Домашня сторінка » Панорамний огляд Румунії » Подорож » Римська фортеця Суцідава у спадщині ЮНЕСКО

Римська фортеця Суцідава у спадщині ЮНЕСКО

Римську фортецю Суцідава, розташовану в п'яти кілометрах від міста Корабія, у повіті Олт, не повинен оминути жодний любитель історії. Важливість цієї фортеці була підтверджена, минулого року, включенням до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Христина Манта, 09.08.2015, 01:00

Щоб дістатися до римської фортеці не важко, воно будучи, практично, в двох кроках від міста Корабія. Чесно кажучи, римська фортеця Суцідава є районом міста Корабія з 1968 року. Минулого року фортецю було включенню до суспільного надбання повіту Олт, щоб місцева влада мала кращого доступу до європейських фондів з метою проведення ремонтно-реставраційних робіт, маючи на увазі що ця римська фортеця була включена до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це означає краще утвердження та приваблення туристів з усього світу.

Фортеця Суцідава – це один з найбільших римсько-візантійських поселень на півночі від Дунаю. Вона була важливим економічним і військовим центром гето-дакійського племені, під назвою “суці, звідси й походить її назва. Після завоювання Дакії римлянами, на території колишнього села Целей – тепер район міста Корабія, був побудований табір, що став важливим з економічного погляду і сприяв розвитку римського міста Суцідава. Навпроти Суцідави на південному березі Дунаю в часи античності римляни також заснували населений пункт Еск (Римська Мезія), між якими здійснювалася регулярна річкова переправа, а також був зведений пізніше зруйнований кочовими народами міст. З археологічних пам’яток в місті збереглася перша християнська базиліка в Румунії, велика колекція римського посуду.

Через положення Суцідави на півдні Римської Дакії вона залишалася населеною і цілком функціональною набагато довше, ніж північні населені пункти, як наприклад Пороліссум та ін. Евакуація Аврелиана тому була не так згубна для Суцідави. Щоб полегшити зв’язок з тими, що залишилися на тому березі з імперією, Імператор Костянтин Великий побудував тут, у четвертому столітті, з дерева та каменю, міст через Дунай, який у ті часи був одним з найдовших – майже 2,5 кілометрів. До наших днів збереглася тільки одна опора цього мосту. Примітно, що археологічні розкопки показують безперервну циркуляцію римських монет в офіційно покинутому в 271 р. н.е. римською адміністрацією місті аж до середини V століття. Між 443 і 447 рр. місто сильно постраждало від нападів гунів, але було відновлено візантійським імператором. Деяке пожвавлення відзначається між 518 і 565 рр., коли в місті знову з’явився римський гарнізон. Після 600 року нашої ери східно-римський гарнізон покинув місто під натиском слов’ян. Римський топонім не зберігся і був замінений слов’янським новоутворенням Корабія (Корабель), незважаючи на переважання латинського населення.

У наші дні, фортеця є невід’ємною частиною Міського музею Корабія, чиєю головною атракцією є Секретний колодязь, що вважається унікальним за стилем будівництва. Споруджений в VI столітті, колодязь був виявлений тільки в 1958 році, під час археологічних розкопок для визначення внутрішніх стін у верхній частині фортеці. Назва Секретий колодязь походить від того, що вода походила із секретного підземного джерела, що був розташований далеко за межами стін фортеці – 14 метрів, колодязь будучи побудований, за словами істориків, під час відновлення фортеці за часи імператора Юстиніана. Колодязь побудований з червоної цегли, оригінальної, і забезпечений вентиляційними отворами, що є функціональними до сьогодення. Тунель спускається вниз з нахилом у розмірі 26 метрів, до 18 метрової глибини. Слід відзначити, що в шостому столітті нашої ери, постачання водою військовиків гарнізону Суцідава та членів їх сімей, які так само проживали у фортеці, було важкуватим, ніж у минулі століття, тому що сусідні населені пункти з їхніми колодязями були зруйновані. Так само, використання джерел води біля підніжжя плато не було можливим, тоді коли Дунай виходив з берегів, а під час облог ці території перебували під контролем ворогів. Крім того, у заплаві Дунаю не можна було викопувати глибокі колодязі через шари піску і гравію, які обрушувалися під час викопування колодязів. Тому, через тунель завдовжки 26 метрів, жителі фортеці могли постачати табір з водою, без того щоб вороги знали про це. Навіть зараз люди, які перетинають тунель, можуть бачити на стінах чорні плями від смолоскипів, яких розставляли вони вздовж підземного тунелю до джерел води. До наших днів збереглася звичка, щоб у день весілля, наречені приходили сюди і випивали з колодязя живої води. Тому й називають місцеві жителі це джерело прісної води Джерелом любові.

У 1977 році було зроблено нове археологічне відкриття тут. Усередині фортеці можна побачити і захоплюватися залишками християнської базиліки, зі стінами товщиною 65 см. побудованими з каменю, які спочатку піднімалися до 1,08 метрів заввишки. Всередині базиліки, під підлогою, виявлено шість місць поховань, з-поміж яких могила дорослого чоловіка, яку було накрито скляним дахом, і якого можуть бачити відвідувачі. Базиліка Суцідава є найстарішим архітектурним пам’ятником такого роду, виявленим до тепер на півночі від Дунаю.