Ясський монастир Фрумоаса
Місця притулку і збройного опору, укріплені монастирі є живим доказом історії для мешканців Ясського повіту, який, окрім справжніх пам'яток архітектури, славиться і великою кількістю монастирів, церков і соборів.
Христина Манта, 05.02.2017, 01:51
Місця притулку і збройного опору, укріплені монастирі є живим доказом історії для мешканців Ясського повіту, який, окрім справжніх пам’яток архітектури, славиться і великою кількістю монастирів, церков і соборів. Монастирі користуються середньовічним укріпленим комплексом, здатним бути для правителів і бояр того часу пунктом збройного опору проти загарбників. Монастирі були збудовані з самого початку для притулку в разі облоги, їх стіни забезпечені вузькими амбразурами для гвинтівок і луків, а також ширшими отворами для гармат. Крім захисту проти загарбників, деякі з цих укріплених монастирів були перетворені протягом часу на військові лікарні. У наших минулих туристичних передачах я ознайомила вас з численними монастирями і церквами цього куточку Румунії. Сьогодні ви віртуально відвідаєте монастир Фрумоаса (укр. Красива).
Під пагорбом Четецуя, на правому березі річки Бахлуй, приблизно в двох кілометрах від Господарського двору, відкриває свої ворота монастир Фрумоаса, побудований між 1586-1587 рр. Це найстаріша будівля, побудована на цьому місці гетьманом Молдови Мелетієм Баликою. Мальовниче положення монастиря спонукало правителя Молдови Григорія II Гіки відновити його у 1727-1733 рр., до якого потім додав прекрасний ансамбль палаців. Церкви була побудована Іоасафом Войнеску протягом 1836-1839 рр., будучи перебудована від самого фундаменту. Над церквою височіють чотири вежі побудовані за зразком веж російських церков.
У церковному дворі знаходяться руїни палацу Стурза, що поєднує в собі класичний стиль з традиційним молдовським стилем і був побудований між 1818 -1819 рр. архітектором Мартіном Кубелкою. План палацу має прямокутну форму з двома виходами. Великий зал палацу пропонує з першого поверху красивий вигляд на місто. Церква носить відбиток часів, коли вона була зведена, вражаючи своєю монументальністю. Вона побудована у формі корабля, найдавнішої форми храму, простягаючись на 37 м завдовжки і 15 метрів завширшки. Вхід до неї здійснюється через доричний портик з трикутним фронтоном, оснащеним чотирма колонами, з’єднаними між собою аркою. Колони, пілястри і арки підсилюють елегантність величного пам’ятника. Надзвичайною красою наділена також і вежа-дзвіниця при вході в монастир.
Над масивним вхідним коридором розташовано приміщення дзвонів, чиї фасади прикрашені дванадцятьма іонічними колонами. В східній частині стіни відкриваються ще одні високі ворота, відомі як Ворота шибениці. В народі кажуть, що ці ворота зв’язують монастир з місцем, де були колись організовані публічні страти, особливо в дні ярмарку. Теж в монастирі, в північній частині церкви, розташований чудовий білий мармуровий пам’ятник. Це гробниця зведена господарем Михайлом Стурдзою в честь і пам’ять славного лицаря і писаря Грігорія Стурзи. В красивій гробниці знаходяться крипти інших членів сім’ї Стурза. Живопис церкви зроблений в техніці темпери, у світлих, добре збережених тонах. При вході розписані портрети членів сім’ї Григорія II Гіки. На лівій стіні намальований господар, одягнений в розкішному наряді, поряд зі своєю дружиною і двома дітьми Матвієм і Руксандрою Гіка. На правій стіні намальований інший син господаря Скарлат. У нефі, на правій стіні був намальований ігумен Йосафат Войнеску. З 1863 року майно Церкви переходить в державну власність і тутешні князівські будівлі були перетворені на казарми, а потім на військовий лазарет. Влітку 2003 року Фрумоаса стає жіночим монастирем.
До речі, легенди свідчать про те, що в монастирі деякий час мешкали Тиміш і Руксандра після одруження. Весілля Руксанди, дочки господаря Молдови Василя Лупу і Тимоша Хмельницького відбулося 2 червня 1652 року і тривало три дні. Серед яскравих видовищ і розважальних ігор, це свято прикрасив бойовий турнір вершників, в якому змагалися славні козаки із мужніми молдовськими військовиками, турнір, що проходив саме в долині Фрумоаса. Змагались також човнярі на водах тутешнього озера, це давало підставу говорити про Ясси як місто, що стоїть на мальовничому березі річки.
