Національний музей секлерів
Національний музей секлерів, який цього року відзначає 140-річчя з дня заснування, є однією з представницьких державних колекцій і культурних установ угорської громади в Румунії.
Христина Манта, 10.05.2015, 01:59
Національний музей секлерів, який цього року відзначає 140-річчя з дня заснування, є однією з представницьких державних колекцій і культурних установ угорської громади в Румунії. Бурхлива історія цієї установи позначена послідовними змінами режимів, націоналізацією, алей постійним збагаченням колекцій, участюу важливих міжнародних культурних заходах.
Щоб краще зрозуміти назву цього музею, я розповім вам дещо з історії секлерської громади та її ідентичності: секрери – це окрема гілка угорської громади (так як бойки або лемки є теж українцями), але які до 1848 року користувалися спеціальним правовим статусом, привілейованим, маючи свої власні закони і військове командування. Це населення колишніх прикордонників, яке оселилося на території нашої країни 900 років тому, чия роль полягала у захисті ущелин Східних Карпат від навал кочових народів, що пересувалися з Азії. Протягом століть секлери були захисниками західного християнства, першою перешкодою на шляху навал печенігів і татар, ту саму роль яку мало й князівство Молдови на сході, і не раз війська секлерів і молдован допомагали один одному у битвах з кочовими народами. Здається не випадково, на секлерському прапорі з’являються ті ж астральні символи, що й в гербі Молдовського князівства: сонце і місяць.
Один із найстаріших музеїв нашої країни був відкритий в одному особняку повіту Ковасна у 1875 році, і через рік (тобто в 1876 році) став відомим на європейському плані, беручи участь у VIII Міжнародному конгресі історії стародавнього світу та антропології. У 1879 році його було переміщено до міста Сфинту-Георге, відразу ж його відвідали важливі вчені, такі як академік Ніколає Денсушіану. Національний музей секлерів виставив свої експонати в Парижі в 1900 році, у Відні – в 1906 році, та набув слави у німецьких, російських і британських наукових колах, а з 1911 по 1912 рр. був збудований новий будинок для цього музею. Він користувався популярністю серед представників румунської еліти міжвоєнного та післявоєнного періоду. Король Фердинанд перетнув його поріг ще до Першої світової війни, коли, перебуваючи на курорті Сіная, він скористався можливістю і відвідав музей. Після створення Великої Румунії, у 1920 році, король повернувся сюди і наказав своїм міністрам та Генштабу наслідувати його приклад та відвідати музей.
Поряд з спеціалізованою бібліотекою, надзвичайно корисною в області дослідження і документації установи, музей зберігає також колекцію старовинних рідкісних книг, архівних засобів масової інформації та інших спеціальних колекцій. Найбільш цінним предметом є Кодекс Апор, який містить псалми з першого перекладу Біблії на угорську мову (ст. XV). Цей переклад є четвертим за віком серед угорських літературних творів, що збереглися до наших днів. У відділі природничих наук зберігаються понад 60.000 предметів, серед яких одна з найбільш представницьких палеонтологічних колекцій ссавців четвертинного періоду Центральної та Східної Європи, одна з найбільших у світі колекцій грибів з Румунії та колекція метеликів Diószeghy з понад 23.000 екземплярів.
Колекція пам’яток археології містить понад 50.000 предметів. Музей став відомим, перш за все, через наукового дослідження культури неоліту Аріушд. Колекція історичних пам’яток включає свідчення про військову роль секлерів у середньовіччі, меблі і скляні вироби, важливі для історії, культури і цивілізації Краю секлерів. У відділі етнографії виставлені більш ніж 15.000 предметів, вишивки XVII-XVIII ст, що є унікальним багатством Трансільванії, важлива колекція кахлю і кераміки, антикварні меблі та колекція традиційних народних іграшок. А виставка під відкритим небом представляє поряд із секлерськими воротами і старий будинок (1767 р.) регіону Чук, який був частково мебльований з оригінальними предметами .
