Парк Романеску в Крайові
Простягаючись на приблизно 100 га, парк Романеску з міста Крайова є, безсумнівно, найбільшим в Румунії і одним з найбільших в Європі.
Христина Манта, 17.01.2016, 07:10
Простягаючись на приблизно 100 га, парк Романеску з міста Крайова є, безсумнівно, найбільшим в Румунії і одним з найбільших в Європі. Його історія переплітається з історією сім’ї Бібеску Штірбей, сім’ї румунських бояр, яка дала двох правителів Волощині. У XIX столітті, земельна ділянка на якій розташований зараз парк, належала боярину Янку Іоану Бібеску.
Він улаштував на ній сад із лавками та альтанками, і дозволив жителям міста прогулюватися там у вільний час. Отже ще з середини XIX століття там був свого роду громадський сад. Куратор Тома Радулеску розповість як перетворився громадський сад на міський парк: За цим садом дуже доглядали з самого початку. Навіть тоді, на озері, що ми бачимо й сьогодні, жили лебеді. Пізніше, під час правління Барбу Штірбея була придбана ця земельна ділянка місцевою владою і так стала вона громадським садом. На жаль, недбайливість місцевої влади перетворила цей оазис свіжого повітря на занедбану територію. Все сміття з довколишніх казарм викидували тут. Крім того, теж тут в районі оселилися кочові цигани. Ця проблема виникає, ще під час війни за незалежність в 1877 році, коли в літній резиденції сім’ї Бібеску була улаштована лікарня для поранених. Коли, нарешті, місто мало сильну адміністрацію під керівництвом мера Ніколая Романеску, було виділено для очищення зони значну суму грошей і був найнятий один з найбільш важливих європейських пейзажистів, француз Едуард Редонт, який здійснить проект романтичного парку за прикладом тих, що зустрічалися у його рідній країні.
Едуард Редонт, який створив і Бухарестсьий парк Кароля І, а також розробив проект Національної виставки на тому ж місці, в 1906 році отримав золоту медаль за проект майбутнього парку Романеску на Міжнародній виставці в Парижі. Проект передбачав збудування озера, іподрому, і навіть Зачарованого замку на пагорбі. Були побудовані мости і кіоск для духового оркестру. Влаштував там навіть і місце для диких тварин, свого роду міні-зоопарк. Розпочавшись в кінці XIX століття будівельні роботи мали бути завершені в 1903 році, коли 29 вересня, парк був відкритий у присутності короля Кароля I, королеви Єлизавети і принців спадкоємців Фердинанда та Марії.
Як виглядав тоді цей новий громадський сад і які заходи можна було проводити тут, дізнаємося ми від Томи Редулеску: Він був оснащений усіма сучасними елементами. Було передбачено проведення спортивних змагань, а на іподромі проводилися кінні змагання. Тоді була присутня і королівська родина, яка брала кілька разів участь і з нагоди інших важливих заходів, такі як святкування національного дня – 10 травня. Військовий парад у цей день, який відбувався там до встановлення комунізму, був організований в передній частині парку, біля Пам’ятника Незалежності, одного з найвеличніших пам’ятників у Європі. У момент його зведення, пам’ятник був другим за величиною в Європі. Взимку, люди займалися катанням на ковзанах, отже це давня традиція, яка була збережена довгий час. Навіть я, будучи дитиною, пам’ятаю елегантність жінок, які каталися на ковзанах.
Протягом багатьох років, парк мав кілька назв. Спочатку його називали Садом Бібеску, за ім’ям його первісного власника, по тому Народний парк протягом короткого урядування маршала Авереску, по завершенню Першої світової війни. З 1930 року, після смерті мера міста Крайова, Ніколая Романеску, парк носить його ім’я. У даний момент, парк Романеску проходить через складний процес перепланування.
