становить вирішальний момент
розвитку румунської літератури. Як я вже відмічала, й наголошую на цій ідеї,
вважаю, що серйозне ознайомлення з життям поета, сприятиме ліпшому розумінню
його поезії. Однак, я вважаю, що в його творчості існують поеми, художню та естетичну вартість яких сучасна молодь як і читачі взагалі розуміють навіть не знаючи на його біографії. Йде мова про поезію, яка окреслює частину його творчості з
нахилом до плутонізму, як визначив у 1968 році у своєму етюді критик Йон
Негріцеску, аналізуючи творчість поета, опубліковану після його смерті.

Головний редактор журналу «Культурний спостережник Кармен Мушат вважає, що національний поет Міхай Емінеску
перш за все є надзвичайно важливим поетом. Отже, перш за все слід прочитати
заново творчість Емінеску: Я вважаю, що без творчості Міхая Емінеску румунська література не сягнула б
рівня сучасної літератури й процес змін, що мав місце в літературній мові,
мабуть запізнився б. Заслуга Міхая
Емінеску полягає в тому, що він сприяв розвитку
й удосконаленню структури румунської літературної мови й сприяв своїм
творчим хистом урізноманітності її образних засобів. Читаючи уважно твори Міхая
Емінеску, ми здаємо собі справи, що він не лише поет-романтик. Дійсно, проза
Емінеску є романтична, однак його поезія випереджає романтизм й наголошує
на численних можливостях та напрямах румунської літератури пізнішого періоду. У разі поезії Емінеску, попри мелодики, темпу,
рими, попри романтичної риторики знаходимо модернізм кінця XIX та початку XX-го століть.

Внаслідок надмірної міфізації та ідеологічного наголошення, письменниця Сімона Попеску в шкільні роки не
вважала за необхідне глибоко вивчати поетичну творчість Міхая Емінеску.
Справжня зустріч з творчим доробком поета, мала місце пізніше з її власної ініціативи: Мого гуманного Емінеску,
надзвичайного Емінеску я виявила у студентські роки, коли читала й перечитувала
включно всі варіанти його поем у критичному огляді історика літератури Думітру
Мурерашу. У студентські роки я сягнула власного розуміння поезії Емінеску. Я
знайшла іронічного, пародійного, самокритичного
Емінеску. У той час я відвідувала курси
в Яссах, присвячені Емінеску, пригадую, що я здивувала аудиторію моїм
дослідженням невідомої мені в школі
поеми Емінеску. Навіть нині ця
поема маловідома оскільки вважається проблематичною. Йдеться про Антропоморфізм, що є своєрідною пародією на поему Лучафер. Ця поема, створена напередодні написання поеми Лучафер. Ця поема про кохання,
але не між людиною та Лучафером, а про кохання півня й курки. В цій поемі
Емінеску пародіює власні поеми. Це було надзвичайним спектаклем, який міг
дозволити собі лише великий поет, тим більше, що йдеться про пародію за
підписом Мінунеску. Знахідка цього Мінунеску була для мене великим
задоволенням. Ще більше посилила мою любов до Емінеску.