Тирпешть, унікальний селянський музей
Селянський музей у селі Тирпешть, заснований народним майстром Некулаєм Поп, є туристичним призначенням оціненим усіма відвідувачами (румунськими або іноземними), які подорожують Нямцьким повітом.
Христина Манта, 08.05.2016, 01:34
Запрошуємо вас сьогодні у подорож до північного-сходу Румунії, у зону з традиційними молдовськими селами і монастирями. Тут, всього в 10 км на південь від міста Тиргу-Нямц, ви можете відвідати музей під відкритим небом, створений ще з 1964 року учителем Ніколаєм Поп, який відкрив у себе талант народного майстра майже випадково.
Селянський музей у селі Тирпешть, заснований народним майстром Некулаєм Поп, є туристичним призначенням оціненим усіма відвідувачами (румунськими або іноземними), які подорожують Нямцьким повітом. Його колекції, відкриті для публіки з 1977 року включають обєкти археології, нумізматики, етнографії, релігійні предмети, ікони, наївну живопис, а також твори подружжя Некулая та Елени Поп, а саме маски, костюми для зимових виступів, скульптури по дереву і камінні. Всі ці експонати можна побачити у тих 12 приміщеннях музею, а також надворі.
Пристрасть колекціонера Некулая Поп проявилася ще в ранньому віці. Будучи закоханий у традиційний світ села і будучи інформований про вплив прискореного процесу модернізації у другій половині XX століття, він почав збирати різні предмети, із сільського середовища й не тільки, з наміром створити музей села, в якому намагався зберегти дух епохи, яка починала зникати.
Про початки музею розповість Елена Ротару Поп, дочка народного майстра, теперішній куратор музею: “Музей є насправді приватною колекцією. Це комплексна колекція, від палеолітичної археології до наївного живопису. Батько мій за фахом був дяком у церкві, майже 70 років. Навчався у школі міста Пятра Нямц, і мав шанс бути учнем професора історії, засновника Музею історії та археології міста Пятра Нямц, священника Костянтина Метасе. Від свого вчителя він отримав пристрасть до історії і археології і наслідуючи вчителю, він створив свій власний музей. Він виявив кілька доісторичних поселень в навколишніх селах: одно дуже велике поселення тут у селі, де розкопки тривали майже 20 років і де були виявлені дуже важливі предмети для нашої історії, з-поміж яких “третій ідол неолітичної доби – мислитель”. Десь на 40-у році життя мій батько почав витісувати у камені і дереві, випадково. Він хотів допомогти археологам знайти цілих ідолів, бо велика частина оригінальних ідолів не є цілою. Батько зробив імітації, археологи були здивовані ідеєю батька і сказали йому, що імітації не мають історичної цінності, але порадили йому зробити більші скульптури, бо у нього є талант наївного скульптора. Його роботи розкидані по усьому світі, а його музей користується популярністю серед туристів з-за кордону. Він прикрасив двір і ворота зі зробленими ним скульптурами”.
Наша співрозмовниця запросила мене піднятися по зеленому пагорбу із розквітлими деревами до музею, де по дорозі нас супроводжували камяні скульптури на різні теми: “Жінка, яка молиться”, “Неолітичний ідол мислителя”, група скульптур “Хоря, Клошка та Крішан” та “Червона Шапочка”. На вершині пагорбу, вона запросила нас у перший будинок, деревяний, що датується з 1867 року: “Будинок досить старий. Це хата для багатшої селянської сімї, будинок у стилі архітектури специфічної області підкарпатської Молдови: із верандою або ганком, прикрашеними масками, зробленими моєю матірю. Батько був той, хто навчив її виробляти ці маски. Він зберіг традицію виготовлення масок, дуже стару традицію, дохристиянську, повязану із з культом фертильності і плодючості. Мама і батько дотримувалися традицій, для Різдва і Нового року вони змайстрували десятки тисяч масок, які дісталися повсюди у світі і традицію колядування: Плугушор, Опришки, Коза, Ведмідь. Вони прагнули перетворити власну хату на музей, зберігаючи інтерєр із традиційними предметами для румунського села, використаними ними у повсякденному житті: колекцію хутряних безрукавок, багато камяних та деревяних скульптур. Там є перші маски, зроблені моїм батьком; він зберігав всі предмети, навіть якщо вони не були потрібні, він знаходив для них призначення”.
Отже, ті більш ніж 3000 експонатів Музею з населеного пункту Тирпешть згруповані за такими темами, як археологічні свідчення в результаті розкопок, організованих в околицях села, нумізматична колекція, етнографічна колекція з місцевими побутовими предметами, прикраси та народні костюми, колекція ікон і релігійних предметів, колекція румунського наївного малярства і колекція наївних скульптур зроблених Некулаєм Поп. Всі ці експонати можна побачити в 12 приміщеннях музею. І теж тут ви можете насолоджуватися, на вимогу, виступами з масками, можете спробувати носити ці народні маски, а також можете поселятися на кілька днів у будинках, що на дворі Музею, щоб випробувати життя в живому музеї.
