Серед тисячі карпатських печер, мало хто з них мав настільки багате на події минуле як печера Муєрілор з Бая-де-Ф’єр. Розташована вона в дикому місці і має декілька входів. Один з них пропонує відмінну точку спостереження на Південну рівнину, а інший відкривається до густих лісів гори Паринг. Печера Муєрілор була природною фортецею, точкою опору для жителів навколишніх поселень уздовж бурхливої історії. Вона була вирізана в мезозойських вапняках на південній околиці гори Паринг, річкою Галбенул.
З багатою історією, печера з давніх часів приховувала під час війн, коли чоловіки йшли воювати, багато дітей і жінок, звідси і походить її назва – Муєрілор (укр. – жінок). Це перша електрифікована печера в Румунії. Електрифікація, зроблена в 1963 – 1978 рр, перетворила її на одну найпопулярніших і найбільш відвідуваних спелеологічних об’єктів Румунії, хоча, з точки зору розміру, краси і якості улаштувань, печеру цю значно перевищили інші подібні об’єкти. Вона продовжує бути популярною для румунського спелеотуризму, з десятками тисяч відвідувачів щороку.
Печера має близько 7000 метрів завдовжки, розташованих на 4 поверхах. Нижній рівень – це спелеологічний заповідник, що ділиться на два сектори: північний (1.500 м) і південний (880 м). На 40-метровій висоті знаходиться верхній поверх, улаштований для туристів завдовжки 573 м. Здається, перша письмова інформація про цю печеру датується 1870 роком, коли археолог Александру Одобеску згадав про неї в археологічному дослідженні. З тих пір, протягом більш ніж 100 років дослідження, було зібрано багато інформації науково-документального характеру, а саме цінні археологічні відкриття, палеонтологічні, геоморфологічні, біоспелеологічні і мінералогічні.
Увійшовши в печеру з північної сторони, після близько 130 м видніється сталагміт у формі куполу, з лівої сторони якого розташований Зал Вівтаря, багатий на сталагміти, чия стеля закінчуються отвором заввишки 17 м. Основна галерея, що називається і Електрифікованою Галереєю, стає все більш вражаючою по мірі просування на південь в напрямок до входу в Зал Турків, одне з найкрасивіших місць на верхньому поверху. Там можна бачити величезні сталагміти, куполи, різних форм на стінах і стелі, деякі навіть отримавши такі імена як Дід Мороз, Турок, Дружина турка і т.д.
Далі по вузькому коридору можна дістатися до Залу Чудес, названого так через численні мікробасейни, сталагміти і сталактити у формі свічки, що практично оздоблюють його. Галерея Ведмедів взяла назву від численних залишків викопних скелетів ссавців четвертинного періоду, це були головним чином печерні ведмеді. Велика розмаїтість і численні конкреції кальцію перетворили цю галерею на одну з найцікавіших. У ній було виявлене у 1952 році справжнє кладовище кісткових останків ведмедів, левів, гієн, лисиць, вовків, диких кіз і свиней, але й людський череп, що датується 35.000 років тому. І тепер тривають ще палкі дискусії про походження черепа, оскільки він містить характеристики як гомо сапієнс, так і неандертальця. Цілком можливо, що ця людина (жінка) був схрещенням між двома породами. Перлинний зал має низьку стелю, в деяких місцях вона може бути нижче 1 метр, і показує гарну кам’яну завісу біля входу, що подібна на фату молодої. Вона має форму мозаїки через численні печерні перлини і кристали.
В основі назви цієї печери стоять кілька легенд. У першій розповідається про те, що в історичному минулому, коли чоловіки йшли воювати, щоб захистити свою країну від загарбників, жінки разом з дітьми і літніми ховалися в печері, про яку знали тільки вони. У іншій версії розповідається, що назва Печера Муєрілор (укр. жінок) походить від того, що у дні літньої посухи, жінки сідали прясти вовну біля печери, де повітря, що надходило зсередини, полегшувало їм роботу. Інша легенда свідчить, що одноразове відвідування печери виліковує жінок від безпліддя. Здається, що в певному місці в цій печері був зроблений навіть вівтар Богу родючості. Кажуть, що там жила лісова фея, яка допомагала всім тим, хто звертався до неї. Одного разу, до молодої феї прийшов красивий молодий хлопець, який шукав своє щастя в світі. Фея, порушивши традиції і свою присягу, закохалася у парня. Однак, одного дня він покинув фею. Він душевного страждання, її тіло було спалено полум’ям, яке вийшло їз землі. З тих пір печера називається Муєрі.